Загибель бджіл у Криму: підприємці рахують збитки

Бджолярі Криму повідомляють про масову загибель бджіл, найімовірніше, через хімікати, якими аграрії обробляють поля. Раніше цьогоріч стало відомо про аналогічну проблему в сусідній Росії. Пасічники повідомляють про великі збитки та скаржаться на те, що власники полів і садів у Криму не дотримуються правил обробки пестицидами.

Цього тижня на масову загибель бджіл кримському виданню «Примечания» поскаржився бджоляр Сергій Земляков. За його словами, влітку 2019 року він уже втратив 2,5 мільйона комах, і це вже другий мор за рік. Усього у нього 70 бджолосімей, із яких загинула половина. За словами Землякова, за всі роки, скільки він займається бджільництвом, таких втрат у нього не було ні разу.

Бджоляр із Криму Сергій Земляков розповідає, що звернувся до російської поліції з приводу обробки садів пестицидами без попередження, але не чекає, що відповідальних покарають.

– Пестицидами вони обробляють, коли є тля, а на тлю бджола йде. Коли вона їсть рослини, то виділяє сукровицю солодку, і бджоли йдуть на неї. А потім вночі обробляють, і бджола несе цей нектар. У законодавстві написано, що на території п'яти кілометрів від пасіки, мають попередити, повідомити пасічників, а вони просто працюють вночі й нікого до відома не ставлять. Написав у поліцію вже вдруге, коли отруїли, але поки не знаю ‒ буде результат, не буде. Покажи їм документи ‒ ну зрозуміло, що документи є на пасіку ‒ але починають палки в колеса ставити. Покажіть накладні, що ви тут на полі могли стояти ‒ а я що, не можу вивезти пасіку, щоб бджоли запилювали рослини? У нас п'ять пасік стояло ‒ це десь під 300 сімей, усі втратили льотну бджолу навесні. Тільки почало відновлюватися ‒ поїхали до лісу, наростили сім'ї знову, повернулися, і фруктова компанія знову обробила.

Сергій Земляков прогнозує, що цього року в нього вийде зібрати набагато менше меду, який він зазвичай продає за 800-1000 рублів за літр.

‒ Таке відчуття, що цю ситуацію не проб'єш. Ми трудяги, а там ‒ компанії, у них все схоплено. По-моєму, їм там все одно. Коли ми в Сакському районі стояли, агроном об'їхав, попередив: такими-то отрутами працюватимемо, ми закрили або виїхали. Немає проблеми!

• Reuters
• Крим. Реалії

У російському Державному комітеті ветеринарної медицини Криму «Примечаниям» повідомили, що на півострові не зафіксували масових скарг на мор бджіл. Водночас, як пише видання, встановити точну причину загибелі комах у Криму неможливо: можуть тільки з'ясувати, чи відбувся мор через захворювання чи через отруєння. Для точніших результатів загиблих комах необхідно відвозити до Росії, а найближча клініка розташована в Краснодарі, де всі аналізи платні.

Бджоляр з Севастополя Віктор Звєрєв вважає, що деякі його колеги самі відповідальні за загибель бджіл.

– Такі проблеми не повсюдні, але зокрема існують. Особисто я чув про зникнення понад 50% бджолосімей ‒ у когось 20%, у когось 50% і навіть більше. Мені здається, це не глобальна проблема ‒ це проблема бджоляра, який погано доглядає, або хвороб бджіл, через які вони гинуть. Адже вони можуть не тільки від хімікатів загинути, але й від неуважного контролю. Можуть бути вірусні або інфекційні хвороби, які бджіл гублять у великій кількості. Звісно, впливає екологія, але не настільки сильно, щоб це була глобальна проблема. Я чув про ці випадки в Севастополі, коли бджолярів попереджають, що оброблятимуть, і дехто пропускає це повз вуха й страждає. Але фермери, як правило, попереджають, вішають оголошення. У Севастополі про велику загибель бджіл я не чув, хоча з багатьма спілкуюся.

Заступник голови Канівського філіалу Національного екологічного центру України Олександр Давиденко зазначає, що на материковій частині країни бджолярі зіштовхуються з тими ж проблемами, що й кримські.

– Відомий факт, що бджоли підвищують урожайність ріпаку на 30%. Фермери намагаються розташувати рапсові поля недалеко від пасік, але їм все одно, що стане потім із бджолами. Результати часто дуже сумні. Як на мене, це в першу чергу питання законодавчого регулювання. Я вважаю, що коли пасічника попереджають про обробку й він закриває пасіку, це втручання в господарську діяльність. Йому не залишають вибору фактично! Дуже рідко коли пасічника попереджають за три дні до обприскування, як передбачено законом. Найчастіше ‒ за день, або взагалі не повідомляють. І потім, пасічник має бути зареєстрований, а у нас немає чіткого механізму реєстрації. На кожному етапі є законодавчі проблеми: воно-то можна, але як саме, ніхто не знає.

Влітку 2018 року депутат Держдуми Росії від анексованого Криму Наталія Поклонська на своїй сторінці в Facebook розповіла, як до неї звернулися бджолярі з Красногвардійського району Криму з такими ж скаргами на обробку полів отрутохімікатами без попередження. Тоді голова Спілки пасічників Криму Микола Клочко розповідав в ефірі Радіо Крим.Реалії, чому бджолярам і фермерам не завжди вдається знайти контакт.

«Такі випадки траплялися і в минулі роки. Ця проблема виникає через несумлінність окремих сільгоспвиробників, які безконтрольно застосовують отрутохімікати при обробці посівів. До того ж, є недопрацювання управління на місцях, в районних адміністраціях та спеціальної служби захисту рослин. Бджолярі мають узгоджувати з сільгоспвиробниками, де вони мають у своєму розпорядженні пасіки. Але деякі орендують ділянки за 10, за 20 кілометрів один від одного, й іноді можна навіть не знайти господаря поля ‒ в районній адміністрації теж не знають. Взагалі, сільгоспвиробники зобов'язані об'їхати свої поля і, якщо побачать пасіку, попередити бджолярів. Оголошення про обробку гербіцидами мають також розміщуватися в місцевій пресі.

У червні-липні стало відомо, що як мінімум у 30 регіонах сусідньої Росії на пасіках масово померли бджоли. В одній тільки Удмуртії місцева влада оцінила збиток у три мільйони рублів, хоча пасічники впевнені, що цифри набагато більші. Майже всюди бджолярі звинувачують у трагедії фермерів, які обробляють поля пестицидами.

(Текст підготував Владислав Ленцев)