«Забудова йде на шкоду»: про що говорить ріст цін і попиту на кримське житло

У другому кварталі 2019 року подорожчало житло на первинному і вторинному ринках як у Криму, так і в Севастополі, повідомив російський «Крымстат». Середня ціна квадратного метра нових квартир у Криму, в порівнянні з 2018-м, зросла на 2%, в Севастополі – на 2,7%, і склала 63 571 рубль і 67 505 рублів відповідно.

Вартість житла на вторинному ринку збільшилася в Криму – на 4,2%, але знизилася в Севастополі – на 0,4%, і на кінець кварталу середня ціна квадратного метра квартир склала відповідно 60 905 рублів і 72 190 рублів. Згідно з даними порталу нерухомості «Домофонд», лідирує за вартістю житла на півострові Ялта, її наздоганяє Севастополь. В останньому середня вартість нерухомості виросла на 7,48% у порівнянні з червнем.

Директор кримського агентства нерухомості «Мультидом» Наталія Массальська вважає, що зростання цін на кримське житло обумовлене збільшенням попиту завдяки різним російським житловими програмами.

– Якщо є достаток у людей, який дозволяє їм купити дорогу нерухомість, то ціни ростуть. Але треба розібратися, що і як купують. Звичайно, працюють іпотечні програми – іпотека тут доступна. Будь-який житель Росії може взяти її в Криму незалежно від того, де отримує основні доходи. Купують військові іпотеки, цивільні іпотеки, материнський капітал, є ще сертифікати програми «Житло», які за державними програмами роздають молодим сім'ям, багатодітним сім'ям, різним категоріям пільговиків. Усе це дозволяє створювати попит, ціни підростають. Єдине що – я не помітила зростання цін у Севастополі майже на 7,5% за місяць. А ось із початку року вони дійсно підросли на 7,5-9%, це є.

За даними Наталії Массальської, в Севастополі однокімнатні квартири купують у середньому за 3 мільйони рублів, двокімнатні – за 4 мільйони.

– Також хочуть купувати земельні ділянки в кооперативах – за 1 мільйон рублів, а під індивідуальне житлове будівництво – за 2 мільйони рублів. Більш ніж 60% угод у нас із кримчанами і севастопольцями. Так що це міф, що приїжджають росіяни з материка і скуповують, піднімають ціни... Тільки 30% угод у нас із такими покупцями з холодних регіонів – Челябінськ, Уфа, Омськ, Томськ. Дуже багато іпотечних програм для них, усе доступно. У той же час із Москви наші севастопольці отримали 700 сертифікатів, на яких, залежно від кількості членів сім'ї, вказані суми – від 800 тисяч рублів до 4 мільйонів. Але це не масове явище. Це повинна бути сім'я до 35 років мінімум із двома дітьми, яка не менш ніж 15 років проживає в Севастополі, перебуває на обліку і потребує додаткових метрів за нормами.

У березневому дослідженні порталу ЦИАН повідомлялося, що за підсумками 2018 року в анексованому Криму ввели в експлуатацію понад 1 мільйон квадратних метрів житла, що відповідає зростанню на 5% відносно 2017 року. Російський урбаніст, експерт із комплексного розвитку пострадянських територій Святослав Мурун вказує на те, що це не обов'язково хороші новини.

– З одного боку, будівництво нового житла – це добре, а з іншого боку, коли будується тільки житло без урахування реальної ситуації на території, це погано. Мені здається, в Криму це класична помилка – замістити інвестиції в складні види діяльності – розвиток туризму, технологій, курортного сервісу – найпростішими проектами, тобто будівництвом житла. Такі цифри, коли влада каже, що за п'ять років обсяги введення житла збільшилися на 20%, мене трохи лякають. Тут своя специфіка, і підходити до цього зі стандартною метрикою помилково. Туди, де тепліше, у людей завжди буде бажання переїхати звідти, де холодно, де важко жити. Тому попит на Крим природний, і в території є право ним керувати. Але ось Краснодар теж дуже довго радів, що туди їдуть із усієї країни, а потім з'ясувалося, що там величезні черги в садки, затори й так далі.

Святослав Мурун вважає, що Крим через підвищений попит на житло з боку росіян також може пройти точку неповернення, відкат від якої вимагатиме великих затрат і довгого часу.

– Це може призвести до того, що через 5-7 років Крим буде забудований. Я був там не раз і бачив, як уже прибережні території в морських містах піддаються жорсткому девелопменту а-ля сочинська забудова до Олімпіади. Так що тут потрібно самій території визначатися, муніципалітетам і міським громадам вирішувати питання, як вона буде розвиватися – через будівництво нового житла або через створення нових бізнесів і видів діяльності. Другий варіант складніший і вимагає тривалого часу, але дозволяє зберегти базові цінності. Зараз забудова в Криму йде на шкоду екологічності, історичності, пейзажності й так далі. У девелоперських проектах немає кримської архітектури і розуміння того, як люди там хочуть працювати. Це продаж житла для приїжджих, чистий максимізований короткий прибуток, наркотик розвитку території.

(Текст підготував Владислав Ленцев)