Доступність посилання

ТОП новини

Заборона жити біля моря: чи зноситимуть будинки у прибережній зоні в Криму?


Гурзуф, ілюстративне фото
Гурзуф, ілюстративне фото

Підконтрольна Кремлю влада Криму має намір заборонити будівництво житлових будинків ближче, ніж за 500 метрів від берегової лінії. Про це в межах Восьмого туристського форуму «Відкритий Крим» повідомив глава російського уряду Криму Сергій Аксенов.

Він уточнив, що винятки будуть зроблені для об'єктів готельної сфери, і зазначив, що в Криму «величезна кількість земельних ділянок» на інших територіях.

Російський громадський активіст, голова організації «Чистий берег. Крим» Володимир Гарначук запевняє, що у Водному кодексі Росії вже визначений регламент будівництва у прибережних зонах.

Ставитися до цього серйозно не варто. Я вважаю, що це просто популізм
Володимир Гарначук

‒ Сергій Аксенов не знає законодавства, по-перше. А по-друге, хочу нагадати, що це вже чотирнадцята заява про заборону будівництва, знесення, бульдозери, які обіцяє Аксенов. Тому, на мій погляд, ставитися до цього серйозно не варто. Я вважаю, що це просто популізм. Стаття шоста Водного кодексу Росії прямо забороняє будівництво капітальних об'єктів у двохсотметровій зоні від берегової лінії, як мінімум. І цей нормативний акт не треба ухвалювати, він виписаний федеральним законом, який вищий, аніж регіональний закон. І регіональні закони мають йому підкорятися.

Володимир Гарначук
Володимир Гарначук

На його думку, кримчан, у яких є будинки в забороненій зоні, в будь-якому випадку чекають судові розгляди.

Люди, які порушують закон, мають розуміти, що відповідальність за це рано чи пізно прийде, з Аксеновим чи без нього
Володимир Гарначук

‒ Проблема із забудовою узбережжя, вона існувала як за України, так існує й зараз. Люди, які збудували поза законним полем, не маючи жодних документів, вони мають готуватися до судового розгляду та захищати свої позиції в судовому порядку. На мій погляд, до цього не дійде. Але люди, які порушують закон, мають розуміти, що відповідальність за це рано чи пізно прийде, з Аксеновим чи без нього.

Спеціаліст з регіонального розвитку, колишній начальник управління Міністерства курортів і туризму АР Крим Ігор Кобеля теж вважає, що заява Сергія Аксенова має популістський характер.

‒ В Україні ‒ і, швидше за все, в Росії так само ‒ питання забудови берегової лінії регулюється як мінімум кількома законами. Це, як правило, Водний кодекс, Земельний кодекс і спеціальний закон про органи місцевого самоврядування. Такі висловлювання мають популістську мету. Сказано це так, щоб сформувати думку, що ось бізнес, заходьте, ми тут вам влаштуємо правила гри такі, що ви зможете будуватися біля берегової лінії. Ті, хто вуже збудували, легалізувалися, існували різні дірки правові, якими обходили. Якщо почнеться ревізія берегових зон, то у тих, хто там збудував, сподіваючись, що вони потім якось так узаконять, можуть бути проблеми.

На його думку, незважаючи на можливість будувати готелі біля моря, міжнародні інвестори все одно не зайдуть до Криму.

Туризм у Криму не є економічною категорією, туризм у Криму ‒ це політична категорія
Ігор Кобеля

‒ Туризм у Криму не є економічною категорією, туризм у Криму ‒ це політична категорія. Що б там не було, все одно говоритимуть, що туристів більше, ніж за України, навіть якщо їх немає, або ж вони є ‒ немає значення. Тому що треба всьому світу політично показати, що там добре. Інвестори не підуть, тому що на жодній суперечній території, ніде мережі не заходять. Інвестори ‒ це мережі готелів, світові бренди, це маркер. Коли заходять світові бренди, територія туристично розвивається. А коли це якісь російські компанії або місцевий локальний бізнес ‒ це не маркери, це не є прикладом того, що до цієї території є якийсь інтерес.

(Текст підготувала Іванна Ткачук)

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові

  • 16x9 Image

    Катерина Некреча

    В.о. керівника проєкту Радіо Крим.Реалії, теле- і радіоведуча, автор спеціальних проєктів.

    Закінчила Київський міжнародний університет, бакалавр журналістики. Не секрет, що головне в моїй професії – це практика, тобто робота в ЗМІ.

    Почала працювати в проєкті Крим.Реалії навесні 2015 року. До цього працювала журналістом на українському телебаченні («Шустер LIVE», «Говорить Україна»). У 2014 році наблизилася до Криму співпрацюючи з телеканалом-переселенцем з півострова «Чорноморська ТРК».

    Не уявляю себе поза професією. Своєю роботою без перебільшення – живу. Життя це – дуже захоплююче і бурхливе. У ньому багато викликів, багато стресу, багато досягнень. Схоже, що це ідеальне середовище мого існування:)

    Пишаюся, що є частиною такого важливого проєкту. Рада, що в дуже складний час можу працювати в медіа, де журналістські стандарти – не теорія, а досить успішна практика.

    Головний пріоритет для мене – аудиторія. Наші слухачі, читачі, глядачі мають право знати, що відбувається насправді.

XS
SM
MD
LG