Заступник голови російської адміністрації Ялти Михайло Загорцев відправлений у відставку через чотири дні після призначення. Це сталося після скандалу, що вибухнув у Криму і сусідній Росії через те, що Загорцев публічно підтримав протести у рідній Білорусі, у яких беруть участь його діти.
Скандал навколо Михайла Загорцева вибухнув наприкінці вересня, коли він був призначений на посаду заступника голови російської адміністрації Ялти. На своєму посту він повинен був опікуватися найбільш проблемними в місті сферами – ЖКГ і транспортом.
Водночас на білоруському порталі Tut.by з'явився відеоролик за участю Михайла Загорського, записаний у серпні. У ньому ексчиновник підтримує учасників масових акцій протесту проти Олександра Лукашенко в Білорусі та закликає владу і силовиків «не допустити більше кровопролиття». На наступний день Михайло Загорцев позбувся своєї посади.
«Боявся померти і не побачити Білорусь вільною»
62-річний Михайло Загорцев – уродженець села Подигруша Чечерського району Білорусі, випускник Академії управління при президенті країни. При режимі Олександра Лукашенка займався бізнесом і політикою. В останні десять років був спочатку депутатом Бобруйської міськради, а потім очолював Смолевічский районний виконком, який покинув на початку цього року. Неодноразово нагороджувався державними нагородами за «плідну сумлінну працю, значний внесок у розвиток соціально-економічних питань» у своїй країні.
У підконтрольну Росії адміністрацію Ялти прийшов у вересні на запрошення її голови Івана Імгрунта, з яким знайомий двадцять років. Але пропрацювати на своїй посаді йому вдалося лише кілька днів.
Після призначення Михайла Загорцева в ЗМІ з'явилося його відеозвернення до влади Білорусі з проханням, «поки ще не пізно, не допустити більше ніякого кровопролиття». Це сталося після спроб силовими методами розігнати мітингувальників проти Олександра Лукашенка.
На відео ексчиновник зізнається, що серед мітингувальників є і його діти.
«Я перебуваю на лікуванні після багатьох операцій. Я боявся зараз тільки одного – померти і не побачити Білорусь вільною. Наші діти, вони зробили це. Наші жінки, спасибі їм за все величезна. Я пишаюся своїми дітьми, які пішли з першого дня на барикади, пишаюся швагром, усіма дітьми, які пішли, не боячись нічого. Якщо можете, пробачте нам, нашому поколінню. Ми ніколи більше не допустимо цього», – говорить він.
Михайло Загорцев звернувся до білоруських силовиків, заявивши, що багато людей «не вірять, що наші білоруси можуть так знущатися з дітей та жінок». Він припустив, що акції протесту в Білорусі розганяли в тому числі й силовики з Росії.
«Ми любимо росіян, але якщо вони прийдуть, повірте, як в 1941-1945 роках, встане кожен білорус. Ми цього не допустимо ніколи більше», – сказав він.
Ця фраза, по суті, і поклала кінець його кримській кар'єрі.
«Це Крим, тут нема чому дивуватися»
Хвилю протесту проти Михайла Загорцева розгорнули кримські активісти.
Він росіян попереджав не втручатися у справи Білорусі, а сам на старості років поліз керувати «зубожілим» містечком у КримуОлександр Таліпов
«А як громадянина Білорусі взяли на державну службу? А самому Загорцеву нормально працювати у Росії? Ось він росіян попереджав не втручатися у справи Білорусі, а сам на старості років поліз керувати «зубожілим» містечком у Криму? Це Крим, тут дивуватися нема чому», – заявив в соцмережах активіст з Феодосії Олександр Таліпов.
Ялтинський журналіст і активіст Сергій Сардико звернувся з цього приводу до генпрокурорів Росії і Білорусі.
Він вважає, що тепер уже ексчиновник «фактично втягує білоруську молодь у вуличні заворушення», а «щодо Російської Федерації висловив загрозу її громадянам», і просить «оперативно організувати прокурорську перевірку і вжити заходів прокурорського реагування».
Активіст також просить перевірити, як Михайлу Загорцеву вдалося вступити на державну службу у Ялті, «перебуваючи громадянином Республіки Білорусь, не маючи досвіду роботи в органах влади Росії, не знаючи нормативних правових актів у сфері житлово-комунального господарства та громадського транспорту, не маючи чинної медичної довідки про придатність до муніципальної служби».
Історія про Михайла Загорцева дійшла і до російського телебачення. Депутат Держдуми Росії Олександр Хінштейн зачитав у прямому ефірі «повідомлення з Ялти» і пообіцяв зателефонувати російському главі Криму Сергію Аксенову, «оскільки працювати в системі російської влади люди з подібними поглядами і заявами абсолютно точно не можуть».
«Удар по Імгрунту»
У підсумку Іван Імгрунт оголосив про відставку Михайла Загорцева «за результатами проведеної перевірки по розміщеному відеоматеріалу з його участю».
«За фактом підтримки Михайлом Загорцева опозиції Білорусії прийнято рішення про звільнення посади заступника голови адміністрації міста Ялта, у зв'язку з чим це виключає можливість його перебування на даній посаді», – написав він в Інстаграмі.
Водночас глава російської адміністрації Ялти позитивно відгукується про Михайла Загорцева як про професіонала. «Ви подивіться його біографію і зрозумієте, які у нього плюси. В Ялті потрібно наводити порядок. Але політику не можна плутати з господарською діяльністю», – заявив він кримському блогу «Ялта.Наблюдаем».
При цьому Іван Імгрунт заперечує будь-який тиск на себе при ухваленні рішення про відставку свого заступника.
Таким чином, Михайло Загорцев позбувся своєї посади, пробувши в ній чотири дні.
Ми намагалися зв'язатися з ексчиновником, але його телефон виявився відключеним.
В інтерв'ю російській «Новой газете» він заявив, що його відеозвернення не призначалися для публічного використання, а було «через соцмережі окремим людям надіслано».
Він каже, що не очікував такого резонансу навколо цієї історії, а коли трапився скандал, сам написав заяву про звільнення. Михайло Загорцев вважає, що до його відставки причетні «Україна і місцеві (кримські – КР) активісти». При цьому він припустив, що його відставка може бути «ударом по голові» (Івану Імгрунту – КР), «оскільки місцевим він не дуже потрібен».
На цей момент ексголова адміністрації Ялти залишив Крим. Його посада вакантна.
ДОВІДКА: У Білорусі з 9 серпня тривають масові протести проти Олександра Лукашенка. Демонстранти вважають голосування на виборах президента сфальсифікованими і вимагають проведення чесних виборів і покарання силовиків, причетних до насильства.
Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.