1 вересня дві провідні церкви України – ПЦУ та УГКЦ – офіційно перейшли на новий церковний календар. Що це означає для вірян? І як відбуватиметься перехід? Та чи можна відзначати свята «по-старому»?
- Зсуваються в часі деякі релігійні свята. Відтепер ПЦУ та УГКЦ святкуватимуть Різдво не 7 січня, як раніше, а 25 грудня. Свято Покрови тепер буде не 14-го, а 1 жовтня. Тобто пересуваються на 13 днів раніше нерухомі дати свят.
- Великдень є рухомим святом, і надалі його дата визначатиметься за старими правилами.
- Перенесення святкування Різдва раніше затвердив своїм указом і президент України Володимир Зеленський.
- Більшість православних церков використовують новоюліанський календар, який зараз збігається з григоріанським.
- Парафіянам, які будуть ще не готові перейти на новоюліанський календар, дали дворічний перехідний період.
Митрополит Київський та всієї України Епіфаній, оголошуючи рішення Помісного собору ПЦУ, назвав перехід на новий календар історичною подією:
«Ми рухалися впродовж останніх 5 років. Мене запитували постійно: коли все ж таки вже церква дозріє і прийме таке відповідальне рішення? Я постійно говорив про те, що коли ми відчуємо, що наші вірні, український народ, готовий до цього. Зараз ми побачили, відчули і зрозуміли, що всі готові до зміни календаря. Тому було ухвалене справді таке історичне рішення щодо цього питання»
– Про те, як відтепер в Україні відзначатимуть церковні свята, і як до цього можуть поставитися віряни Радіо Свобода поговорило (із 51-ї хвилини ефіру) в програмі Свобода Live із митрополитом Переяславським та Вишневським ПЦУ Олександром (Драбинко).
– Предстоятель ПЦУ називає рішення про перехід на новий календар історичним. Ви можете пояснити, у чому історизм цього переходу?
– Справа в тому, що свого часу календар, ще у 1924 році, ухвалювався загальноцерковним рішенням.
Ми відновлюємо історичну структуру і справедливість
На сьогодні ми відновлюємо історичну структуру і справедливість, яка, власне кажучи, мала б бути вже давно відновлена.
Ми вступаємо в період нашого церковного буття, яке відповідає загальному церковному календарю. І ми живемо за цим календарем вже багато років. Тому той нонсенс, який до сьогодні був, скасовується і ми переходимо. Ми не вигадуємо чогось нового.
– Це повернення. Так.
– Ми просто-напросто приходимо в ту структуру і в ту дійсність, якою ми живемо реально.
– Багато хто звертає увагу на невідповідність світського календаря і церковного в Україні. Але як ви гадаєте, чи готові всі віряни перейти на новий календар? І як бути з тими, хто неготовий до цього?
– На Архієрейському соборі, який відбувався в Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі, це питання піднімалося.
...залишити тим, хто бажає дотримуватися старого стилю, той порядок святкування
І моєю ініціативою було те, щоб залишити тим, хто бажає дотримуватися старого стилю, у тому порядку святкування, яке вони собі вважають за доцільне.
У нас свята не являються прив’язаними до календаря. Ми інколи самі собі складаємо деякі питання, які абсолютно не відносяться до того, що є по суті християнства і православ’я.
Ми кожної неділі відзначаємо Вознесіння Христове. Ми святкуємо Великдень один раз в даті, а кожної неділі згадуємо цю подію.
Кожна літургія – це вже і є святкування Христового Воскресіння і спогади тих подій, які пов’язані з церковним календарем. Не потрібно прив’язуватися до якихось дат, оскільки вони не являються тим, у що ми віримо. Вони не є догматичними.
– А якщо говорити взагалі про світову практику, про християнство зокрема, коли йдеться про православ’я, у світі хтось ще відзначає, зокрема Різдво 7-го січня, крім Росії, країн, так би мовити, її сателітів?
– Так. Грузинська церква, Єрусалимська церква, Сербська.
Україна доєднується до загальної церковної практики
І, власне кажучи, мабуть, все. Оскільки решта церков святкують за новоюліанським календарем.
– Тобто виходить, що Україна таким рішенням приєднається...?
– Україна доєднується до загальної церковної практики. Церковної.
– А чому, коли ми говоримо про УПЦ (МП), то там навіть не обговорюють тему переходу? Це тому, що російська церква також доволі догматична у цьому календарному питанні?
– Я не сказав би, що те, про що ви говорите, має якісь догматичні основи.
Сателіти Московського патріархату дотримуються російської практики
Справа в тому, що є прив’язаність, тяглість до російської церковної практики.
Це сателіти Московського патріархату якраз і дотримуються на сьогодні цієї російської практики. Все це не несе ніякого зсередини догматичного змісту.
– А якщо говорити про свята, які мають нерухомі дати, то тут зрозуміло, на 13 днів раніше вони тепер будуть відзначатися, ніж звикли віряни. А як буде з рухомими датами? Я маю на увазі насамперед Великдень.
– Рухомі дати, якими вони були, такими вони і залишаються, згідно новоюліанського календаря. Як вони були у грецькій традиції, так вони і перейшли й до нас.
– Але все одно тоді виходить, що залишатиметься дві дати інколи, залежно від року по-різному, але все одно не всі дати будуть.
– Якщо ми з вами доживемо 140 років вперед, то тоді ми можемо на один день перенести святкування.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
