Тридцять років тому президентом Росії (точніше РРФСР) обрали Бориса Єльцина. Радянському Союзу лишалося «жити» пів року. Вже через два місяці після обрання Єльцин відіграв важливу роль у поразці «ГКЧП» – групи з оточення керівника СРСР Михайла Горбачова, що намагалася силоміць зупинити розвал імперії. А наприкінці 1991-го року Єльцин був одним із трійки лідерів радянських республік, який підписав Біловезьку угоду. Вона констатувала розпад СРСР. Розпалася б імперія, якби Росією керував не Єльцин? Ставлення до незалежної України у Єльцина і у його наступника Володимира Путіна – чи є різниця?
12 червня 1991 року відбулися перші в історії Росії всенародні вибори президента (президент СРСР Михайло Горбачов обійняв цю посаду внаслідок голосування на З'їзді народних депутатів). Перемогу переконливо здобув у першому турі опонент Горбачова – Борис Єльцин. Його підтримали 57 відсотків виборців. Саме Єльцину вдалося консолідувати навколо себе опозицію. Провладний кандидат на виборах президента, ексглава уряду СРСР Микола Рижков набрав лише 17 відсотків голосів. Інші четверо кандидатів отримали менше ніж 10 відсотків.
«СРСР розпався без великої крові»
СРСР розвалився би незалежно від того, хто очолив у червні 1991 року Росію, констатував у коментарі Радіо Свобода російський політолог, історик Михайло Савва. Радянський експеримент був приречений під тягарем неефективності, помилок і злочинів, накопичених за десятиліття існування «первого государства рабочих и крестьян».
Але відхід СРСР у небуття міг бути довшим і кривавішим, додає Михайло Савва. Без конфліктів не обійшлося – у Нагірному Карабасі війна триває десятиліттями. Однак розпад Югославії засвідчує: якби Єльцин діяв, як президент Сербії Слободан Мілошевич, агонія СРСР могла б затягнутися на роки. І ціна здобуття незалежності для України тоді виявилася б іншою.
«Безумовно, Радянський Союз розпався б у будь-якому разі. Це було зумовлено вже за кілька десятиліть до 1991 року. І всі соціальні процеси йшли до того, що ця держава не існуватиме. Але заслуга Єльцина є дуже великою в тому, що Радянський Союз розпався без великої крові. Радянський Союз розпався не за югославським варіантом – достатньо мирно. СРСР розпався в результаті домовленості, оформленої главами трьох республік – Росії, України і Білорусі», – зазначив Михайло Савва.
Експерт має на увазі Біловезьку угоду.
«Процес пішов»
Через кілька тижнів після підписання Біловезької угоди – 26 грудня 1991 року – президент Росії Борис Єльцин пояснював необхідність її ухвалення надокучливістю Центру, тобто центральної влади СРСР на чолі із Михайлом Горбачовим.
«Узагалі ми хотіли чотирма державами у грудні 1990 року укласти договір без Центру. Настільки Центр усім набриднув, настільки, розумієш, усі від нього шарахалися, що ми якимось шляхом хотіли від нього піти. І ситуація розросталася настільки швидко, що було потрібно просто негайно зібратися у Мінську трьом главам держав. Ми про це і домовилися. Ми зібралися і виходить, що протягом однієї доби ми підписали відповідну угоду. Ну, а далі – процес пішов», – розповідав тоді Борис Єльцин, уживаючи фразу-мем, яку першим висловив його опонент Горбачов.
Але процес не пішов би, якби не волевиявлення українців на референдумі, що передував Біловезькій угоді, зазначають історики. 1 грудня 1991 року 90% тих, хто проголосував, висловилися за незалежність України. Зокрема, свій голос «за» віддали 54 відсотки виборців у Криму.
«Єльцин не хотів зруйнувати Україну»
Борис Єльцин очолював Росію після розпаду СРСР майже 10 років. Протягом цього десятиліття попередник Володимира Путіна у Кремлі стикнувся з багатьма проблемами, більшість яких сам і створив. Лібералізація цін і приватизація за безцінь стратегічних підприємств у Росії, розквіт олігархату, зростання злочинності, сумнівні президентські перевибори 1996 року, розгін і розстріл у прямому сенсі цього слова парламенту, перша чеченська війна і початок другої, дефолт 1998 року, вибухи житлових будинків у Росії у вересні 1999 року… Це були внутрішні проблеми президента Єльцина. А на міжнародній арені одним із найбільших викликів для нього стали відносини з Україною.
І як зазначив у коментарі Радіо Свобода ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін, на відміну від нинішнього президента Росії, Єльцин визнавав право України на існування. У відносинах Москви і Києва у 90-ті було чимало складнощів – статус Чорноморського флоту в українському Криму, спроби реваншу проросійських сил на півострові, поставки газу Україні… Складнощі були, але вони вирішувалися, бо Єльцин не хотів знищення України, констатує Павло Клімкін.
«Я вважаю, що ставлення Єльцина до українців було все ж таки людським. Він не був у рамках міфології «скрєп». Так, він був глибоко радянською людиною, яка хотіла прийти до влади. І прийшла. Але Єльцин готовий був розмовляти. Він не хотів зруйнувати Україну і українську державність. Як цього хоче сучасний російський режим. І я не бачу в сьогоднішній Росії взагалі проукраїнських політиків. Можливо, останнім був Борис Нємцов. Там теж є різні моменти, але тим не менше він ставився до нас із прихильністю і симпатією. Після того, як його вбили, я не бачу в сьогоднішній Росії жодного проукраїнського політика. Єльцин таким теж не був. Але принаймні він не ставився до українців до людей третього сорту», – сказав Павло Клімкін.
За час свого президентства Єльцин зробив кілька висловлювань, що стали афоризмами. «Беріть суверенітету стільки, скільки ви його зможете проковтнути», «Я устал, я ухожу», – казав Єльцин. І одним із найвідоміших його афоризмів став такий: «Прокинувся вранці – подумай, що ти зробив для України».
