Ялтинський мікрорайон Василівка ‒ один з найбільш постраждалих від потопу, який накрив південнобережне місто 18 червня. На будинки місцевих жителів окрім дощу зійшов ще й селевий потік. Люди декілька днів відкачують воду зі своїх будинків, відкопують двори від каменів і рятують залишки майна. Крим.Реалії побували на місці подій і поспілкувалися з постраждалими ялтинцями.
Селище Василівка раніше було кримськотатарським і до 1945 року називалося Ай-Василь. Тепер це мікрорайон Ялти. 18 червня там через рясні опади вийшла з берегів річка Гува ‒ ліва притока річки Дерекойка, що випливає з ущелини Уч-Кош поблизу тролейбусного парку. Уздовж неї пролягає вулиця Джафера Сейдамета, де розташовані житлові будинки. На них 18 червня й налетів селевий потік з Гуви. Постраждали десятки будинків і вулиці селища. Зараз вони засипані камінням, уламками дерев та сміттям. Людям доводиться пробиратися крізь ці завали.
Багато будинків та автомобілів у Василівці засипані камінням та сміттям до половини або й до самого даху.
Селевим потоком залило не лише житлові будинки, а й десятки старих тролейбусів, списаних раніше з тролейбусного депо
Голова російської адміністрації Ялти Яніна Павленко вважає, що ця техніка змогла взяти на себе й стримати частину селевого потоку.
Але у Василівці не всі з цим згодні. Дехто вважає, що через нагромадження старих тролейбусів вода не змогла пройти повз їх будинки.
Російська влада Ялти прислала у селище екскаватори та іншу техніку, яка розгрібає завали. На місці також працюють російські військовослужбовці.
Декілька місцевих жителів, які постраждали від стихії, розповіли Крим.Реалії, як рятували себе та своїх близьких.
«До будинку підійти було неможливо»
Серед постраждалих ‒ сім'я Барабаш. Вони живуть у Василівці 20 років і не пам'ятають подібного раніше. Злива та сель залили й засипали камінням їх будинок. Під завалами опинився й автомобіль, попри те, що під час дощу був у гаражі.
«У нас ішов дощ. Бачимо: дорогою йде вода, як зазвичай буває при дощі. Потім чуємо, вже не тільки вода, вже й каміння пішло. Все це засипало нам пів будинку. Ми хвилювалися, щоб вікна не вибило. Інакше в будинок ще більше води б залило», ‒ розповіла потерпіла Тетяна Барабаш.
За її словами, після потопу додому до неї приходили представники російської влади Ялти, які пообіцяли вирішити проблему. Кримчанка вірить, що її сім'ю «не залишать» і припускає, що її та інших потерпілих можуть переселити.
Але йти із затоплених будинків готові не всі жителі селища. Багато хто цього не хоче, оскільки «це їх земля, в яку вкладено багато сил з грошей».
Тетяна Барабаш каже, що чиновники описали її постраждале майно й оцінили збитки у 100 тисяч рублів. Цієї суми не вистачить, щоб відновити будинок, каже вона:
«У них межа ‒ 100 тисяч. Більше вони дати не можуть. Але хоч 100 тисяч на перший час ‒ добре. Звичайно, вони будівництву не допоможуть, але хоч прожити, перебитися якось. Адже ми зараз на роботу піти не можемо ‒ з чоловіком і сином воду з дому відкачуємо, щоб стіни не відвалилися».
Її родичка, яка живе неподалік Гульнара Барабаш каже, що під час стихії постраждав її чоловік. Його понесло потоком води, коли він був на вулиці. Чоловіка врятували співробітники МНС Росії і зараз він, за словами дружини, перебуває в лікарні з пошкодженням руки та ніг.
«У потоці води я встигла забрати з будинку тільки документи. Поки чоловіка в лікарню відвезла, до будинку підійти було вже неможливо. Потік відступав, але через якийсь час проривало знову», ‒ згадує вона.
Про розмір компенсації Гульнарі Барабаш місцева влада поки точно не повідомила.
«Дитина в істериці написала в інтернет і так нас помітили»
Будинок Зареми Менсеїтової теж залило селевим потоком. У кімнатах було 1,5 метра води, її не вдавалося вичерпати дві доби, каже вона.
«Все сталося несподівано й швидко. Спочатку було багато води, а потім багато каменів. Чотири доби ми боролися зі стихією вручну. З камінчиків збирали містки, дошками намагалися повернути течію, прибрати її від будинку. Але не дуже добре у нас це виходило, тому що потрібна була техніка. У будинку дві доби трималася вода, тому практично всі речі непридатні», ‒ каже жінка.
За її словами, врятуватися 18 червня її сім'ї вдалося завдяки допомозі рідних і друзів, які згодом «по коліна у воді разом з ними упродовж трьох діб вигрібали воду з дому».
«Під час дощу дитина була в кімнаті, і коли вода почала підійматися вище ліжка, вона в істериці стала писати в інтернет. Так нас помітили, звернули увагу, приїхали й побачили масштаб цього лиха», ‒ зі сльозами розповідає Зарема Менсеїтова.
Під час евакуації з'ясувалося, що співробітники МНС не можуть евакуювати її літнього лежачого батька, тому сім'ї довелося залишитися в будинку, поки стихія не вщухла.
Представники адміністрації Ялти оцінили збиток сім'ї у 50 тисяч рублів, яких вистачить «хіба що на купівлю нових телевізорів», зазначила вона.
За інформацією російської влади Ялти, під час повені 18 червня в місті затопило 120 багатоквартирних і приватних будинків. Всього в Криму в зоні підтоплень опинилися понад 400 житлових будинків.
За даними російської влади Ялти, під час повені 18 червня в місті затопило 120 багатоквартирних і приватних будинків. Всього в Криму в зоні підтоплень виявилися понад 400 житлових будинків.
Підконтрольна Москві влада вже почала приймати заяви від постраждалих для компенсації збитку. Кримчанам, повністю або частково втратившим майно в результаті надзвичайної ситуації, пропонують від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наслідки стихії в Ялті. Доля однієї вулиці (фотогалерея)
