Призначений Москвою глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) на початку жовтня підписав розпорядження, відповідно до якого черговий так званий Ялтинський міжнародний економічний форум (ЯМЕФ) буде проведений у Башкортостані, РФ. Контроль за виконанням розпорядження покладено на заступницю російського голови Ради міністрів Криму – міністерку фінансів Ірину Ківіко. Мета участі у Форумі делегації від анексованого півострова – «розвиток та зміцнення співпраці із суб'єктами Російської Федерації та регіонами іноземних держав». Ялтинський Форум відбудеться в Уфі в межах «міжнародного тижня бізнесу 2024», організованого башкирською владою.
Чи знають у Башкортостані, що в Уфі відбудеться Ялтинський форум? Як теперішні федеральні чиновники з Уфи брали участь в анексії Криму? Чому ЯМЕФ не прижився у Москві? Як російська влада півострова використала українську ідею проведення економічних форумів у Ялті? Чи означає проведення форуму в Уфі, що «народна дипломатія» пішла в небуття? У цих та інших питаннях Крим.Реалії спробували розібратися разом з експертом та під час вивчення текстів проєкту Радіо Свобода Idel.Реалии.
Організатори та гості «міжнародного тижня бізнесу»
2-5 грудня у місті Уфі відбудеться XVII «Міжнародний тиждень бізнесу», організатором якого традиційно виступає уряд Республіки Башкортостан. Міжнародний тиждень бізнесу – «це щорічний професійний майданчик для обговорення та розвитку діалогу між державою та бізнесом». Форум буде присвячений ключовим питанням перспективного розвитку Башкортостану та Росії в галузях економіки, експорту, інновацій та інвестицій. Відбудеться виставка, буде організовано зону для двосторонніх бізнес-переговорів, пройде нагородження спеціалістів у сфері державного управління та розвитку бізнесу.
У 2022 році у форумі взяли участь понад три тисячі учасників, у тому числі керівники федеральних та регіональних органів виконавчої влади, представники ділових кіл, офіційні та бізнес-делегації з Китаю, Казахстану, Узбекистану, Білорусі, Туреччини, Ірану та інших країн.
У 2023 році участь у міжнародному тижні бізнесу взяли понад шість тисяч осіб, серед яких представники всіх російських регіонів та іноземні гості з Індії, Казахстану, Туреччини, Ірану, Таджикистану, Білорусі, Китаю, Вірменії, Киргизстану, Узбекистану, Азербайджану, Монголії, Туркменістану, Бразилії, Єгипту, Венесуели, Саудівської Аравії, Сербії, Пакистану, Болгарії, Індонезії, Куби, а також невизнаної Абхазії.
У жовтні в Уфі також чекають нечисленних іноземних гостей. Серед запрошених на захід представників з-за кордону: губернатори Армавірської області Едвард Аваннісян та Лорійської області Республіки Вірменія Арам Хачатрян, а також секретар Шанхайської організації співробітництва (ШОС), громадянин КНР Чжан Мін.
Про проведення ЯМЕФ у Башкортостані на урядових сайтах та ресурсах організаторів «міжнародного тижня бізнесу 2024» не згадується.
Керівництво Башкортостану брало участь в анексії Криму та сприяє війні РФ в Україні
Наші колеги з проєкту Idel.Реалии Радіо Свобода раніше у своїх публікаціях підтвердили, що нинішній глава Башкортостану Радій Хабіров у 2008-2016 роках працював в адміністрації президента (АП) Росії. У 2014 році Хабіров безпосередньо курирував від управління внутрішньої політики АП РФ проведення так званого «референдуму» в Криму та інші заходи з анексії півострова Росією. У ті роки він постійно відвідував сепаратистські регіони України – самопроголошені сепаратистські утворення «ДНР» і «ЛНР».
У вересні 2019 року Хабірова обрали головою республіки. На цій посаді він зарекомендував себе одним із найзатятіших прихильників війни з Україною серед російських губернаторів і активно формував так звані «добровольчі батальйони» в Башкортостані. Одного разу він назвав себе «справжнісіньким путіністом».
Призначений Кремлем у вересні 2020 року прем'єр-міністр Башкортостану, співголова Загальноросійської громадської організації «Ділова Росія», спеціальний представник голови Башкортостану з інвестиційної співпраці – Андрій Назаров одночасно є головою правління Фонду ЯМЕФ, який від самого початку став оператором проведення щорічних заходів. На цій посаді він організовує та проводить ділові зустрічі з іноземними інвесторами щодо залучення іноземних інвестицій до анексованого Криму. На чолі делегації Андрій Назаров домовився про постачання з Китаю до Росії електроніки, повідомивши потім, що в Уфі в межах кластера безпілотників прискорять роботу з випуску засобів протидронного захисту та радіоелектронної боротьби.
Ялтинський форум не прижився у Москві
VI ЯМЕФ відбувся 23-24 жовтня 2023 року в московському «Президент-готелі». Організатори заявили тоді, що провели зустрічі з «друзями Криму» – представниками зарубіжжя, які «підтримують Росію та її президента». На перше засідання форуму поза межами Криму вдалося зібрати лише 150 осіб із 40 країн світу, що в рази менше, ніж на попередні.
За словами головного «народного дипломата» і призначеного Кремлем представника Криму при президенті Росії Георгія Мурадова, який оголосив вітання російського глави Криму Сергія Аксьонова, влада анексованого Криму планувала вибудовувати співпрацю з країнами Африки, півострів і Африканський континент поділяють кілька днів шляху морем, можна транспортувати будь-які товари. А спікер російської держради Криму Володимир Константинов, відкриваючи захід, визнав, що проведення «форуму» в Москві зумовлене логістичними складнощами для закордонних гостей.
На думку експертів, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну «зірка Георгія Мурадова» закотилася, і чергові «збори в Москві» не мали сенсу, тим більше як «економічний міжнародний форум».
«Народні дипломати» не виконали завдання, а «ЯМЕФ» став «валізкою без ручки»
У розмові з журналістом Крим.Реалії експерт з питань тимчасово окупованих територій та економіки, співзасновника БТ «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» (Київ) Юрій Смєлянський вказав на той факт, що російська влада на півострові від самого початку анексії використовувала і використовує українські ідеї, які були сформульовані раніше на користь сталого розвитку Криму та України в цілому.
«До окупації в Криму проводили щонайменше два форуми, на яких обговорювалися економічні питання і, відповідно, інвестиції з погляду, насамперед, кримських інтересів. Перший – Ялтинська Європейська стратегія (YES), чиї щорічні засідання розпочалися у 2004 році, коли Віктор Пінчук запросив близько 30 європейських лідерів для обговорення майбутнього України та ЄС у межах першої Щорічної зустрічі. До 2013 року Щорічні зустрічі YES проводилися в символічному місці – Лівадійському палаці в Ялті. Форум позиціонував себе як майданчик для об’єднання широкої Європи. Внаслідок анексії Криму Російською Федерацією Щорічні зустрічі YES були перенесені до столиці України, міста Києва. Другий форум – щорічний туристичний ярмарок у Ялті. Пам'ятаймо обіцянки окупантів про те, що жителі Криму нічого не втратять після подій 2014 року. Як приклад – втратили зазначені Форуми, які завжди породжували інформаційний інтерес. Не говоритимемо про їхній великий вплив на економічний розвиток регіону, але свій внесок вони вносили», – розповів експерт.
До окупації в Криму прохводили щонайменше два міжнародні щорічні форуми. Нині Крим їх втративЮрій Смєлянський
На думку співрозмовника Крим.Реалії, на початок анексії українські міжнародні економічні форуми в Ялті були вже традиційними, і ці ідеї були використані окупаційною владою для спроби доказу легітимності «російського Криму».
«Адже збереження традицій є інструментом доказу легітимності, у нашому випадку, перебування під окупацією Росії. Тобто, як багато разів наголошували у Кремлі, – «питання Криму закрите та вирішене назавжди». Але чомусь Москві це потрібно знову і знову доводити. Чому? Зрозуміло – адже ніхто не визнає «російський Крим». Самі Форуми було втрачено і одночасно перед окупантами постали нові завдання з питань легітимації на міжнародному рівні «окупованої території як невід'ємної частини Росії» та подолання санкцій: вони перекривали можливості щодо залучення інвестицій. Інвестиції, у свою чергу, є одним із найкращих інструментів легітимації захопленої території, оскільки захід інвестора – це визнання. Особливо якщо ці інвестиції беруть участь в експропріації української власності. Тоді будь-який інвестор стає вже «спільником окупантів», – розповів він.
Як вважає експерт, саме тому в 2015 році окупанти та кримські колабораціоністи створили новий форум – так званий ЯМЕФ.
Будь-який інвестор у Крим, який бере участь в експропріації української власності, стає спільником окупантівЮрій Смєлянський
«Тягли» на нього всіх, кого могли, платили за участь гроші. Створені під інтереси Кремля національно-культурні автономії мали, зокрема, як інструмент легітимації затягувати представників материнських держав до участі у кримських зборищах. Це так звана кримська «народна дипломатія». І було створено під ці дії окремий комітет кримської окупаційної держради. Наприклад, національно-культурна автономія кримських німців, чий керівник – Юрій Гемпель – до останнього часу був головою цього комітету; національно-культурна автономія кримських болгар за керівництвом Івана Абажера. Але ж кримські національні громадські колабораціоністи з виконанням завдання не впоралися! Так, приїжджали якісь одіозні постаті, розповідали приємне для окупантів, але далі – нічого», – розповів журналісту Крим.Реалії Юрій Смєлянський.
На його думку, початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну різко змінив умови не на користь Кремля.
«Крим в окупації, з погляду світової спільноти, залишався і залишається сірою зоною. До того ж після 2022 року територія півострова стала зоною підвищеної небезпеки. Змінилася ситуація і змінилася не на користь окупантів. Можна сказати так: сьогодні питання легітимації окупованого Криму як російської території не може бути актуалізоване для окупантів. Для них воно залишається актуальним, але з ними про це ніхто не говоритиме. Чи залишиться така ситуація назавжди – покаже час. Напевно, тому змінилися деякі пріоритети, якщо можна так говорити. І головою комітету з питань громадської дипломатії стала «головна українка окупованого Криму» Анастасія Гридчина під спільним гаслом «як добре жити українцям в окупованому Криму». Що це означає для російського ЯМЕФ? Він втратив свою потребу, але його не можна ховати. Форум, як і Крим, став для окупантів тією ж «валізою без ручки» – «нести все важче і складніше, а кидати не можна», – зазначив експерт.
За словами співрозмовника Крим.Реалії, ані російській владі Криму, ані призначеній Москвою федеральній владі Башкортостану не варто чекати на результативність форуму.
«Повернемося до 2014 року. На «московії» – ейфорія від «повернення Криму в рідну гавань». Одразу ж у квітні 2014 року Башкортостан відкриває у Сімферополі своє представництво: якась «внутрішня російська дипломатія», у травні 2017 року Сергій Аксьонов їде до Уфи з делегацією, де підписує угоди про торговельно-економічне, науково-технічне, соціальне та культурне співробітництво.
Щоправда, того ж 2017 року Башкортостан закрив свою дипломатичну місію в окупованому Криму, «про всяк випадок» – все ж таки санкції. Втрата «важливості» ЯМЕФ має вияв і в дорученні Аксьонова готувати його своєму заступнику – окупаційному міністру фінансів Ірині Ківіко. Пояснення просте – форум проходитиме на чужій території, особливо у ЗМІ не «засвітишся». Так, і чекати від такого форуму за його результатами нема чого. Збільшений рівень небезпеки привів форум до Башкортостану, обіцяли допомагати... Така вона – «окупаційна дружба», – підсумував Юрій Смєлянський.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.