Доступність посилання

ТОП новини

Яким би був Крим зараз, якби 2014 року не прийшла Росія?


Під час мітингу, присвяченого шостій річниці початку Революції гідності, на Майдані Незалежності у Києві, 21 листопада 2019 року. Ілюстраційне фото
Під час мітингу, присвяченого шостій річниці початку Революції гідності, на Майдані Незалежності у Києві, 21 листопада 2019 року. Ілюстраційне фото

Російські чиновники у Криму хваляться своїми здобутками. Спікер російського парламенту півострова Володимир Константинов зокрема стверджує, що «кримські регіони отримали потужний імпульс розвитку», що завдяки президенту РФ «республіка отримала колосальні можливості для розвитку», і тепер Україна, яка «не має майбутнього», сильно заздрить Криму.

Різними і не завжди підтвердженими заявами наповнюється Крим і щодо його майбутнього. Навколо палає війна, майже щодня між російськими військами в Криму та українськими ВМС відбуваються перестрілки ракетами та дронами. Президент Росії Володимир Путін, який заявляв раніше, що війна триватиме не менше 5 років, раптом проводить нараду з членами російського уряду щодо планів «розвитку Азово-Чорноморського регіону», і політолог, генеральний директор ТОВ «Інститут комунікаційного менеджменту» Вадим Сіпров у розмові із Севастопольським виданням ForPost уже стверджує, що цей регіон «незабаром буде безпечною територією». Що це як не відволікання уваги від війни, що палахкотить поруч?

Зрештою, в Криму широко й іноді не завжди виправдано використовується гасло «Процвітання в єдності», запозичене з герба української автономії. Про яку єдність і про яке процвітання йдеться? Якщо за України вона мала реальне наповнення – єдність була відчутною, і мислилася в тому числі і як дружба з Росією, чому всі сприяли, і як міжнаціональна єдність у самому Криму, то зараз Росія все поламала – у всіх сферах єдність замінена дискримінацією та ворожнечею, навіть реальною війною, кримські пропагандисти відверто культивують ненависть між етносами, а «процвітання» існує лише як слово у гаслах. Яке процвітання під бомбами та ракетами?

Андрій Іванець
Андрій Іванець

В інтерв'ю Крим.Реалії український історик, член групи гуманітарної політики Експертної мережі «Кримської платформи», кандидат історичних наук Андрій Іванець зазначив, що «в історії України та Криму зокрема Росія завжди виступала як потужне гальмо у розвитку. Якби у 2014 році Росія не здійснила агресію на Крим, Україна разом із Кримом стала б асоційованим членом Європейського Союзу, Крим отримав би європейські інвестиції, передові технології, а головне – європейський досвід. За 10 років відбулася б ціла низка позитивних змін у житті та економіці Криму. У 2013 році, наприклад, курортно-туристична галузь Криму була значною мірою інтегрована у світову туристичну індустрію, до Криму заходили десятки світових круїзних лайнерів, у Криму відпочивали та здійснювали тури громадяни десятків європейських держав, галузь ставала частиною світової індустрії, Крим відкривався для світу. Все це зникло з появою Росії, і поки вона господарює в Криму, світовий туризм туди не повернеться. Крим змушений задовольнятися нечисленним і не найкращим контингентом російських туристів, а галузь приречена на дефіцит коштів та відсталість у сервісі й технологіях…»

Андрій Щекун
Андрій Щекун
Окупанти відкинули Крим назад років на 20-30 у розвитку
Андрій Щекун

Андрій Щекун, представник Крайової Ради українців Криму заявив, що «окупанти безпідставно вихваляються начебто розвитком Криму, хоча насправді відкинули Крим назад років на 20-30. Однозначно, що економіка Криму ці 10 років окупації тримається виключно на політичному популізмі, який не має жодного розвитку. Вливання в економіку Криму з федерального бюджету, а також такі проєкти, як Керченський міст, траса «Таврида», будівництво та одночасно руйнування культурної спадщини музею-заповідника «Херсонес Таврійський» та інші проєкти, якими хизується держава-агресор, – це все з досвіду СРСР, коли також намагалися демонструвати світові «потужність» економіки, а зрештою вийшов великий пшик. І траса, і міст, і житлові мікрорайони у містах – це все не для кримчан, це все має конкретну мету – для переселенців із Росії та для ведення війни. Кримчан навпаки витісняють із Криму. Крим став військовою базою для агресії. А за України вже проводилася демілітаризація півострова, населення та гості курорту отримували все більше простору для економіки, для бізнесу, для культури, освіти й особистого розвитку…»

«Давайте подивимося правді у вічі, – пропонує Андрій Щекун. – Росія завжди була гальмом у розвитку півострова. 1775 року вона знищила Запорізьку Січ, а вже 1783 року вона перервала поступальний розвиток Кримського ханства і відкинула Крим назад, у колоніальну епоху, у 20-30-х роках ХХ століття знищила українську та кримськотатарську інтелігенцію і перервала національно-культурний розвиток Криму, у 1944 році позбавила Крим трьох чвертей його продуктивного населення і депортувала цілі народи та національні меншини, у 1991 році нав'язала свою автономію, чим перетворила на «російський анклав», у якому замість налагодження господарського життя підтримувала та готувала відторгнення Криму від України. І лише 1954 року, коли у Росії переконалися, що не можуть самі впоратися з повоєнною реконструкцією Криму, передали регіон Україні, Крим отримав перспективи розвитку. Україна 1954 року прийняла Крим, розбитий війною, і все, що в Криму було збудовано з 1954 до 1991 року, окрім царських палаців, це збудовано за України, Україною та за рахунок України…», – каже Андрій Щекун.

Ескендер Барієв
Ескендер Барієв

Керівник Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв в інтерв'ю Крим.Реалії зазначив, що якби Крим залишався в юрисдикції України, то цей «уламок СРСР» перетворився б на відкритий до світу регіон з високим рівнем життя і багатою політичною культурою. Він наголосив, що «відбулася б дерусифікація та позитивна українізація Криму. Крим став би регіоном, де було б гарантовано захист прав людини, реалізація колективних прав корінних народів України, Крим став би національно-територіальною автономією кримськотатарського народу та перетворився б на економічно розвинений і туристично привабливий регіон».

До розділу позитивної українізації Криму Ескендер Барієв включив процеси деколонізації, деімперіалізації і декомунізації території та громадських наративів, зміцнення верховенства права, формування й просування правдивої історіографії про Крим та корінні народи, захист прав корінних народів і національних меншин, розвиток української мови та мов національних меншин, захист культурної спадщини, збереження територіальної цілісності й національного суверенітету України, а також європейську та євроатлантичну інтеграцію.

Крим, незважаючи на те, що півострів має значний економічний потенціал, Росія зараз використовує неефективно і здебільшого для ведення війни. Заводи працюють на війну, хімічна промисловість розорена, транспорт дезорганізований, екологію вбито, до 2020 року в степовій частині Криму потравлено всіх птахів і зникли завезені за України сайгаки. Північно-Кримський канал можна вважати мертвим, оскільки підрив російською армією Каховської ГЕС надовго перервав подачу води в нього.

Якби не було окупації, Крим уже став би одним із регіонів-лідерів України у розвитку сільського господарств
Андрій Щекун

«Загалом розрив зв'язків Криму з Україною у 2014 році, за умови, що у материка та півострова століттями формувалася спільна господарсько-економічна система, – каже Андрій Щекун, – призвів до деградації галузі економіки у Криму. Потенціал економічного розвитку Криму було перервано Росією у 2014 році, а у 2022 році широкомасштабний наступ Росії через Крим та перетворення його на військову базу поставило хрест на економіці Криму. Сьогодні північний Крим – це вже економічна та екологічна катастрофа. Україна сьогодні отримала можливість реалізовувати сільськогосподарську продукцію у країнах ЄС, за цей час нові технології надають можливість розвитку сільського господарства. Російський Крим всього цього фактично позбавлений. Впевнений, якби не було окупації, Крим уже став би одним із регіонів-лідерів України у розвитку сільського господарства. Тут просто реально потрібно лише подивитися у бік Закарпаття, яке економічне зростання вони здобули. Садівництво та виноградарство Закарпаття завжди конкурували з Кримом. І сьогодні воно далеко попереду Криму...»

АндрійЩекун каже, що до окупації у Криму була європейська освіта, активно збагачувалася багатонаціональна культура. «Скажімо прямо, – стверджує він, – жодної освіти у Криму з першого року окупації немає. Жодного диплома, виданого в окупованому Криму, не визнано, і з ним можна працювати виключно на території Росії. Якби не було окупації, кримчани вже мали б можливість вступати вільно до всіх вишів України та до будь-яких вишів за кордоном. Крим отримав би грамотне європейське населення, а не людей зі свідомістю, зашореною російською пропагандою та мілітаризацією. Розвиток міжнаціональних відносин, освіти і культури був би безпосередньо пов'язаний із суспільно-політичними процесами в самому Криму, де після Революції гідності був можливий перелом у формуванні нових еліт. До влади б приходили вже по-європейськи сформовані політичні сили. Крим був би регіоном, тісно пов'язаним зі світовими процесами та світовою культурою…»

І, звичайно, в українському Криму були б гарантовані всі права та свободи людини, і не було б і мови про утиски, арешти, фальсифіковані суди, політичних ув'язнених…

Андрій Щекун стверджує, що перемога Майдану дала старт новому переосмисленню процесів, які відбувалися у Криму. Зміна суспільно-політичної складової в Криму добре позначилася б на розвитку кримських громадських організацій, які, у свою чергу, зміцнювали б вплив на державну політику щодо Криму. «Так, у період президентських виборів 2004 року, в період Помаранчевої революції, за Віктора Ющенка проголосували 14% кримчан. Тобто можна впевнено говорити про формування електорального поля українських сил у Криму. А у 2012 році, під час виборів до Верховної Ради України, коли проти Віктора Януковича об'єдналися всі націонал-патріотичні сили навколо партії «Батьківщина», вони отримали понад 21% голосів у Криму. Про що це свідчить? Про те, що ще б 10 років і в Криму проросійські сили втратили б вирішальну вагу та вплив на населення. Таким чином Крим поступово відходив би з «лап» Російської Федерації. Тому вони не хотіли допустити Крим у благополучне майбутнє. У Росії це розуміли і тому, не зважаючи на жодні витрати й міжнародне право, пішли війною на Крим і на Україну...»

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Ігоря Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG