У Криму до російської анексії півострова працювали близько 70 банків, зокрема й філії «Укрсиббанку», «ПриватБанку», «Ощадбанку» та банків з іноземним капіталом ‒ наприклад, «Банку Кіпру» й «Ренесансу». Після того, як Росія взяла півострів під контроль, у Криму почали відкривати відділення близько тридцяти російських банків, однак до 2021 року їх залишилося менше ніж п'ять.
При цьому голова російського банку ВТБ Андрій Костін вважає, що найбільшим російським банкам зараз немає потреби працювати в Криму, а РНКБ та банк «Росія» повністю, на його думку, покривають потреби населення й бізнесу в банківських послугах. «У Криму взагалі-то інвестицій, навіть державних, стільки, що їх освоїти ніяк не можуть, не встигають... у принципі, великих проблем я не бачу в банківському секторі, щоб туди заходити великим банкам», ‒ наводить заяву Костіна, зроблену в кулуарах російського Східного економічного форуму, російське інформагентство «РИА Новости».
Які банки зараз працюють на території анексованого Криму? Чи достатньо цієї кількості для кримчан? Які послуги не доступні кримчанам у російських банках, що працюють на півострові, й чому? Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії обговорювали ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: російський економіст Максим Блант; економічний журналіст із Севастополя, голова Центру вдосконалення економічної журналістики при Київській школі економіки Андрій Яницький; журналіст із Севастополя Давид Аксельрод.
Голова російського банку ВТБ Андрій Костін стверджує, що діяльність російських банків у Криму ускладнюється ризиком потрапити під міжнародні санкції.
Ця тема іноді ура-патріотами порушується, але це неможливо. Це потрапляння відразу під усі санкції європейські, американськіАндрій Костін
«Ця тема іноді ура-патріотами порушується, але це неможливо. Це потрапляння відразу під усі санкції європейські, американські», ‒ сказав він.
Депутат Держдуми Росії Володимир Гутенєв в інтерв'ю «Дума ТВ» зазначив, що набагато краще було б, якби російська сторона могла зайняти жорстку позицію перед західними партнерами з приводу присутності всіх російських інститутів на території півострова. При цьому він підкреслив, що ситуація досить складна й вимагає певних поступок.
«Набагато було б приємніше, якби могли зайняти однозначну жорстку позицію, яка б показала закордонним партнерам присутність у Криму абсолютно всіх наших не тільки банків, але й систем зв'язку, телефонних операторів. Але з іншого боку, ми розуміємо, що все набагато складніше, й кожен рік, коли ми, нарощуючи нашу технологічну незалежність, виходимо вперед, дає нам великі перспективи», ‒ вважає Гутенєв.
Тиск міжнародних інституцій спричинив скорочення кількості банків на півострові після 2014 року, говорить в ефірі Радіо Крим.Реалії економічний журналіст із Севастополя, голова Центру вдосконалення економічної журналістики при Київській школі економіки Андрій Яницький.
У 2014 році росіяни недооцінили реакцію світової громадськості на анексію Криму, тоді думали, що все зійде з рукАндрій Яницький
‒ У 2014 році росіяни недооцінили реакцію світової громадськості на анексію Криму, тоді думали, що все зійде з рук. Але найбільші російські банки так і не ризикнули зайти до Криму, а спеціалізовані фінансові організації, створені для роботи в сірих зонах, зайняли свою нішу. Кримчани ж згодом знайшли можливості обходити обмеження у фінансових операціях, але залишаються суттєві бар'єри для переказів, ведення бізнесу, продажу послуг за валюту. Таким чином, кримчани живуть у неконкурентних умовах.
Російський економіст Максим Блант також зазначає, що російські структури не поспішають потрапити під санкції.
Тим, хто приїжджає з Visa та Mastercard, потрібно розуміти, що на території Криму вони перетворюються на картку «Мир»Максим Блант
‒ Ті банки, які зараз присутні, це банки, які вже під санкціями, їм втрачати нічого. Тим, хто приїжджає з Visa та Mastercard, потрібно розуміти, що на території Криму вони перетворюються на картку «Мир», тобто оплата йде через національну платіжну систему, незважаючи на напис на пластиковій картці. Ця платіжна система була створена Центральним банком для внутрішнього споживання, у Нью-Йоркському супермаркеті такою карткою покупки не оплатити. Думаю, більшість населення Росії та Криму про це й не думає. Усередині країни ця система так-сяк працює. Були різні схеми, через які банки намагалися викручуватися в Криму. Хтось пішов, інших поглинули більші банки. Для кримчан це означає тільки те, що гідної конкуренції у сфері банківських послуг немає, а жителі отримують послуги тієї якості й за тією ціною, яку диктують РНКБ та банк «Росія». Кому не подобається ‒ ходи з мішком готівки.
Про слабку конкуренцію на кримському ринку фінансових послуг говорить і голова правління Морського банку Тетяна Герасимова, у коментарі РИА «Новости».
«Зі скороченням кількості банків відпала необхідність боротися за клієнта. Люди самі приходили в банк. Це дещо розпестило співробітників. Але часи змінюються, стають доступними дистанційні канали обслуговування. Знову починається боротьба за клієнта», ‒ вважає Герасимова.
Кримчанам не вистачає наявних банківських послуг і конкуренції, про це в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів журналіст із Севастополя Давид Аксельрод.
Кримчани більше довіряють стабільним банкам, які працюють поза територією КримуДавид Аксельрод
‒ Турист намагається розплатитися за допомогою сервісу PayPal, платіж не проходить і, незважаючи на вже роки такої ситуації, людей все ще це дивує й обурює. У Криму немає банківської конкуренції і, якщо виїжджати в інші регіони (сусідньої Росії ‒ ред.), то різниця відразу стає помітною ‒ можна підібрати кредит й умови депозитів набагато гнучкіші. У Криму ті два-три системотвірні банки «ГенБанк», «РНКБ» та банк «Росія» не мають такого спектра послуг. У кримчан, які мають можливість виїжджати, є картки банків, що працюють на території Росії. Тобто кримчани більше довіряють стабільним банкам, які працюють поза територією Криму. Як правило, у Росії кримчан обслуговують нормально, але не без нюансів. Зокрема, оператор банку може попросити прийти людину наступного дня, оскільки потрібна додаткова перевірка. Служба безпеки банку якимось чином реагує на кримську реєстрацію й перевіряє такого клієнта довше, але щодо чого саме ‒ не повідомляють.
Експерти поки не передбачають суттєвого покращення ситуації на ринку банківських послуг у Криму. У Міністерстві економічного розвитку російського уряду Криму стверджують, що не мають можливості зобов'язати всі російські банки працювати на півострові ‒ про це йдеться в листі міністерства, який мають Крим.Реалії.
(Текст склала Інна Аннітова)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
