За останній рік у Росії на 27% зросла кількість оголошень про продаж малого бізнесу, а його вартість за рік впала в середньому на 8%, пише видання РБК із посиланням на дослідження сервісу приватних оголошень Avito. При цьому кількість запитів на покупку зросла лише на 6%, і це характерне для всіх сегментів ринку.
Російська влада Криму запевняє, що на півострові малий бізнес розвивається успішно. За її повідомленнями, у 2019 році в межах регіонального проєкту «Розвиток малого та середнього підприємництва та підтримка індивідуальної підприємницької ініціативи» планується витратити приблизно 460 мільйонів рублів.
Навесні цього року в інтерв'ю радіо «Спутник в Крыму» президент Загальноросійської громадської організації малого та середнього підприємництва «Опора Росії» Олександр Калінін повідомив, що розвиток малого та середнього бізнесу входить до переліку пріоритетів, визначених раніше президентом Росії Володимиром Путіним. Він поставив собі за мету за 6 років удвічі збільшити частку малого бізнесу в Росії. Ось що, за версією Олександра Калініна, російська влада робить для розвитку підприємництва, зокрема в анексованому Криму:
«Перше ‒ це і покращення умов ведення підприємницької діяльності, скорочення тиску, контролю наглядових органів, силових, а також доступність фінансів. Виданий мільярд кредитів під 8,5%, ще 2 мільярди ‒ на розгляді. У Республіці Крим був докапіталізований гарантійний фонд наприкінці минулого року, фонд мікрокредитування також отримав серйозні гроші. Щодо акселерації малого бізнесу, передбачений розвиток промислових парків, створення Будинку підприємця ‒ не тільки в Сімферополі, але й у інших містах Криму. Передбачене навчання експорту самих підприємців. Четвертий напрямок ‒ розвиток фермерів, що особливо актуально для виноробів Криму або тих, хто вирощує ті чи інші овочі, фрукти, зернові. П'ятий напрям ‒ федеральний проєкт популяризації. Йдеться про те, щоб упродовж шести років у малий бізнес Росії прийшло додатково 6 мільйонів осіб. Хтось відкриє свій бізнес, хтось вибере своїм місцем роботи майбутнє мале підприємство».
Російський бізнесмен, керівний партнер компанії Management Development Group, один із засновників російської мережі гіпермаркетів «Пятерочка» Дмитро Потапенко каже: щодо бізнес-активності у Криму не варто робити висновки за оголошеннями на інтернет-порталі, але загальну ситуацію називає негативною.
Будь-який підприємець ‒ від наметовиків до промисловця ‒ є викликом чинній системі управління, тому що вони непідконтрольні з точки зору розподілу прибутківДмитро Потапенко
– Це те ж саме, що оголошення на паркані. Але якщо говорити загалом про інвестиційний клімат, звісно, він украй негативний день у день. Це й тиск, що чиниться псевдоправоохоронними органами, тому що в цьому випадку вживати назву «правоохоронні органи» досить безглуздо, судячи зі справ Майкла Калві, Давида Якобашвілі та інших. Навіть більше, ми не бачимо ніякого активного захисту, зокрема й від держави. Інвестиційний клімат відсутній як клас. Бізнес, хоч малий, хоч мікро- начебто дуже відрізняється від великого, але що той, що інший, просто кажучи, виживає. Це питання інституційне, питання того, що ми помилково називаємо державою. Пріоритети ставляться на папері не для того, щоб їх виконувати, а щоб поставити їх на папері. Провал кожної стратегії компенсується написанням нової. Будь-який підприємець ‒ від наметовиків до промисловця ‒ є викликом чинній системі управління, тому що вони непідконтрольні з точки зору розподілу прибутків. Альтернативний прибуток для чинної влади є викликом.
Голова «Кримської асоціації підприємців» Ігор Лебедєв звертає увагу на тенденцію до закриття малого бізнесу на півострові.
У Криму закриваються виробниники, їм складно, вони виживаютьІгор Лебедєв
– Якщо говорити про Крим, то перше, чого не вистачає малому бізнесу, так це коштів. Дрібні кредити відсутні, маленька доступність кредитів до 5 мільйонів рублів, дуже складно їх отримати. Податки, звісно, теж фактор. Із ними можна впоратись, відрегулювати свій напрямок, витрати, прибуток ‒ це одне. А ось нестача оборотних коштів ‒ це інше. Сфера обслуговування в Криму залишається актуальною, вона працює, а закриваються виробниники, їм складно, вони виживають. Була остання нарада з Міністерством економіки ‒ виробниники з Керчі плачуть, не можуть упоратися і з фінансами, і з логістикою. Збільшився кілометраж із продажу продукції на материк (до сусідньої Росії ‒ КР). Відновлюється розвиток готельного бізнесу, туристичного ‒ ці напрямки можна відкривати. Але дрібне виробництво нам тут теж потрібно відкривати, щоб не привозити.
Ігор Лебедєв зауважує також адміністративний тиск на малий бізнес на півострові.
‒ Підприємці завжди просять, щоб із перевірками було легше, зрозуміліше та лояльніше ставилися, щоб не робили штрафи божевільні. Щоб дійсно запрацювала система, про яку неодноразово говорив Володимир Путін: правило, щоб за перше порушення людині виносили попередження, не працює, а контрольні органи ставляться до нього на свій розсуд. Вони можуть виписати мінімальний штраф, але все-таки без грошей не підуть. Канікули з перевірками ніби продовжили, але непомітно, не відчувають підприємці.
Економічний оглядач, колишній президент Торгово-промислової палати Криму Олександр Басов вважає, що російська влада не дала кримському бізнесу адаптуватися до нових умов.
Зараз відбувається подальше згортання бізнесу, це буквально видно неозброєним поглядомОлександр Басов
– Перехідний період, який мав тривати роками в Криму, щоб наш місцевий бізнес зміг адаптуватися до умов ведення бізнесу в Росії, в результаті тривав упродовж 9 місяців. Багато підприємств були не в змозі це зробити, і люди просто припинили свою діяльність. Це жахливі цифри, коли через 5 років ми не змогли змінити ситуацію й відродити малий бізнес, що був у республіці. На мій погляд, зараз відбувається подальше згортання бізнесу, це буквально видно неозброєним поглядом. Коли їдеш Сімферополем, усюди вивіски: «Оренда», «Продаж» і так далі. Я думаю, не випадково на Avito та інших порталах люди намагаються продати бізнес. В умовах стагнації і зниження прибутків населення охочих його купити все менше й менше.
Український експерт із економічних питань Всеволод Степанюк називає економічні причини, через які в Росії та анексованому Криму складно вести малий бізнес.
‒ Я б не домішував сюди політичну складову, тому що платник податків потрібний у будь-якій країні. Проблеми малого та середнього бізнесу і в Україні, і в Росії дуже схожі. В Україні це ‒ недостатній внутрішній ринок, а в Росії він начебто досить великий, але, з огляду на гігантські відстані між містами, в конкретному регіоні дійсно може бути недостатньо великий ринок для існування малого та середнього бізнесу. Класичний принцип розвитку малого бізнесу базується на наявності великого, який дає високооплачувані місця, і ці працівники формують внутрішній попит. Якщо немає цього внутрішнього попиту, то, дійсно, малому бізнесу робити фактично нічого. Це найголовніша умова для розвитку малого бізнесу. У Криму ж немає таких великих підприємств і корпорацій.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
