Редактор російського видання «РИА Новости» Святослав Павлов отримав травми під час курсів з екстремальної журналістики «Бастіон» у Севастополі. Він стверджує, що над ним і його колегами знущалися російські морпіхи. Спроби привернути до проблеми увагу обернулися для нього шквалом критики з боку колег.
Святослав Павлов стверджує, що отримав травми під час демонстраційного захоплення заручників і передчасно залишив заняття, повідомивши про побої, знущання та приниження під час курсів.
«Всього покинули курс троє, разом зі мною. Багато з наших колег не тільки працюють, а й живуть у гарячих точках (Сирія, Донбас). Відсутність диплома для них автоматично означало позбавлення роботи, так що вирішили «терпіти». Я ж терпіти не міг і не хотів, як фізично, так і морально. Я досі змушений ходити з клініки в клініку», ‒ написав він на своїй сторінці в Фейсбуці.
Журналіст Радіо Свобода Андрій Дубчак вважає, що організатори курсів перестаралися.
‒ В цій ситуації я б сказав: що занадто, то не здраво. Я проходив кілька курсів для військових кореспондентів і можу сказати, що найефективніші курси ‒ ті, де відпрацьовуються різні ситуації, максимально наближені до реальності. Коли навколо тебе кидають петарди, ти постійно падаєш у сніг, підривають, імітують захоплення. Але, звичайно, при проходженні всіх цих курсів було дуже толерантне ставлення до кореспондентів, ніхто ні на кого не матюкався.
В ефірі телеканалу «Россия 24» Святослав Павлов сказав, що він був не готовий до таких жорстких тренувань.
«Не попереджали ні про що. І я, природно, до побоїв не був готовий... Після отримання травм медичну допомогу на місці мені не надали. Потім наше керівництво намагалося домогтися від військових, щоб до нас все-таки приїхали лікарі. Це було вранці, а лікарі приїхали ближче до вечора, коли ми вже залишали частину».
У Спілці журналістів Москви, організував ці курси, називають Павлова людиною, яка не підготовлена до таких умов. Таку думку висловив голова московського відділення Павло Гусєв в ефірі телеканалу «Россия 24».
«Йому запропонували, як і всім іншим, пройти там медичне обстеження; він відмовився. Де докази, що він там отримав травми?... Я дуже пишаюся, що курси виявили людину, яку не можна посилати в гарячі точки. Він слабкий духом і слабкий фізично».
Я дуже пишаюся, що курси виявили людину, яку не можна посилати в гарячі точкиПавло Гусєв
Спортивний лікар, лікар-травматолог Артем Катулін в ефірі радіо «Спутник в Крыму» сказав, що тренери використовують такі жорсткі методи, щоб навчити журналістів виживати в екстремальних умовах.
«Занурення в якусь травматичну ситуацію ‒ не для того, щоб людей залякати або здивувати. Зараз ніякі курси не можуть зрівнятися з тим, що показують по телевізору. Завдання ‒ щоб люди, перебуваючи у втомленому, переляканому стані, некомфортній ситуації, для себе відповіли на запитання: чи зможуть вони, чи не зможуть?»
Голова Центру бойової та професійної підготовки «Волк» у Росії Денис Ряузов вважає, що система підготовки має бути однаковою як для військових, так і для цивільних.
«Коли людина перебуває в зоні військового конфлікту, вона потрапляє в точно такі ж умови, не залежно від того, хто її супроводжує та охороняє. Навіть якщо ми говоримо про журналістів, які знаходяться під прикриттям або зі спеціально поставленою до них людиною. Ця людина може загинути чи бути пораненою, і журналісту або третій особі доведеться якийсь час виживати самостійно».
Медіаексперт, тренер з безпеки Інституту масової інформації Ірина Земляна розповідає, як відбувається підготовка журналістів в Україні.
‒ В Україні ми не ставимо акцент на підготовці саме військових журналістів. Ми акцентуємо увагу на тому, що проводимо тренінги з безпеки для журналістів. У цьому найбільша різниця. Ми вкладаємо в наші тренінги теоретичну підготовку, де ми розповідаємо, що може статися в зоні бойових дій, а потім вже, програючи різні сценарії, розповідаємо, як виходити з них. Ні про яке рукоприкладство або застосування зброї йтися не може.
Журналіст Андрій Дубчак каже, що під час бойових дій статус журналіста не завжди може означати толерантне ставлення з боку бойовиків.
‒ Все залежить від ситуації. Якщо брати правила ведення війни, то журналіста потенційно чіпати не можна. Якщо дійсно він не бере участь у бойових діях. Але, як показує практика, навпаки: те, що ти журналіст ‒ може грати проти тебе. Ти можеш отримати ще гірше ставлення до себе, ніж якби ти був просто цивільним або військовим.
