Україна сьогодні відзначає вже 28-му річницю Незалежності і водночас 29-й День Незалежості. Спершу, наприкінці існування СРСР, Днем Незалежності вважалася річниця ухвалення Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 року.
А через рік, у 1991 році, День Незалежності припав на проголошення Акту про Державну Незалежність України 24 серпня. У попередні роки святкування були різними: з військовим парадом і без нього, іноді з гучними салютами, а час від часу обходилося навіть без феєрверків, святкували колись із розмахом, а часом скромно і тихо. Змінювалася навіть офіційна дата Дня Незалежності.
1991
Вперше Україна відзначала День Незалежності 16 липня 1991 року. Цього дня, роком раніше, Верховна Рада України ухвалила «Декларацію про державний суверенітет України». Документ проголошував політичну та економічну самостійність, українське громадянство, необхідність створити власну Конституцію, армію та фінансову систему. Утім, Україна залишалася у складі СРСР.
16 липня 1991 року в Києві відбулись масові заходи, присвячені Дню Незалежності.
Керівництво Комуністичної партії УРСР, не знаючи інших ритуалів, покладало квіти до пам'ятників Леніну, а потім провело урочисті збори у палаці «Україна».
Того ж дня Хрещатиком пройшов багатотисячний марш – із синьо-жовтими прапорами і в національному одязі. А ввечері на площі Жовтневої революції (нині майдан Незалежності) відбувся концерт українських гуртів та виконавців. Його кульмінацією стали виступ львівського рок-гурту «Брати Гадюкіни» та святковий салют.
1992
Того року українці вперше святкували День Незалежності 24 серпня.
Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила «Акт проголошення незалежності України», який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування. Тож 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила відповідну постанову.
Також вперше того року українці відзначали свято Незалежності, маючи хоча би частину основних державних символів: національний синьо-жовтий стяг Верховною Радою України був вже затверджений державним прапором України, а указом президії Верховної Ради України музикою Державного гімну була затверджена мелодія пісні «Ще не вмерла України» Михайла Вербицького. (Текстуальна частина славеня була затверджена лише через 11 років).
В іншому святкування Дня Незалежності практично не відрізнялося від попереднього року.
1993
Тепер у День Незалежності політичні лідери квіти клали вже здебільшого до пам’ятників Тарасу Шевченку.
У Києві Хрещатиком пройшов урочистий марш духових оркестрів. Також кияни могли побачити присвячене другій річниці Незалежності авіашоу.
1994
Перший військовий парад до Дня Незалежності відбувся саме в цей рік. Хрещатиком пройшли лише військовослужбовці, а от військова техніка не була залучена.
По всій Україні пройшли святкові концерти, виставки й масові гуляння та салюти. Загалом святкування четвертого Дня Незалежності було значно масштабнішим, ніж у попередні роки.
1995
Натомість наступного року наймасштабнішим заходом 24 серпня стала доволі скромна концертна програма «Україно, ми твої сини» на майдані Незалежності. Військовий парад влада вирішила не проводити.
1996
П’яту річницю незалежності України зустріла з Конституцією, ухваленою Верховною Радою у червні того року. Основний закон затверджував державні символи держави, а також державну мову та право приватної власності.
У 1996-му влада вирішила військовий парад не проводити і особливо не витрачатися на масові святкування. У відзначеннях Дня Незалежності взяла участь невелика кількість військових.
Той День Незалежності українці востаннє святкували на купоно-карбованці. Вже через кілька днів (у вересні 1996 року) була запроваджена гривня.
1997
У день свята в Києві особливих видовищ не влаштовували. Відбулася святкова хода громадян центром Києва. Відсутність військового параду сприймалася як звичайне явище.
1998
У сьомий День Незалежності України влада повернула 24-му серпня масштаби головного державного свята. У Києві відбулася на порядок більша кількість масових культурних, розважальних заходів. На Хрещатику відбулося театралізоване дійство, частинами якого стали, зокрема, хода спортсменів та парад ретро-автомобілів.
Відбувся того року і військовий парад. Майданом Незалежності не лише пройшли підрозділи ЗСУ та інших формувань, а й колона військової техніки. Також під час цього заходу військові вперше були нагороджені спеціальним знаком учасника параду до Дня Незалежності.
1999
Через рік у День Незалежності в Києві знову проводили військовий парад. Тепер до ходи військових, і танків у механізованій колоні, додалася авіація над центром столиці.
Цивільна хода Хрещатиком у 1999-му була скромнішою за попередній рік.
2000
Парад став менш масштабним. Техніку та авіацію того разу не залучили. Утім, той День Незалежності відзначився протестами та проривом міліцейських кордонів.
На 24 серпня 2000-го було заплановано освячення Свято-Успенського Собору Києво-Печерської лаври предстоятелем УПЦ (Московського патріархату) Володимиром.
Але «Комітет захисту українських святинь» у складі 33-х політичних партій та громадських організацій провів протест. На думку учасників, собор повинні були освячувати представники УПЦ Київського патріархату. Між протестувальниками та міліцією виникли сутички.
2001
Десятиріччя Незалежності відзначали з розмахом. До Києва приїхали президенти Росії Володимир Путін та Польщі Олександр Квасневський. У Національному заповіднику «Софія Київська» на молебень за Україну зібралися представники різних конфесій.
Напередодні, 23 серпня, на майдані Незалежності в Києві встановили верхню частину монументу Незалежності (Берегині).
А 24 серпня 2001 року відбувся наймасштабніший на той момент військовий парад в Україні. Хрещатиком пройшли 1450 військових, частина підрозділів були вдягнені в старовинну козацьку форму. У складі механізованої колони пройшли 173 одиниці техніки, серед них були нові танки Т-84. Тоді ж відбувся авіапарад. Загалом взяли участь шість із половиною тисяч військовослужбовців.
Також паради пройшли у Львові, Вінниці, Одесі, Чернігові та Севастополі. Участники отримали пам'ятні нагрудні відзнаки.
2002
День Незалежності того року був затьмарений трагедією на Львівщині: 27 липня на Скнилівському аеродромі внаслідок падіння винищувача Су-27 загинули 77 осіб, у тому числі 28 дітей.
Розважальні заходи були зведені до мінімуму.
2003
До 12-го Дня Незалежності президент Леонід Кучма запропонував законопроект про зміни до Конституції, який передбачав перехід із президентсько-парламентської до парламентсько-президентської республіки.
24 серпня 2003-го у Севастополі відкрили 3,5-метровий пам’ятник Тарасові Шевченку.
У Києві знову відбувся військовий парад. Цього разу було залучено приблизно п'ять тисяч військовослужбовців. Урочистим маршем пройшли 16 зведених батальйонів. Вперше в історії України Хрещатиком пройшла знаменосна група з прапором Збройних сил України та прапорами видів ЗСУ. Того року вперше проходження військ почалося з маршу «Козацька слава».
Для музичного забезпечення параду з 1031 осіб сформували три зведених оркестрових батальйони та хори ансамблів пісні і танцю. Також взяв участь оркестр барабанщиць «Киянки».
Але військову техніку до параду не залучили.
2004
Без військової техніки парад у День Незалежності відбувся і наступного року. 24 серпня 2004 року Хрещатиком пройшли приблизно п'ять тисяч військовослужбовців та працівників правоохоронних органів. Розважальні заходи були не чисельними.
2005
Секретаріат президента Віктора Ющенка в той рік пообіцяв відмовитися від «шароварщини» при святкуванні Дня Незалежності.
У День Незалежності у 2005-му на центральній площі столиці умільці з різних куточків України представляли народне мистецтво. Також на майдані Незалежності співав хор Національної опери, а президент Віктор Ющенко був присутнім на святкуванні під салютні постріли з Труханового острова Києва.
Цього ж дня у Софії Київській за участі президента пройшла «Молитва за Україну».
Військовий парад наказом президента був скасований. Замість колон бронетехніки та озброєних батальйонів Хрещатиком крокували військові музиканти.
2006
До програми святкування Дня Незалежності внесли зміни у зв'язку з аварiєю росiйського лiтака Ту-154 в Донецькiй області 22 серпня 2006-го, внаслiдок якої загинули 170 людей.
Президент Віктор Ющенко доручив перенести концерт на майдані Незалежності в Києві, а також парад військових оркестрів із 24 на 26 серпня. На Хрещатику вiдбувся плац-концерт 32 вiйськових оркестрiв iз рiзних областей України. Пiвтори тисячi музикантiв взяли участь у святковiй ходi.
2007
Хрещатиком знову пройшли оркестри. У молебні на Софійській площі, крім президента Віктора Ющенка, взяв участь і тодішній прем’єр Віктор Янукович.
У Тернополі, Івано-Франківську та Луцьку пройшли акції «Українська вишиванка».
У День Незалежності України 2007-го у Брюсселі відому скульптуру «Хлопчик, який пісяє» одягнули в українське вбрання.
2008
До 17-ї річниці Незалежності відбувся перший за останні сім років і один з наймасштабніших військових парадів: понад 3,5 тисячі військовослужбовців, 144 одиниці озброєння і військової техніки, зокрема батареї «Град», «Ураган» і «Смерч», вісім гвинтокрилів і 22 літаки у складі повітряної колони.
Над центральною частиною Києва пролетіли також літак-розвідник Су-24МР і три бомбардувальники Су-24М, шість винищувачів МіГ-29, шість винищувачів Су-27, 4 штурмовики Су-25, літак транспортної авіації Іл-76, літак транспортної авіації Ан-26, ланки гелікоптерів Мі-8 і Мі-24. Участь також взяли 18 оркестрових колективів Збройних сил України.
В Одесі того року також пройшов військовий парад. Приблизно тисяча прихильників «Російської громади Криму» провели у Сімферополі акцію за Союз України, Росії і Білорусі. А у Львові члени молодіжного Європейського парламенту привітали Україну з Днем Незалежності 32-метровою листівкою.
2009
У містах України відбулися урочисті марші громадян та велика кількість мистецько-культурних і розважальних заходів. У Києві крім святкового концерту відбувся військовий парад, що ледве не перевершив парад попереднього року.
У пішому строю головною вулицею столиці України прокрокували майже три з половиною тисячі військовослужбовців, над Хрещатиком пролетіли 35 літаків і вертольотів винищувальної, штурмової, бомбардувальної, розвідувальної, армійської і транспортної авіації.
Крім того, військові продемонстрували новітні зразки броньованої техніки. Участь також взяли 18 оркестрових колективів Збройних сил України.
2010
День Незалежності Україна того року святкувала скромно. Навіть на феєрверки президент Віктор Янукович наклав заборону через спеку.
Військового параду у 2010-му не було.
Спроба громадськості самостійно організувати ходу в центрі Києва наразилася на спротив працівників правоохоронних органів. Натомість на майдані Незалежності відбувся концерт під назвою «Тобі, незалежна Батьківщино!»
Не було того року і єдиного богослужіння у Софії Київській за присутності президента та представників різних конфесій. Президент Віктор Янукович у День Незалежності молився у Києво-Печерській лаврі.
2011
До ювілейної 20-ї річниці незалежності України президент Віктор Янукович видав указ про скасування військового параду у містах Києві, Керчі, Одесі, Севастополі, а також містах, де розташовані штаби військових округів і видів Збройних сил України. Київська міська адміністрація відмовилась від запуску феєрверків із нагоди святкування Дня Незалежності.
Натомість у багатьох містах було організовано покладання державними чиновниками квітів до місцевих пам'ятників Тарасу Шевченку і святкові концерти. У низці міст України були ухвалені судові постанови про заборону організованого руху прихильників опозиційних сил у день святкування Незалежності України.
У Києві обурені відмовою від традиційних урочистостей опозиційні партії, що увійшли в «Комітет опору диктатурі», заявили на 24 серпня власну святкову ходу в Києві.
24 серпня 2011 року прихильники опозиційних партій зібралися на мітинг біля пам'ятника Тарасу Шевченку, що навпроти червоного корпусу Київського університету імені Тараса Шевченка, в кількості кількох тисяч і вирішили піти до Адміністрації президента. Утім, на своєму шляху вони зустріли посилені кордони міліції, зокрема загону «Беркут».
Відбулася сутичка, силовики застосовували сльзогінний газ. Організатори ходи закликали учасників уникати силового протистояння і розпорошено йти на Хрещатик. Міліцейські кордони біля Хрещатика не пропускали туди людей із символікою опозиційних партій.
2012
«Молитва за Україну» у День Незалежності за участі президента перемістилася на Володимирську гірку в Києві. Ритуал покладання квітів найвищими чиновниками до пам’ятників не змінився.
Розважальні заходи 2012-го були головним елементом святкування. Центр столиці розділили на кілька зон, у яких відбувалися: «Ярмарок молодіжного інтелектуального капіталу»; чемпіонат «Українська стрітбольна ліга»; презентація спортивних автомобілів і мотоциклів, проїзди, виступи спортсменів; всеукраїнський фестиваль морозива та презентація Асоціації виробників морозива і заморожених продуктів.
На майдані Незалежності відбулися великий парад вишиванок, а також святковий концерт.
На Софійській площі вдруге відбувся концерт класичної музики «Тобі, незалежна Батьківщино!»
Святкування завершилося великим салютом.
2013
Цього року покладання квітів, як і уся програма святкування Дня Незалежності, мало чим відрізнялися від програми попереднього року: морозиво, баскетбол, авто, байки, салют – у центрі столиці.
До параду вишиванок додався парад возів у супроводі творчих колективів. Також на Хрещатику відбулися виступи гімнастів, циркові номери, виступи футбольних фристайлерів.
Святковий концерт на майдані Незалежності 2013-го був більш представницьким – виступали: Наталія Могилевська, Таїсія Повалій, Олександр Пономарьов, Злата Огнєвич, Світлана Лобода, Вєрка Сердючка, Міла Нітіч, Антоніна Матвієнко, Потап і Настя, «Время и Стекло», Тіна Кароль, Марія Яремчук, Олег Скрипка та інші.
2014
Після Революції гідності, в умовах збройної агресії з боку Росії, новий президент Петро Порошенко видав указ про проведення військового параду в День Незалежності України.
На Донбасі відбувалася активна фаза АТО. У Києві Майданом Незалежності крокували півтори тисячі військовослужбовців Збройних сил, Нацгвардії, МВС та Державної прикордонної служби. Символічним стало проходження зведеної «коробки», до котрої увійшли 120 учасників бойових дій на сході України.
Також центральною вулицею Києва проїхали 49 одиниць військової техніки, серед яких були і новітні зразки: KRAZ Spartan, KRAZ Cougar, ЗРК «Оса», «Смерчи», «Точка-У».
Частина техніки та особового складу після завершення параду вирушили до зони АТО.
Того ж дня в Одесі відбувся морський парад, в якому брали участь кораблі ВМС України та Державної прикордонної служби.
Ввечері пролунав святковий салют двадцятьма артилерійськими залпами в Києві, Одесі та інших містах, де розміщені штаби оперативних командувань Збройних сил.
Проведення параду під час бойових дій на сході України викликало протилежні думки. Висловлювалася думка про те, що в ці дні військова техніка більше потрібна на фронті, ніж у столиці, адже відбувалися бої за Іловайськ.
У результатах розслідування Іловайської трагедії, які оприлюднені на сайті Генеральної прокуратури України, йдеться, що проведення параду на День Незалежності 24 серпня 2014 року не вплинуло на рівень боєздатності Збройних сил України під час боїв за Іловайськ.
2015
Тепер військовий парад у День Незалежності став головним елементом святкування. Відкриваючи його, президент Петро Порошенко згадав бої за Іловайськ, наголосив, що Україна багатократно зміцнила свою обороноздатність та озвучив втрати української армії та силовиків за півтора роки російської агресії – приблизно 2100 осіб.
Участь у параді взяли 2300 українських військовослужбовців, 14 військових частин отримали бойові прапори з відзнакою – стрічкою до бойового знамена «За мужність і відвагу». Добровольчі підрозділи, зі сформованих 2014 року, котрі переважно були зараховані до різних силових структур, на марші були представлені батальйоном «Айдар». Парад відбувся без участі військової техніки.
2016
На 25-річчя Незалежності України Хрещатиком пройшли понад 4 тисячі військових і 200 одиниць техніки. Українські військові вперше продемонстрували військову форму нового дизайну. Хрещатиком також прокрокувала Литовсько-польсько-українська бригада.
У параді також взяли участь герої АТО. 18 частин отримали бойові прапори з відзнакою – стрічкою «за мужність». Учасники параду вшанували загиблих українських героїв. Хвилина мовчання супроводжувалась виконанням пісні «Пливе кача».
В урочистих заходах до Дня Незалежності взяв участь президент Польщі Анджей Дуда.
Після військового параду відбувся «Марш нескорених» – участь у якому взяли ветерани АТО, добровольці, рідні загиблих бійців АТО і героїв Небесної сотні, волонтери, капелани, лікарі та інші активісти, які допомагають українським військовим.
Того ж дня відбувся «Забіг у вишивинках».
Увечері на майдані Незалежності лунав концерт великого симфонічного оркестру за участю музикантів-ровесників Незалежності України.
2017
Покладання квітів у День Незалежності відбувалося вже не тільки біля пам’ятників Тарасу Шевченку чи Михайлу Грушевському, а й у місцях вшанування пам'яті Героїв Небесної сотні та загиблих у війні на Донбасі.
Того року у військовому параді 24 серпня взяли участь понад 4500 військовослужбовців та приблизно 70 одиниць техніки, з яких 25 одиниць – нові зразки. Вони були виставлені для огляду на Хрещатику. Першими центральною вулицею пройшли ветерани та учасники АТО. Також майданом Незалежності вперше крокували військові підрозділи 10 країн-партнерів: Великої Британії, Канади, Литви, Молдови, Польщі, Сполучених Штатів Америки, Грузії, Латвії, Румунії та Естонії.
Також на параді були присутні міністри оборони: США (Джеймс Меттіс), Литви (Йозас Олякас), Латвії (Раймондс Берґманіс), Молдови (Віорел Чиботару), Польщі (Антоній Мацеревич), Чорногорії (Міліца Пеянович-Джурішич), Естонії (Свен Міксер), заступник міністра оборони Великої Британії, командувач Армії США в Європі Бен Ходжес.
Вирізнився парад 2017-го і тим, що вперше указом президента військовим частинам і з'єднанням, які проявили мужність і героїзм, і особливо відзначилися в ході бойових дій, були присвоєні почесні найменування зі стрічками до бойового знамена. Таких було сім частин: п'ять зі складу Збройних сил і по одній частині – Національної гвардії і прикордонної служби.
Ще однією «родзинкою» параду стало проходження групи прапороносців у новій церемоніальній формі з бойовими прапорами війська Української Народної Республіки. Вони вийшли з прапором Першого Українського козацького полку імені Богдана Хмельницького, який у 1917 році брав участь у параді на Хрещатику. Духовий оркестр виконав запорізький марш, написаний композитором Миколою Лисенком, який використовувала Армія УНР.
2018
У параді до Дня Незалежності «Марш нової армії» взяли участь представники Збройних сил, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Служби безпеки України, інших відомств, а також понад 20 військових оркестрів. Загалом Хрещатиком пройшли 4500 осіб. Уперше участь у параді військ взяли жінки-військовослужбовці, а також і військові капелани.
Також взяли участь 18 країн-партнерів, у тому числі й з країн НАТО. На урочистих заходах були присутні представники оборонних відомств: Австрії, Великої Британії, Азербайджану, Грузії, Данії, Естонії, Канади, Латвії, Литви, Молдови, Польщі, Румунії, Словаччини, Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Швеції, Чехії та Чорногорії.
До параду була залучена колона із 250 одиниць військової техніки. Зокрема були продемонстровані: оперативно-тактичний комплекс «Грім-2», високоточна система залпового вогню «Вільха», автоматизована РСЗВ «Верба», нова самохідна 155-мм гаубиця «Богдана». Серед представленої бронетехніки були і бронеавтомобілі «Козак-2» з ПТРК «Стугна», СБА «Варта» з протитанковим ракетним комплексом «Джавелін» та «Дозор-Б».
Уперше за дев'ять років участь у параді взяла військова авіація. Широкому загалу було презентовано новий український літак Ан-178.
Також уперше під час параду військовослужбовці використовували військове вітання «Слава Україні!» – «Героям слава!» замість вітань радянського взірця.
Крім військового параду, 24 серпня 2018-го відбувся вже традиційний забіг у національному одязі. А найгучнішою подією став великий святковий концерт гурту «Океан ельзи».
2019
Тепер президент Володимир Зеленський скасував військовий парад у День Незалежності. В Офісі президента розповіли про новий формат святкування: на ранок 24 серпня заплановано вшанування пам'яті героїв, загиблих за свободу та незалежність. Церемонія відбудеться біля пам’ятного Хреста на місці загибелі Героїв Небесної сотні, де буде проголошено загальнонаціональну хвилину мовчання.
Участь у пам’ятному заході мають взяти президент Володимир Зеленський і його родина, а також рідні та близькі полеглих захисників Незалежності України, ветерани АТО та їхні діти. Під звук дзвонів на майдані Незалежності буде піднято Національний прапор. Військовий хор виконає Гімн України. В рамках святкування на майдані Незалежності відбудеться музично-хореографічний флешмоб: прозвучать знакові українські пісні в сучасному аранжуванні, які виконають оркестри та відомі музиканти.
Також анонсовано нагородження українців, які досягли успіхів у різних сферах та святкову ходу. Після цього розпочнеться Марш захисників України за участі ветеранів.
Організатори Маршу захисників України до Дня Незалежності повідомили, що він триватиме в середмісті столиці, від 9-ї ранку 24 серпня. Ветерани війни та волонтери зауважили – Офіс президента Зеленського не узгоджував із ними оприлюднений днями графік проведення офіційних заходів.
