Колишній заступник російського міністра спорту Криму Фарух Камалов, якого звинувачували в посяганні на територіальну цілісність України, пішов на співпрацю зі слідством і підписав угоду про визнання провини. Як повідомляє Прокуратура АРК, Камалова засудили за статтею 110-ю Кримінального кодексу України ‒ «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України». Його засудили до 5 років із випробувальним терміном 3 роки, після чого він зміг виїхати до Криму.
На думку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, Камалову потрібно було поставити в провину більш жорстку статтю Кримінального кодексу України. У свою чергу, голова Меджлісу Рефат Чубаров висловився за необхідність вносити зміни в законодавство в подібних статтях.
Заступник прокурора Автономної Республіки Крим Ігор Поночовний вважає, що говорити про невідповідність покарання в цьому випадку недоцільно.
З юридичної точки зору вимоги Кримінально-процесуального кодексу були дотримані цілком і повністюІгор Поночовний
‒ На мою думку, яка підтримується й українським законодавством, вирок абсолютно обґрунтований, оскільки посягання на територіальну цілісність України передбачає й те покарання, яке присудили Фаруху Камалову. Я б не сказав, що тут є якась проблема в законах. На жаль, я не можу зараз озвучувати всі підстави для укладання тієї угоди, однак із юридичної точки зору вимоги Кримінально-процесуального кодексу були дотримані цілком і повністю. Будь-які зауваження, репліки, невдоволення кого б то не було винесеним вироком ‒ це абсолютно нормальна практика. Щоб карати когось більш жорстко, потрібно інше законодавство, тоді правоохоронні органи будуть це використовувати. Українська правоохоронна система ні в якому разі не подібна до російської, де за пост у Facebok порушують справу.
Ігор Поночовний визнає, що сьогодні існують певні проблеми з винесенням вироків кримським чиновникам, що сприяли анексії півострова.
Ми тільки напрацьовуємо судову практику, багатьох засудити поки не вдаєтьсяІгор Поночовний
‒ По суті, це перші вироки. Спочатку був депутат Євпаторійської міськради Сергій Осьмінін, потім Олена Одновол, зараз Фарух Камалов. Зараз у суді слухається обвинувальний акт у справі колишнього російського міністра охорони здоров'я Криму Петра Михальчевського. Тому ми тільки напрацьовуємо судову практику, багатьох засудити поки не вдається. Дуже багато обвинувальних актів у суді за фактом державної зради депутатів Верховної Ради Республіки Крим, які довгий час не розглядаються судами. Безліч чинників цьому заважає, починаючи від недосконалості кримінального процесу й закінчуючи питаннями до сторони захисту, яка то з'являється, то не з'являється. На мій погляд, ця практика поки що йде складно.
Народний депутат України Сергій Висоцький розмірковує про причини винесення м'яких вироків за статтею про держзраду.
Якщо говорити про державну зраду, то ця стаття, тим більше для чиновників, цілком робоча, все можна доводити ‒ було б бажанняСергій Висоцький
‒ Я не знаю, чому прокурор вирішив, що йому чогось не вистачає. Якщо говорити про державну зраду, то ця стаття, тим більше для чиновників, цілком робоча, все можна доводити ‒ було б бажання. Просто, може бути, у прокурорів немає такого бажання, а в суддів немає бажання давати реальні терміни. Частина судової системи, а саме дві третини, за моїми підрахунками, досі контролюються Сергієм Ківаловим або Віктором Медведчуком. Тоді зрозуміло, чому дають такі терміни колаборантам. Але наш законопроект із цього приводу дещо не про те: ніхто не заважає прокурорам, суддям, якщо вони чесні, засудити за державну зраду держслужбовців, які порушили присягу. Йдеться про те, що участь багатьох людей у процесах окупації України та анексії Криму не є кримінально караним злочином.
При цьому Сергій Висоцький вважає, що відповідати за пособництво анексії півострова мають не тільки кримські чиновники, які перейшли на службу до російських органів влади.
‒ Формально журналіст може ж розповідати, що Росія ‒ це добре, а в Україні «їдять російськомовних», свобода слова ж. Є люди, які займають посади в окупаційних адміністраціях, але з різних причин їм не можна приписати державну зраду. Є ті, хто готував так званий референдум ‒ ці люди мають нести відповідальність. У законі про протидію колабораціонізму йдеться про те, щоб притягти до відповідальності такі й подібні категорії людей, які бігли попереду колони російських танків з російськими прапорами. Я вважаю, що не буде ніякої єдиної України, яка відбулася, якщо зло залишиться безкарним.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
