«Кадри позавчорашнього дня»: як у команду президента Зеленського потрапляють чиновники Януковича?

Кадрова політика влади, очолюваної президентом Володимиром Зеленським, неодноразово призводила до збурення частини суспільства через несприйняття деяких призначень. Частина з них негативно вплинули на рейтинги пропрезидентської партії і самого президента, зауважують експерти. Утім, за їхніми словами, владній команді не лишалося нічого іншого, оскільки висококваліфіковані фахівці не зацікавлені працювати у державних органах, а досвідчені чиновники з минулого швидше виконують накази.

Від призначення і звільнення від роботи в українській делегації мінської Тристоронньої контактно групи колишнього прем’єр-міністра України Вітольда Фокіна до призначення і відставки з посади голови Офісу президента Андрія Богдана, колишнього адвоката Ігоря Коломойського, – весь час перебування Володимира Зеленського у кріслі президента його супроводжують кадрові скандали.

До резонансних через свою неоднозначність кадрових рішень чинної влади можна віднести також призначення Олександра Бабікова, колишнього адвоката Віктора Януковича, на посаду заступника директора Державного бюро розслідувань; призначення Олега Татарова, який очолював Головне слідче управління МВС під час Революції гідності, на посаду заступника керівника Офісу президента; призначення Сергія Шкарлета на чільну посаду у Міністерстві освіти і науки після обвинувачень у плагіаті, а також критики його за те, як він намагався стати депутатом від Партії регіонів, а пізніше від «Блоку Петра Порошенка». Експерти вирізняють ці кадрові рішення як такі, що мали найбільший негативний вплив на сприйняття суспільством команди президента Зеленського і її рейтингів.

«Окремі люди часів Януковича»

Певна нерозбірливість щодо обрання кандидатів на ключові посади у державі призводить до того, що у високі крісла повертаються діячі, які, здавалося б, назавжди пішли у минуле, зауважує у розмові з Радіо Свобода заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

«Окремі люди часів Януковича дійсно повертаються у чиновницькі крісла. Але там немає якоїсь кадрової стратегії. У них усе хаотично. Хтось купує ці посади, хтось отримує шляхом якихось незрозумілих дій. Не забуваймо про Фокіна, яку там відіграла роль онука. Системи немає. Це і призводить до падіння рейтингів. Я не вважаю, що є якась стратегія. Є відсутність професіоналізму. Зеленський віддав свою владу на аутсорсинг різним людям і вони так вирішують, зокрема і кадрові питання», – каже Голобуцький.

Водночас «кадровий голод» яким подекуди виправдовують неоднозначні призначення на державні посади є проблемою, створеною самою владою, в Україні насправді вистачає як фахівців, так і порядних людей, переконує Олексій Голобуцький.

«Із професіоналів ніхто не хоче зараз у владі працювати. Вони бачили, що зробили з попереднім урядом. Мабуть, єдиний уряд, що не попався на відвертій корупції, змішали з багном. Перебування у владі для професіоналів стає токсичним саме через непрофесійність влади. Тим більш, коли ніхто не розуміє, за якими ознаками Зеленський призначає і звільняє. Виглядає так, що лише через якісь особисті моменти», – зауважує заступник директора Агентства моделювання ситуацій.

«І люди з команди Порошенка»

Нестачу фахівців для роботи у владі за Зеленського можна було передбачити ще до останніх президентських виборів. А під час створення партії «Слуга народу» та формування її списку кандидатів у депутати Верховної Ради підходи не змінилися, наголошує у коментарі Радіо Свобода директор Українського інституту аналізу і менеджменту політики Руслан Бортник.

«Пам’ятаємо, що президент Зеленський прийшов до влади без власної професійної команди. У нього було якесь близьке оточення на той момент. Але людей, які б розумілися на політиці, на державному управлінні, був єдиний Андрій Богдан, але й той із натяжкою. Оскільки президент прийшов без своєї команди, він вимушено шукатиме кадри в інших командах. Якщо з командою Петра Порошенка він конкурував напряму, то з командами Кучми, Ющенка, Януковича він не був у прямій конфронтації. Відтак якісь частини тих команд повернулися у владу», – говорить Бортник.

Нині фахівці не затримуються в органах влади, оскільки такі люди відстоюють професійні підходи і рішення, натомість не можуть виконувати обіцянки політиків-популістів. Через такі розбіжності у підходах владі важко знайти професіоналів, яким вона довірятиме, які працюватимуть на гасла, вважає директор Українського інституту аналізу і менеджменту політики.

«Водночас у владі зберігаються і люди з команди Порошенка на рівні заступників міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади. На цьому рівні зараз найбільше людей, які зробили кар’єру в період із 2014 року по 2019-й. Але наразі немає приводу говорити про якесь системне повернення кланів чи груп. Усі прем’єр-міністри – ставленики самого Зеленського. Команда у парламенті – це його вибір. Системності немає ніякої, є вимушена ставка на підготовлені кадри, які у команді Зеленського відсутні», – зауважує Руслан Бортник.

Несистемна партія

У пропрезидентській партії та у команді Зеленського дійсно є внутрішній кадровий голод, оскільки «Слуга народу» не є системною політичною силою. Саме через це у чинної влади немає інших варіантів, крім як запозичувати досвідчених політиків та чиновників із конкурентних команд. Із цим у розмові з Радіо Свобода погоджується і керівник платформи соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій «Єдиний координаційний центр» Олег Саакян. Водночас за його словами, є й інші причини, зокрема недієвість правоохоронної системи та судової.

«У певному сенсі кадровий голод усе ж існує. Ціла низка бездумних перезавантажень влади, які десятиліттями спиралися на принцип лояльності, а не професійності, патріотизму чи порядності, практично вихолостила кадровий потенціал держави. На жаль, ця ситуація пов’язана з відсутністю реальної реформи правоохоронної системи і судової. Тому із перезавантаженням влади проблема не зникла. Вона хронічно присутня тепер і в Зеленського. Частина одіозних осіб повернулися в країну і власне у публічну політику не через те, що президентом став Зеленський, а просто через те, що змінилася влада і це усунуло певні особисті чинники», – каже політолог.

Загалом із точки зору запозичення кадрів із минулого команда Зеленського не так вже й вирізняється серед команд попередніх президентів. Чиновники чи політики, які вміють виконувати накази, мали попит і раніше, зауважує Олег Саакян.

«Несправедливо обвинувачувати Зеленського у поверненні у владу людей Януковича. Насправді за Зеленського відсоток одіозних осіб у політиці не став ні більшим, ні меншим. Якщо говорити про наявність таких у парламенті, то навіть меншим. Якщо говорити про виконавчу владу, то він лишився приблизно таким же. Найчастіше про реванш заявляють у команді Петра Порошенка, але якщо взяти наявність ексдепутатів від Партії регіонів, то у нього їх було приблизно 17, якщо говорити про виконавчу гілку влади, то пам’ятаємо того ж Ігоря Райніна, який був головою адміністрації президента Порошенка, а після наступних виборів одразу ж очолив харківський осередок ОПЗЖ», – наголошує політолог.

Позавчорашня геополітика

Важливішим є не те, в якій партії раніше був чи за якого президента працював новопризначений чиновник, а те, які він бачить смисли у своїй роботі. А чинній владі не вистачає саме таких фахівців, які працюватимуть на рух України сучасним геополітичним шляхом, каже у коментарі Радіо Свобода політолог Сергій Таран.

«Соціальний ліфт» привозить нас не до завтрашньої України, а до позавчорашньої. Фокін, Кравчук – не просто кадри позавчорашнього дня, а люди, які мають певне уявлення про те, як має розвиватися Україна. І саме це уявлення повертає нас у часи Януковича, до позавчорашнього часу. Ставленики Зеленського говорять про ідеологеми, які повертають нас у часи геополітичної невизначеності, коли багато векторів, коли немає чіткого розуміння, куди ми рухаємося. Вже другий уряд Зеленського не має програми, через цю багатовекторність. Їхня політика повертає нас у період політичної та геополітичної невизначеності», – вважає політолог.

Крім того, на думку Сергія Тарана, на якість кадрів негативно вплинула і зміна порядку призначень на державну службу.

«Відбулася знакова річ, яка теж повертає нас у часи Януковича. Фактично скасовані кадрові конкурси. Коли востаннє був конкурс на знакову посаду, в якому була би інтрига? Ще років два тому відбувалися конкурси, у них брали участь якісь міжнародні представники, громадські активісти, в активістів були якісь непорозуміння з владою, були суперечки, була інтрига. Ми реально не знали, кого призначать. Тепер таких конкурсів немає», – переконує Таран.

Остання заява про оголошення конкурсу на державну посаду від команди президента України Володимира Зеленського лунала у серпні 2019 року. Йшлося про посади голів районних державних адміністрацій у шістьох областях.