Проросійські кримські татари: як склалася їхня політична доля після анексії Криму

Еміралі Аблаєв, Руслан Бальбек, Айдер Аджимамбетов, Енвер Арпатлі, Заур Смирнов і Ремзі Ільясов – одні з небагатьох кримських татар, які підтримали російську анексію півострова. Крим.Реалії розбиралися, ким вони були до відомих подій у лютому-березні 2014 року в Криму і як убудовувалися в нову для них систему влади.

Еміралі Аблаєв

Муфтій мусульман підконтрольного Росії Криму, глава Духовного управління мусульман Криму і Севастополя (ДУМКС). Вперше обраний муфтієм 4 грудня 1999 року, прийшов на зміну Нурі Мустафаєву. Переобирався після цього тричі: на третьому Курултаї мусульман – у квітні 2004-го, на четвертому – 2009-го і востаннє – вже в анексованому Криму, на п'ятому Курултаї мусульман 2014 року.

Після анексії Духовне управління мусульман Криму під верховенством Аблаєва поступово відмовилося від взаємодії з Меджлісом кримськотатарського народу. 2014 року воно було перейменоване в Духовне управління мусульман Криму і Севастополя (ДУМКС) і перереєструвалося відповідно до російського законодавства. 2015 року Сергій Аксенов (Аксьонов) особисто вручив Еміралі Аблаєву державну нагороду «За доблесну працю». За заявою прес-служби підконтрольного Кремлю кримського уряду нагороду муфтію вручали за «збереження суспільно-політичної стабільності в сфері міжнаціональних і міжконфесійних відносин».

Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу, пам'ятає, як муфтій ухвалював рішення перейти під контроль Кремля. В інтерв'ю Крим.Реалії він розповів, що, на його думку, на Аблаєва чинився сильний тиск із боку проросійських сил.

«У нього спочатку була така ж позиція, як і в нас – членів Меджлісу, голови. Невизнання, ось таке категоричне заперечення анексії. Але він потрапив під вплив. Я проводив із ним зустрічі тет-а-тет, проте він дуже активно спілкувався вже з призначеними на посади в той період Русланом Бальбеком, Зауром Смирновим, Ескендером Біляловим. Я йому казав, що це неприпустимо, це викликає багато розмов серед народу. Він відповідав, що переслідує лише одну мету – збереження впливу над усіма мусульманськими громадами, над усім майном, мечетями», – згадує Ахтем Чийгоз.

І додає, що незабаром думка муфтія остаточно змінилася на протилежне. Спочатку він почав ухилятися від розмов і уникав будь-яких заяв, а потім і зовсім перестав контактувати з Меджлісом.

«Остання його (Еміралі Аблаєва – КР) поїздка до Туреччини була ніби спільною нашою поїздкою. Це була моя пропозиція. Я наполягав в Анкарі (це був жовтень 2014 року) на тому, щоб він із нами повернувся до Києва і дав прес-конференцію. Але так сталося, що в готелі рано вранці муфтія вже не було – він полетів у Херсон, тобто втік фактично», – розповідає заступник голови Меджлісу.

2015 року Еміралі Аблаєв брав участь у неформальній зустрічі Володимира Путіна з представниками національних громадських об'єднань у рамках поїздки президента Росії в Ялту. Там він дякував Путіну й підконтрольній йому владі Криму.

«У нас сьогодні з керівництвом Криму дуже хороші відносини, ми всі наші проблеми вирішуємо. Щотижня, коли нам потрібно, ми зустрічаємося. Упевнений, що ми й надалі житимемо в мирі, дружбі», – дослівна цитата Аблаєва зі звіту про зустріч у Ялті на офіційному сайті президента Росії.

2018 року муфтій підтримав висунення Путіна на президентських виборах і висловив йому свою підтримку.

Ахтем Чийгоз припускає, що російські прихильники першим ділом взялися перетягувати на свою сторону муфтіят. У тому числі, за словами Чийгоза, свою роль зіграв Айдер Аджимамбетов, нині відповідальний секретар муфтія.

«До нього приставили одразу ФСБ-шника Айдера Аджімамбетова, його помічника, який теж був членом Меджлісу кримськотатарського народу. І ось цю його роль стукача я дуже чітко бачив», – ділиться спостереженнями заступник голови Меджлісу.

Айдер Аджимамбетов

Аджимамбетова обрали заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу 2013 року. Спочатку він висловлювався категорично проти відверто дискримінаційної політики нової, тепер уже російської, влади Криму. Ось одна з його заяв 2014 року, вже на підконтрольному Росії півострові:

«Через 20 років після повернення ми опинилися в ситуації, коли нас знову вважають другосортним народом, обмежують у праві публічно почитати пам'ятні для кримських татар дати, прикриваючись дивними формулюваннями, що ми заважатимемо культурному відпочинку жителів міста», – процитувало Аджімамбетова видання «Новое время».

Айдер Аджимамбетов став прес-секретарем ДУМК у лютому 2012 року, цю посаду він зберіг у перереєстрованому в Росії ДУМКС і через деякий час припинив співпрацю з Меджлісом. У свою чергу Меджліс призупинив членство Айдера Аджимамбетова у представницькому органі.

Він став більш відомим 2013 року, коли його обрали на посаду заступника голови Меджлісу. Ахтем Чийгоз вважає його креатурою сакського бізнесмена Ескендера Білялова. Зараз Білялов є членом Ради при президенті Росії з міжнаціональних відносин. Позиціонували тоді Аджимамбетова як перспективного громадського діяча. На той момент йому було 30 років.

«Молодий хлопець. Ми тоді ставилися до нього як до фактору залучення молоді, а він виявився нестійким», – згадує Чийгоз і називає його «людиною нізвідки». Згодом Аджимамбетова почали підозрювати в роботі на російські спецслужби.

«Коли я востаннє з ним (Еміралі Аблаєвим – КР) говорив, Айдер Аджимамбетов намагався бути присутнім. А ми вже всі знали, що Айдер пише доповіді в ФСБ. Я попросив його вийти, муфтій кепкував, а Айдер не виявляв бажання залишити місце зустрічі. Домогтися того, щоб Айдер вийшов із кімнати, не вдалося. Він весь час дивився на муфтія, а муфтій дуже нервував і намагався сказати: «Нічого страшного, нехай він буде». Тобто відчувався такий явний тиск», – розповідає Ахтем Чийгоз про останню зустріч з Еміралі Аблаєвим.

Крим.Реалії намагалися зв'язатися з відповідальним секретарем муфтія, Айдером Аджимамбетовим, проте до виходу матеріалу він так і не відповів.

Руслан Бальбек

Бальбек – депутат Держдуми Росії, заступник голови комітету в справах національностей, голова підкомітету щодо законодавчого забезпечення реалізації державної національної політики Росії в Криму й Севастополі. До того, як отримати депутатський мандат, займав посаду віце-прем'єр-міністра Криму, прийшов на заміну Ленуру Іслямова, власника телеканалу ATR.

Починав свою кар'єру Бальбек із турецько-української компанії «Tez-tour», працював там протягом 2001-2003 років. 2006 року його заарештували за підозрою в розкраданні у «Tez-tour» суми в 1,5 мільйонів гривень. Однак справу закрили. Після цього Руслан Бальбек працював у низці громадських організацій. Упродовж 2010-2013 років був помічником депутата Верховної Ради України від Партії регіонів Дмитра Шевцова.

Руслан Бальбек 11 років очолював опозиційну до Меджлісу громадську організацію «Покоління «Крим» і всіляко демонстрував неприйняття української влади. 2017 року запропонував застосувати персональні санкції проти президента України Петра Порошенка.

Має нагороди: медаль «За захист Республіки Крим», почесну грамоту Ради міністрів підконтрольного Кремлю Криму.

Кар'єру Бальбека можна вважати запаморочливою, це відбилося й на його фінансових доходах. Як писали Крим.Реалії, ще три роки тому, коли Бальбек займав посаду заступника голови російського уряду Криму, його річний дохід становив 1,7 мільйона рублів і в нього не було своєї нерухомості. Уже сьогодні політик заробляє в чотири рази більше. У Бальбека з'явилися земельна ділянка на вісім соток і будинок на 120 квадратних метрів. До того ж депутату, який представляє в Держдумі анексований Крим, видали квартиру в Москві. Мають квартири, ділянки й будинки також дружина й діти Бальбека.

У боротьбі за крісло віце-прем'єра підконтрольного Росії уряду Криму Руслан Бальбек конкурував із Ремзі Ільясовим. Ахтем Чийгоз вважає, що своїми успіхами Бальбек зобов'язаний Сергію Аксенову:

«Я пам'ятаю, як 2014 року Росія намагалася визначитися зі своєю ставкою. Справа в тому, що до Аксенова дуже близький був Бальбек. А Ремзі Ільясов – до Константинова, тому що він до цього був депутатом Верховної Ради АРК, членом Президії ВР АРК, головою постійної комісії ВР АРК із міжнаціональних відносин. Його син брав участь у передачі комунального майна в центрі Сімферополя – цей факт і зараз є одним із компроматів на Ільясова. Потім він (Ремзі Ільясов – КР) написав, злякавшись, заяву на вимогу Могильова і пішов. Згодом два крила (кримськотатарських колаборантів – КР) були і, як ми знаємо, перемогло крило Аксенова, а значить і Бальбек».

Для одного з лідерів кримського Майдану Андрія Щекуна було очевидним, що Руслан Бальбек підтримає російську владу. Так як, за його словами, Бальбек не тільки підтримував кремлівські сили, а й особисто тиснув на людей, щоб переконати їх зробити «правильний» вибір:

«Я знаю, який він тиск чинив на архиєпископа Климента і на інших людей, які повинні були підкоритися так само, як і інші з числа кримських татар. Але ми, слава Богу, це витримали і не здалися. І, слава Богу, архієпископ Климент не зробив незаконних фактично речей».

Сьогодні Руслана Бальбека можна назвати одним із найвпливовіших політиків серед кримських татар на підконтрольному Росії півострові.

Енвер Арпатли

Підтримка російської влади Енвером Арпатли стала, мабуть, однією з найбільш несподіваних. Він брав участь у протесті 26 лютого 2014 року проти виходу Криму зі складу України, а вже через півроку став заступником мера підконтрольної Росії Алушти. Після відставки Арпатли вступив до Казанського інноваційного університету. 2016 року політик став заступником глави Пестречінського району Татарстану. 2017 року його підвищили до першого заступника голови району. 2018-го зайняв посаду віце-прем'єра російської Карачаєво-Черкесії – це невелика республіка на Північному Кавказі. Пішов у відставку в липні цього року.

Ім'я Енвера Арпатли стало відомо 2012 року, він був обраний главою Алуштинського регіонального меджлісу. Наступною сходинкою в його кар'єрі стали вибори в Ізобильненську сільраду.

На мітингу 26 лютого 2014 року в будівлі Верховної Ради АРК Арпатли був серед найактивніших учасників та координаторів мітингу. Навесні 2014 року Енвер Арпатли заявляв про свою незгоду з анексією Криму, уникаючи при цьому критики російського керівництва. 29 березня 2014 року в коментарі Крим.Реалії він заявив, що кримські татари повинні йти працювати в місцеву владу, оскільки це пов'язано з життєдіяльністю народу.

А вже в червні Арпатли був призначений віце-мером Алушти. 2015 року серед перших святкував річницю «референдуму» про статус Криму.

Така різка зміна в позиції здивувала українського активіста Андрія Щекуна. Він був знайомий із Арпатли особисто, більш того, довіряв йому. Один із лідерів кримського Майдану розповідає, що Арпатли всіляко допомагав українським учасникам протесту: «Я дуже здивувався цьому, адже він допомагав в організації акцій, надавав свої автомобілі, коли я був у полоні в Безлера й Гіркин, скажімо так. Я не думав, що Енвер Арпатли може стати зрадником».

І згадує, як Арпатли телефонував йому перед мітингом 26 лютого 2014 року в Сімферополі й закликав вийти на протест проти анексії Криму Росією.

«Цю акцію кримських татар і проукраїнських сил фактично він організовував. Ми йому закупили чотири маленьких мегафони для мітингувальників, тому що він попросив нас телефоном. Я тоді ще пам'ятаю, що придбали мегафони символічних жовто-блакитних кольорів – під прапор України», – розповідає Андрій Щекун.

Пізніше він дізнався, що Арпатли також допомагає автомобілями, тільки вже російській стороні:

«Я зрозумів уже в полоні, що він із ними, 15 березня під час спроби нашого обміну, невдалої в той момент. Він запитав: «Андрію, з тобою все нормально?» – і навіть поплескав по плечах, ніби стверджуючи, що все буде нормально».

Для Ахтема Чийгоза зрада Енвера Арпатли теж стала новиною. Заступник голови Меджлісу згадує, як він давав свідчення проти нього в суді:

«Коли мене садили (це є в справі), Бальбек із Зауром запросили до себе Арпатли, вимагали обмовити й дати свідчення проти мене, що згодом він і зробив. Вони сказали ультимативно: або ти скажеш, або ти сядеш разом із Чийгозом. Правда через два роки на суді Арпатли відмовився від цих свідчень».

Дійсно, два роки по тому, під час допиту в якості свідка політик дав у суді свідчення, які тоді багатьох здивували. Всі очікували, що Арпатли, даючи свідчення з Татарстану через відеозв'язок, свідчитиме проти Чийгоза, але замість цього він став на його захист. Відповідаючи на питання прокурора, Арпатли сказав, що обвинувачений насправді не влаштовував зіткнення, а навпаки їм запобігав. Наприкінці засідання Арпатли звернувся до Чийгоза зі словами: «Тримайся, брате».

Заступник голови Меджлісу називає Арпатли людиною Олега Белавенцева, екс-уповноваженого постійного представника президента Росії в Криму.

«Він контактував із представником президента Белавенцевим. І після того, як той залишив свою посаду, Арпатли пішов слідом за ним», – каже Чийгоз.

Зараз Олег Белавенцев керує Північно-Кавказьким федеральним округом. Карачаєво-Черкесія входить до складу цього округу, де Арпатли займав посаду віце-прем'єра до липня 2018 року.

Ремзі Ільясов

Ремзі Ільясова можна вважати одним із найвідоміших кримськотатарських політиків у російських органах влади Криму. До 2014 року він мав великий вплив у Меджлісі кримськотатарського народу. До анексії Криму був головою постійної комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим із питань міжнаціональних відносин і проблем депортованих громадян.

Ільясов почав будувати кар'єру чиновника в Криму 1995 року, коли він очолив управління з облаштування кримських татар Рескомітету в справах національностей. 2006-го й 2010-го обрався депутатом Верховної Ради АРК від Народного Руху України. Тричі обирався членом Меджлісу кримськотатарського народу.

2013 року за посаду глави Меджлісу кримськотатарського народу боровся з Рефатом Чубаровим. На фінальному голосуванні 27 жовтня 2013 року на Курултаї кримськотатарського народу Ремзі Ільясов програв. Рефат Чубаров випередив його на 12 голосів.

Після анексії Криму в травні 2014 року став віце-спікером російського парламенту Криму. 2016 року за підсумком кримінального розслідування прокуратура АРК отримала неспростовні докази того, що Ільясов і ще 10 кримських депутатів усіляко сприяли анексії півострова.

Також Ремзі Ільясов став співзасновником і головою президії Громадського руху кримськотатарського народу «Кирим». Сергій Аксенов заявляв про тісну співпрацю з цією організацією.

Кар'єра Ільясова двічі висіла на волосині. Вперше наприкінці березня 2018 року – одразу ж після підбиття підсумків виборів президента Росії. Ільясову запропонували написати заяву про звільнення. Його відставку відстрочили, але ненадовго. Остаточно він пішов уже в липні 2018 року.

Активіст кримськотатарського національного руху Наріман Джелял вважає, що російська влада спочатку робила ставку на таких людей як Ільясов. Тобто на тих, хто мав достатньо впливу серед кримськотатарського народу. Однак надій Ільясов не виправдав, тому і позбувся своєї посади.

«Ремзі Ільясов мав тривалий досвід роботи в органах національного самоврядування кримськотатарського народу, в тому числі в Меджлісі. Його реально розглядали як можливого наступника Мустафи Джемілєва на посаді голови Меджлісу. Він належав до неформальної групи активістів національного руху, які підтримували більш м'яку й менш конфронтаційну лінію спілкування з владою. Влада (російська – КР) прагнула використовувати подібних Ільясову кримськотатарських активістів, щоб продемонструвати лояльність кримських татар Кремлю. Однак подібна тактика майже себе не виправдала, про що свідчили мінімальні результати участі кримських татар у виборах 2014, 2016, 2017 років у Криму», – коментує Наріман Джелял для Крим.Реалії.

У листопаді після звільнення Ільясов вийшов і з керівництва руху «Кирим» спільно зі своїми заступниками Ескендером Біляловим і Рефатом Дердаровим.

«З огляду на зазначені обставини, уникаючи їхньої надмірної політизації та напруги в середовищі кримськотатарського народу, я, Ільясов Ремзі, як глава президії, і мої перший заступник Білялов Ескендер і заступник Дердаров Рефат добровільно виходимо зі складу засновників і членів МГО «Міжрегіональний громадський рух кримськотатарського народу «Кирим», – так сказано про відхід в офіційній заяві, опублікованій на сайті громадського руху.

Заур Смирнов

Із 1999 по 2013 роки Смирнов працював начальником управління з міжнаціональних справ і міграції Ялтинської міської ради. Після анексії Криму в квітні 2014 року був призначений головою Державного комітету у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян російського уряду Криму. Він став одним із перших кримськотатарських чиновників, призначених на керівну посаду в підконтрольному Росії Криму.

Влітку 2014 року його виключили з Меджлісу кримськотатарського народу через те, що він так і не залишив на вимогу представницького органу посаду в кримському уряді.

Подав у відставку 16 жовтня 2017 року. На його місце призначили маловідомого чиновника з Феодосії Ленура Абдураманова.

Член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель в інтерв'ю Крим.Реалії розповідає, як Заур Смирнов спільно з Бальбеком намагалися просунути «свого» більш поміркованого кандидата на посаду голови Меджлісу – Ремзі Ільясова. Для цього, за словами Юксель, вони розгорнули кампанію з вербування голосів за Ільясова серед членів Меджлісу, але спроба провалилася. Вона згадує, як це було:

«Діяли дуже підло. До кожного знаходили «підхід», а по суті тиснули на найболючіше. Мене запросили на зустріч Руслан Бальбек і Заур Смирнов, розмова велася в Радміні Криму. Покликали мене обманним шляхом, сказавши, що буде зустріч із кримськотатарським медіа. Три години розмова була ні про що, а потім запропонували: «Ми хочемо поміняти голову Меджлісу. Якщо ви в нашій команді, то тоді ваш чоловік в'їде до Криму і йому відновлять весь його бізнес. Аморальна абсолютно була пропозиція».

10 серпня 2014 року чоловікові Гаяни Юксель, Ісмету Юкселю, російська влада заборонида на 5 років в'їзд на територію анексованого Криму та Російської Федерації.

На думку Нарімана Джеляла, Заура Смирнова звільнили з тієї ж причини, що й Ремзі Ільясова – не виправдав сподівань.

«До цієї ж когорти людей (Ремзі Ільясова – КР), але молодого покоління належав Заур Смирнов. Обидва чиновники зі стажем. Смирнов належав нібито до наступного покоління активістів. Однак обидва різко втратили наявний авторитет після колаборації з кримською владою. В результаті цього, а також внутрішньої конкуренції за право говорити нібито від імені кримських татар між неформальними групами Ільясова і Бальбека, обидва позбулися своїх крісел».

Офіційну причину звільнення озвучив Сергій Аксенов: Смирнов пішов у відставку на його вимогу через «неефективну роботу». Нібито замість системної роботи з кримчанами всіх національностей, Заур Смирнов влаштовував святкові заходи, які на думку російського глави Криму: «не мали ніякого смислового навантаження».