«Я зараз під'їду» та інші стоп-фрази для шахраїв у Криму. Що кажуть експерти про заходи безпеки

Страх, жалість і жадібність ‒ це ті почуття, якими маніпулюють шахраї, стверджують експерти. Кримом прокотилася чергова хвиля злочинів: тільки минулого тижня за три дні поліція, за офіційними повідомленнями, зареєструвала 15 випадків дистанційних шахрайств, сума збитків перевищила 1,3 млн рублів. Як повідомила пресслужба управління МВС Росії у Криму, «зловмисники застосовували поширені схеми: дзвінок нібито зі служби безпеки банку, використання соцмереж та месенджерів, а також електронних дошок оголошень».

Чому в Криму активізувалися шахраї та які найпоширеніші прийоми вони використовують? Як захиститися від дій шахраїв? Як убезпечити свої банківські рахунки й акаунти в соціальних мережах? Де та як кримчани можуть отримувати об'єктивну інформацію про події на півострові, і чому російські чиновники блокують доступ до певних інформаційних сайтів із материкової України? Як навчитися виявляти фейки й не стати жертвою пропаганди чи маніпуляцій?

Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорювали ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: журналіст із Севастополя Давид Аксельрод, український експерт із безпеки, приватний детектив Руслан Болгов, експерт Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова та аналітик проєкту StopFake Артем Лаптієв.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Крим.Реалії запустили оновлений новинний додаток

В усіх зареєстрованих випадках за останній тиждень шахраї прагнули дізнатися персональні відомості громадян, які дозволяють отримати доступ до їхніх банківських рахунків, або отримували від потерпілих електронний платіж авансом за товар, що купується. Найчастіше жертвами шахраїв ставали жителі Сімферополя, Ялти, Євпаторії, Феодосії, Керчі, Сімферопольського та Чорноморського районів, стверджують у пресслужбі управління російської поліції в Криму.

Підтвердження цих відомостей із незалежних джерел немає.

Телефонні шахраї дісталися й до віцепрем'єрки російського уряду Криму Ірини Ківіко, про це вона 21 липня написала на своїй сторінці в Facebook (стилістика та пунктуація збережена ‒ ред.).

«Мій ранок почався з дзвінка. Приємний поставлений голос, звернувшись до мене на ім'я-по батькові, назвався працівником банку й сказав, що навколо моєї карти підозріла активність. Натисла на кнопку відбій, не дослухавши. Сьогодні аферисти влаштували масову атаку з метою отримання доступу до рахунків громадян через популярні месенджери та СМС. Номери, з яких надходять повідомлення, починаються з +2, але зовні намагаються називатися й видавати себе за представника банків. Прошу кримчан не відкривати подібні повідомлення. Банки ніколи не телефонуватимуть й писатимуть із метою випередження переказів та атак. При підозрілій ситуації проводиться автоматичне блокування коштів. Попередьте своїх родичів і близьких. Нагадую, що робити, щоб не стати жертвою зловмисників: не можна повідомляти незнайомим людям відомості з банківської картки, переказувати гроші на їхній рахунок або оформляти за їхньою вказівкою кредити, навіть якщо вони називаються співробітниками банків або правоохоронних органів», ‒ написала Ірина Ківіко.

Жертвами шахраїв можуть стати люди будь-якого віку, іноді збитки від подібних дій можуть становити мільйони рублів. Наприклад, у березні 2021 року в Євпаторії 70-річний пенсіонер став жертвою шахраїв, які, як стверджують у пресслужбі МВС Росії у Криму, за допомогою програми віддаленого доступу до смартфону зняли з його банківського рахунку 6,5 млн рублів.

У п'ятницю, 23 липня, російська поліція попередила кримчан про нові форми дистанційного шахрайства, коли жителям півострова телефонують нібито від імені співробітників російських державних установ.

Один із таких випадків зареєстрований у Сімферополі. Як повідомляють місцеві ЗМІ, до поліції звернувся місцевий житель, який розповів, що на його мобільний телефон надійшов дзвінок від чоловіка, який назвався фахівцем російського порталу «держпослуги». Чоловік, який телефонував повідомив потерпілому, що через портал нібито надійшла заявка про зміну фінансових реквізитів громадянина, а також про оформлення на його ім'я кредиту в банківських установах, адже «стався витік персональних відомостей». Далі були дзвінки від нібито представника банку та поліції.

При цьому, як повідомили у пресслужбі управління МВС Росії у Криму, «заявникові з підмінного номера, який відображається як міський телефон органів внутрішніх справ, надійшов дзвінок від чоловіка, який назвався капітаном поліції, назвав своє прізвище й посаду в системі МВС Росії. Чоловік, який телефонував як псевдо-поліцейський, повідомив, що заявник буде визнаний потерпілим у кримінальній справі за фактом шахрайства, і тепер із метою співпраці з правоохоронними органами він має зробити низку дій. Окрім того, за словами шахрая, чоловікові необхідно буде з'явитися до відділу поліції, але до цього моменту дотримуватися вимог про нерозголошення таємниці слідства та банківської таємниці».

Як повідомляється, власник рахунку під диктовку зловмисників «самостійно зробив певні маніпуляції у відділенні банку, нібито для того, щоб не дати можливість незнайомцям, які мають його персональні відомості, оформити кредит на його ім'я». Загальна сума збитків, завданих потерпілому, склала 200 тисяч рублів.

Журналіст із Севастополя Давид Аксельрод в ефірі Радіо Крим.Реалії зазначає, що в Криму такі шахрайства мають хвилеподібний характер.

– Іноді людині можуть надійти за день від п'яти дзвінків від шахраїв, потім дзвінки припиняються. У липні багато кримчан, і я також, отримували дзвінки від осіб, які називалися співробітниками банків. Переважно, діють за стандартною схемою: повідомляють, що з'явився запит на зміну персональних відомостей банківського акаунта, або про зміну пароля, або просять підтвердити чи спростувати інформацію, що «з вашого рахунку намагаються зняти суму грошей». Іноді бувають і витонченіші шахрайства. Типу: «в системі банківській стався збій, ваш акаунт під загрозою, необхідно провести якісь дії». Далі часто пропонують встановити TeamViewer ‒ це програма для віддаленого доступу, так шахраї отримують доступ до інтернет-банкінгу. Правоохоронцям далеко не завжди вдається завершити розслідування справи й повернути гроші.

У листопаді 2020 року російська журналістка та виконавча директорка руху «Русь, яка сидить» Ольга Романова в коментарі Крим.Реалії стверджувала, що телефонні шахрайства в Росії ‒ це спільний нелегальний бізнес ув'язнених та силовиків.

– Федеральна служба виконання покарань (ФСВП Росії) ніколи не збиралася з цим боротися, з цим неможливо боротися, оскільки ФСВП має частку. Доводиться це просто. Коли влітку 2020 року «Сбербанк» домігся облави в найбільшій московській в'язниці «Матроська тиша», там вилучили обладнання для кредитного шахрайства на сім мільйонів рублів. Були заарештовані два інспектори, яких звинуватили в усіх гріхах. Як ви розумієте, дві людини не могли контролювати весь цей бізнес. Звісно, цей бізнес контролювало начальство, працювали в цьому «саll-центрі» 50 осіб ув'язнених. І це ‒ тільки одне СІЗО Москви. За інформацією «Центробанку», який приділяє цьому багато часу, в кожному третьому СІЗО або «зоні», є подібний «call-центр».

При цьому, за інформацією Ольги Романової, самі так звані оператори, які обманюють людей, не отримують прибутку, а всі виручені гроші йдуть ланцюжком організаторам «call-центру». Без реформи тюремної системи, переконана Романова, це явище викорінити неможливо.

Тим часом у Федеральній службі виконання покарань Росії не коментують заяви про приховування шахраїв і запевняють, що розробляють плани з ліквідації таких «call-центрів».

За повідомленнями російських ЗМІ, з січня до грудня 2020 року телефонні аферисти та онлайн-шахраї викрали у громадян майже 150 млрд рублів, при цьому найчастіше люди зіштовхуються з махінаціями з банківськими картками. Про це свідчать результати дослідження, проведеного компанією BrandMonitor на основі інформації ВЦВГД.

Найчастіше жертвами телефонних шахраїв, які видають себе за співробітників банків, стають самотні чоловіки віком від 28 до 37 років, із вищою освітою ‒ такий портрет середньостатистичного потерпілого від шахраїв у Росії описала голова правління КБ «Фінтех» Тетяна Федорцова.

За її словами, чоловіки стають жертвами зловмисників у 57 відсотках випадків, тоді як жінки ‒ у 43 відсотках. Спеціалістка зазначила, що росіяни до 25 років частіше погоджуються на вмовляння переказати гроші з рахунку на рахунок. При цьому літні громадяни вшестеро частіше повідомляють відомості своєї карти стороннім. Також імовірність втратити грошові кошти утричі вища у власників карт, які отримали вищу освіту. Федорцова додала, що більшість жертв шахраїв ‒ самотні або люди, які живуть у цивільному шлюбі.

Український експерт із безпеки, приватний детектив Руслан Болгов в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів, що видів шахрайства насправді багато, але всі їх можна класифікувати.

– Ми ділимо їх на три категорії: шахрайство на жалощах (допоможіть на лікування, проїзд, поховання тощо), шахрайство на страху (зникли гроші з рахунку, картка заблокована, син потрапив до в'язниці), шахрайство на жадібності (ви отримали подарунок, але маєте переказати якусь суму). Існують сайти знайомств, де дівчина заходить на кілька хвилин у відео чат, показує клієнту «свої принади», а потім із клієнтом працює цілий загін ботів, які просять його купити сердечко, трояндочку, продовжити час у чаті тощо. Так людей «розводять» на мільйони доларів. Найкращий спосіб убезпечити себе ‒ сказати: «Спасибі, я вам зателефоную» й покласти трубку. Мозку потрібний перепочинок.

За словами експерта, часто самі банки при зверненні на їхній телефон кажуть: «Ми вам зателефонуємо», і цим теж користуються шахраї.

– У мене була клієнтка, яка отримала дзвінок від шахраїв: жінка поклала трубку й набрала номер телефону банку, який був у неї на картці, банк відповів: «Ми зателефонуємо», і в той же проміжок знову зателефонували шахраї з цього телефону банку. Шахраї використовували підміну номера. Це повністю провина служби безпеки банку, у клієнта має бути вибір: я хочу, щоб мені перетелефонували або залишатися на лінії. Запам'ятайте: банк не телефонує вам просто так. Є два випадки, коли з вами зв'язується банк: перше ‒ коли дійсно у вас відбувається незрозуміла транзакція, друге ‒ коли ви замовляєте зворотний дзвінок. Решта 99 відсотків ‒ шахрайство. Жодна служба банку не стане витрачати на вас півтори години часу, щоб повернути ваші гроші. Алгоритм банку такий: бронь вашої картки та звернення до найближчого відділення. Поставте собі пін-коди та повідомлення від інтернет-банкінгу, майте мобільний телефон співробітника, який обслуговує вас у банку ‒ зателефонуйте йому. Забийте в Google номер телефону, з якого вам телефонують, почитайте статті на ці теми. А щодо страхів, погроз ‒ візьміть себе в руки й зателефонуйте людині, яка нібито в небезпеці. Ще ‒ основна фраза, яку можна сказати шахраям: «Я зараз під'їду». І тут ніхто не захоче бачитися з вами особисто.

За словами правозахисників та експертів у сфері цифрової безпеки, кримські чиновники створюють інформаційний вакуум і закривають доступ до інформації. Цим також можуть скористатися шахраї різних категорій. Так, наприклад, новий моніторинг Кримської правозахисної групи показав, що Росія продовжує незаконне блокування незалежних інтернет-ресурсів на півострові.

Зокрема, в Криму на момент моніторингу 12 провайдерів у 12 населених пунктах повністю блокують 18 українських сайтів. Ще 9 сайтів доступні тільки в деяких населених пунктах зі списку моніторингу.

Постійне блокування провідних українських незалежних онлайн-медіа на території анексованого Криму порушує право жителів півострова на доступ до інформації, говорить в ефірі Радіо Крим.Реалії експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.

– Не завжди вдається зрозуміти причину блокування ресурсу. Тобто, ресурс заблокований, а інформації про причини блокування немає. Деякі сайти заблоковані рішенням російських судів, а деякі сайти блокують без рішень. По суті можуть блокувати за що завгодно. Ось сайт «Громадського» заблокований за те, що там було опубліковане інтерв'ю з представником організації «Хізб ут-Тахрір» в Україні, хоча в Україні ця організація може вести свою діяльність, на відміну від Росії, де вона заборонена. А ось щодо сайтів «112 каналу», «Української правди», сайту «Подробности» ми так і не знайшли жодних рішень про блокування. Тобто, це сайти, у яких велика популярність, і які не підтримують Кремль. Відносно нашого сайту: нас блокують за статті про мілітаризацію Криму та рекомендації, поради, як кримчанам уникнути призову на службу в російській армії. Я розумію, що є співробітники прокуратури, які шукають статті, в яких пояснюють громадянам їхні права, чим саме ми й займаємося. Тобто, бути правозахисником і журналістом ‒ це вже злочин і загроза конституційному ладу Росії. Ми радимо кримчанам налаштовувати програми, які дозволяють обійти блокування. Це нескладний процес, інформація про це є у відкритому доступі.

У кримських ЗМІ також фіксують прийом, який впливає на зміну реальності через медіа ‒ це фейки та маніпуляції. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії говорив аналітик проєкту StopFake Артем Лаптієв.

‒ Фейки в Криму ‒ постійне явище. Переважно з використанням цього прийому в ЗМІ говорять про нібито «міжнародне визнання Криму», «економічний крах» на материковій частині України, про санкції, які нібито не працюють і «швидке визнання Криму частиною Росії». Найпростіше, що може зробити кримчанин ‒ поставити запитання щодо кожного з повідомлень, яке отримує зі ЗМІ: чому це сказано, навіщо це сказано, яка мета повідомлення? Чим більше таких питань, тим ясніше картина. Другий рівень ‒ читати альтернативні джерела інформації, швидше за все, ви знайдете інформацію про ту ж подію, але по-іншому. Варто звернути увагу на фразу «експерти кажуть»: якщо не вказані експерти, потрібно задуматися. Якщо заголовок новини не збігається зі змістом, швидше за все новина ‒ маніпуляція. Ось приклад такої новини: бачимо в заголовку фразу «абітурієнтів із Криму в Україні переслідуватимуть», а в тексті новини ‒ інформація про те, що відомості про абітурієнтів із Криму будуть зашифровані. Редакція з цього зробила висновок, що буде переслідування дітей.

Лаптієв також зазначив, що правила перевірки правдивості інформації стосуються і соціальних мереж. Якщо в соцмережах з'являється провокаційний пост чи повідомлення, яке викликає відчуття тривоги, страху або інші сильні емоційні переживання, то такі факти варто перевірити ще раз в інших джерелах. Черпаючи інформацію з соціальних мереж, необхідно зберігати критичне мислення, наголосив експерт.

(Текст підготувала Інна Аннітова)