«Сьогодні за нашим сімейним столом не вистачає Донецька, Луганська і Криму. І ми робимо все, щоб настав день, і вони повернулися», ‒ такі слова вимовив президент України Володимир Зеленський 24 серпня у своїй святковій промові на честь 29 річниці Незалежності України на Софійській площі в Києві.
День Незалежності на материковій Україні відзначили офіційними урочистостями та масовими заходами. А як минув цей день в анексованому Криму? І чи може Україна в найкоротші терміни відновити територіальну цілісність? Про це говорили в студії Радіо Крим.Реалії.
«Дивуються, що українці досі зберігають українськість у Криму»
Виступаючи на Софійській площі 24 серпня, Володимир Зеленський декілька разів згадав Крим і відомі кримські місця. Президент також закликав громадян України в різних регіонах активніше брати участь в економічному розвитку країни.
Цими днями українці в Криму знайшли можливість зібратися разом і підняти український прапор, розповіла Крим.Реалії представниця Українського культурного центру в Сімферополі Олена Попова.
Мови про якісь публічні акції в Криму зараз бути не можеОлена Попова
«Мови про якісь публічні акції в Криму зараз бути не може, наші зустрічі ‒ це максимум, який ми можемо собі дозволити, і за це ми вдячні Богові, не знаємо, що буде наступного року. Напередодні (Дня Незалежності України, у День державного прапора 23 серпня ‒ КР) ми зустрілися, щоб піднятися в гори, розгорнути прапор і привітати один одного», ‒ говорить Попова.
Активістка зазначає, що цього року якихось попереджень про «неприпустимість» проведення акцій з боку російських силовиків учасники Українського культурного центру не отримували. Втім, активісти і не прагнуть до проведення публічних масових заходів, говорить вона.
«Можна пройтися з прапором вздовж набережної, але яка мета такої акції? Буде негативна реакція оточення. Наші культурні потреби ми задовольняємо індивідуально: читаємо українську літературу, слухаємо музику, показуємо один одному кліпи і що головне ‒ втамовуємо емоційний голод. Нам не вистачає часу наговоритися і наслухатися один одного на зустрічах, це сильне емоційне спілкування», ‒ зауважує Олена Попова.
Українці в Севастополі відзначили День Незалежності покладанням квітів до пам'ятника Тарасу Шевченку, розповіла представниця української громади Севастополя Маргарита Литвиненко.
«Принесли букети, не змовляючись, не координуючи, це відбувається за велінням душі. Зараз зменшився видимий контроль російської влади за тими українцями, які приносять квіти до пам'ятника. Помітне спостереження, але воно дистанційоване. У минулі роки спостерігали агресивно, були провокації, зараз цього немає. Публічні акції проводити проблематично, але культурні заходи, літературно-мистецькі вечори ‒ це ми проводимо. Люди ставляться по-різному, дехто дивується, що українці досі зберігають українськість у Криму. У 2014-2015 роках багато хто дивився на нас агресивно, зараз ставлення змінилося, і ті, хто раніше критикував нас, тепер приходять за допомогою, цікавляться ситуацією на, як вони кажуть, Україні. Тут відбувається утиск прав українців, ми змушені допомагати в судах, часто до нас звертаються за допомогою, для пояснення подій», ‒ говорить Литвиненко.
Слухачі Радіо Крим.Реалії під час ефіру висловлювали в коментарях підтримку кримським українцям, повідомляли, що святкують День Незалежності в Керчі та Феодосії, передавали вітання.
«Вітаю із сусідньої Росії, хочу вибачитися за все, що робить наша держава щодо України. Сказати, що є багато розумних росіян, які люблять Україну, бажають їй добра і процвітання. Хочу побажати зміцнювати армію, прагнути до спільного розвитку. Дорогі українці, спасибі!» ‒ виголосив в ефірі слухач із Москви Олександр.
Після анексії півострова в Криму з'явилася лояльна до російської влади громадська організація «Українська громада Криму». На сторінці у Fcebook її голови Анастасії Гридчиної згадок про День Незалежності України або День українського прапора, який відзначали 23 серпня, до моменту ефіру ток-шоу «Кримський вечір» не було. А останній пост Анастасії Гридчиної датований 22 серпня, і це ‒ привітання з Днем російського прапора, який відзначали раніше.
«Оцінка роботи десятків активістів»
Під час офіційної частини святкування Дня Незалежності на Софійській площі президент України Володимир Зеленський вручив державні нагороди видатним українським діячам у різних сферах суспільного життя. Так, президент України нагородив орденом «За заслуги» третього ступеня першого заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла.
Я сприймаю нагороду як оцінку роботи десятків активістів, кримських татарНаріман Джелял
«Для мене це певним чином несподівано, хоч і попередили, що таке нагородження може бути. Нагорода важлива не стільки для мене особисто, скільки як увага до тих, хто бореться за Україну в Криму, я вважаю себе представником боротьби. Я сприймаю нагороду як оцінку роботи десятків активістів, кримських татар. Усе, що я роблю, я роблю не сам, а за підтримки активістів та однодумців», ‒ сказав в ефірі Радіо Крим.Реалії Наріман Джелял.
У цей день орденом «За заслуги» третього ступеня були нагороджені також правозахисник, заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв та голова громадської організації «Кримська сім'я» Аніфе Куртсеїтова. Також нагороду призначили правозахиснику, координатору руху «Кримська солідарність» Серверу Мустафаєву. Орденом «За заслуги» другого ступеня був нагороджений митрополит Православної церкви України, голова Кримської єпархії ПЦУ Климент. А кераміст із Криму Рустем Скибін був відзначений званням «Заслужений майстер народної творчості України».
У центрі Києва 24 серпня відбулися і неофіційні урочисті заходи, зокрема, Марш захисників України, на який зібралося декілька тисяч осіб ‒ українські військові, добровольці та волонтери. Вперше під час маршу окремою колоною пройшли військові та активісти з Криму. На марші можна було побачити Володимира Балуха, Ісмаїла Рамазанова та Ігоря Мовенка. Очолював колону кримський татарин, ветеран АТО, доброволець батальйону «Айдар» Смаїл Меметов. Також попереду колони йшли лідер кримських татар Мустафа Джемілєв і заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров.
Джемілєв, ветерани і переселенці: кримчани пройшлися окремою колоною на марші в Києві (фотогалерея)
«Україна робить не все, але дуже багато»
24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР проголосувала за Акт проголошення незалежності України, а 1 грудня українці підтримали документ на Всеукраїнському референдумі. Які настрої панували у Криму в цей день 29 років тому, в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів кримський історик Сергій Громенко.
«Крим тоді ще не відійшов від паніки, яка була викликана спробою держперевороту, у Криму на державній дачі під Форосом опинився практично в ув'язненні Михайло Горбачов. У Москві ‒ барикади і танки, якщо буде громадянська війна, вона торкнеться і Криму. Верховна Рада Криму тоді видає двозначну відозву «зберігати спокій». Коли проголосили незалежність, хтось полегшено видихнув, інші не розуміли, що буде далі. На референдумі кримчани голосують за незалежність України і відтинають себе від наслідків СРСР. Так кримчани підтримали ідею незалежності, але Крим залишався заповідником совєтов», ‒ каже історик.
Зараз керівництво України працює над стратегією деокупації Криму, а також ініціювало створення переговорного майданчика про майбутнє півострова. В інтерв'ю Радiо Свобода 22 серпня перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар розповіла про те, що може являти собою такий майданчик для переговорів.
Є ініціатива збирати кримський саміт, який щороку відбуватиметься у КиєвіЕміне Джеппар
«Цей майданчик допоможе нам систематизувати наші зовнішньополітичні зусилля з теми підтримки Криму в межах міжнародних організацій: Організації Об'єднаних Націй, Ради Європи, ОБСЄ та інших. Наприклад, ми зараз хочемо отримати статус спостерігача в Тюркській раді, ми вважаємо, що це теж може бути майданчиком, де ми можемо порушувати тему Криму та кримських татар, тих наслідків, з якими стикається народ після окупації. Далі ‒ конференція з безпеки, яку ми плануємо провести. Є ініціатива збирати кримський саміт, який щороку відбуватиметься у Києві. На всіх зустрічах з послами я потроху обговорюю ці ідеї», ‒ каже Джеппар.
У питанні повернення територій «Україна робить не все, але дуже багато», ‒ так прокоментував кроки уряду український політолог, голова платформи «Єдиний координаційний центр» Олег Саакян.
«Завершення конфлікту залежить, перш за все, від агресора і від здатності світового товариства до того, щоб конфлікт був врегульований. Одна з основних причин ‒ вплив на міжнародний порядок денний. Міжнародний форум, експертний і дипломатичний ‒ вони необхідні, адже колективна система безпеки виявилася неефективною і не здатною ні захистити, ні відповісти на агресію, ні притягти до відповідальності», ‒ сказав Саакян.
У своїй святковій промові 24 серпня президент України Володимир Зеленський сказав: «Ті, хто без бою подарував частину території, будуть давати свідчення, а не проповіді про патріотизм». На цю заяву вже відреагував Олександр Турчинов, який на початку весни 2014 року був виконувачем обов'язків президента України. Він написав, що у президента Зеленського «нині є всі можливості, на відміну від 2014 року, реалізувати наступ на Крим». Турчинов також додав, що до окупації територій України причетні «багато людей, від Януковича і до тих, хто знищував обороноздатність України». Про це Олександр Турчинов сказав у коментарі Радiо Свобода.
«Це продовження дискусії, що почалася на стадіоні з Петром Порошенком. І ця дискусія триває в обидві сторони. Всі політичні особи України за 29 років незалежності мають той чи інший ступінь відповідальності за те, що відбувалося», ‒ зазначив український політолог Олег Саакян.
У коментарях до ефіру Радіо Крим.Реалії 24 серпня багато кримчан писали, що День Незалежності України вони відзначають, однак не публічно.
(Текст підготувала Інна Аннітова)
