Кримські голоси на місцевих виборах в Україні: як голосувати переселенцям

В Україні 25 жовтня 2020 року відбудуться місцеві вибори. Голосування відбудеться в усіх регіонах країни, окрім анексованого Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей. При цьому вперше в голосуванні зможуть взяти участь внутрішньо переміщені особи ‒ зокрема з Криму.

За інформацією Міністерства соціальної політики, в Україні майже півтора мільйона внутрішньо переміщених осіб, а точніше – 1 мільйон 450 тисяч 798 осіб. Такі підрахунки єдиної інформаційної бази про внутрішньо переміщених осіб станом на 3 серпня. Скільки серед них кримчан, достеменно невідомо, проте різні джерела називають цифри від 40 до 50 і більше тисяч осіб. Про те, як кримчанам-переселенцям проголосувати на материку, і чому така можливість з'явилася тільки зараз, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Аналітик Комітету виборців України Денис Рибачок розповів Крим.Реалії, як саме вимушені переселенці з півострова можуть взяти участь у цих місцевих виборах на материковій частині України.

– Насправді, тут нічого складного: потрібно буде звернутися в орган ведення реєстру виборців і заявити адресу, де ви хочете проголосувати. Тобто прийти і написати заяву про зміну виборчої адреси. Можна також подати заяву онлайн, заповнивши форму на відповідних ресурсах. Процедура мало чим відрізняється від тієї, яку вже використовували на виборах президента та парламенту для зміни адреси голосування. Чому переселенцям забезпечують таку можливість тільки зараз? Питання, швидше, політичне. Взагалі, на місцевих виборах працює прив'язка до зареєстрованого місця проживання громадянина. У вимушених переселенців залишилася реєстрація на непідконтрольних Україні територіях, і за попередньою логікою вони не могли голосувати на материку. Тепер же на цей випадок передбачили алгоритм.

При цьому Денис Рибачок зазначає, що деякі експерти вбачають у новій нормі ‒ яка, до речі, стосується не тільки переселенців, а й інших внутрішніх мігрантів ‒ ризики фальсифікації виборів.

– Якщо зараз дозволили змінювати виборчу адресу на місцевих виборах, то чи не виникне така ситуація, коли недобросовісні кандидати зловживатимуть цим на свою користь? Наприклад, такий кандидат зареєструє декілька сотень громадян в окрузі, де він балотується ‒ і це будуть приїжджі, які не мають стосунку до цього населеного пункту. Так можна отримати необхідні голоси та вплинути на результат виборів, наприклад, у селі. Раніше цього не можна було зробити чисто технічно, а тепер, на жаль, виборний туризм став можливим. Власне, це й пояснює, чому щось подібне не запровадили перед місцевими виборами у 2015 році. Але загалом я вважаю правильним рішення держави дати вимушеним переселенцям таке право голосу: якщо вони весь цей час живуть тут, то їх можна назвати повноцінними членами місцевих громад.

Денис Рибачок наголошує, що змінити виборчу адресу можна було з 1 липня, і цей процес перереєстрації закінчиться 10 вересня. При цьому 25 жовтня у всіх жителів міст із населенням понад 10 тисяч осіб буде можливість проголосувати як за партію, так і за конкретних кандидатів від неї ‒ це одне з нововведень у правилах майбутніх місцевих виборів.

Переселенка з Криму, громадська активістка Наталя Лютікова вітає рішення надати право голосу на місцевих виборах внутрішньо переміщеним особам і вже готується ним скористатися.

– Я більше скажу: наша сім'я торік намагалася домогтися зміни адреси голосування через суд, оскільки ми повністю асимільовані у громаду, платимо податки тощо. Однак суд відмовив. Найімовірніше, ситуація була політично заряджена проти переселенців, оскільки переважна більшість серед них ‒ вихідці з Донецької та Луганської областей. Зараз усе змінилося, і ми відразу ж скористалися нововведенням: і я, і чоловік буквально за одну добу пройшли перереєстрацію на сайті держреєстру виборців. Усе дуже просто: заходиш, подаєш заяву з електронним ключем, і її розглядають. Причому я апелювала не до того, що я переселенка з Криму, а до того, що у мене тут є зареєстроване житло, а чоловік вказав, що він саме переселенець. Тепер наша виборча адреса змінена, і ми навіть нікуди не ходили.

На думку Наталі Лютікової, громадяни України, які вимушено залишили Крим з ідеологічних причин або з міркувань безпеки, за визначенням не байдужі до долі своєї країни та повинні мати право на політичне представництво як у національних органах влади, так і в місцевих.

Що до переселенців з Донецької та Луганської областей, ведучий проєкту Радіо Донбас.Реалії Денис Тимошенко прогнозує високу виборчу активність і серед них.

– Цілих шість років люди не могли впливати на життя громад, де вони живуть, і дуже багато хто обурювався бездіяльністю української влади, яка обмежувала права переселенців. Адже не самі люди винні, що виїхали, а Росія, яка розв'язала війну. Я думаю, що в цих виборах візьме участь дуже багато внутрішньо переміщених осіб: донеччани та луганчани переважно політично активні після того, як залишили рідні території. При цьому поширені стереотипи, ніби такі люди мають проросійські погляди. Судити про те, так це чи ні, ми зможемо за результатами виборів у місцях великої концентрації переселенців: так, містечко Ірпінь під Києвом уже називають маленьким Донецьком. Мені здається, ті, хто виїхав із Донбасу, зовсім не проросійські, а розділяють проукраїнський політичний порядок денний. Я думаю, від тих стереотипів нічого не залишиться.

Утім, Денис Тимошенко поки що не бачать в українській політиці виборчих кампаній, націлених на вимушених переселенців.

Тим часом, український політолог Володимир Фесенко пояснює, чим ще нинішні місцеві вибори відрізнятимуться від виборів 2015 року.

– У майбутніх виборах дуже багато цікавого. Перш за все, це перше голосування на місцевому рівні, яке проводиться у процесі реформи децентралізації. Фінансова спроможність органів місцевого самоврядування зараз і у 2015 році ‒ це дві великі різниці. Словом, є за що боротися, і це посилить гостроту політичної боротьби. Друга особливість пов'язана з ситуацією в усьому світі: ми навіть не знаємо, якою буде епідеміологічна ситуація наприкінці жовтня, а вона може вплинути навіть на дату голосування. До того ж ці вибори відбудуться за новим виборчим законом, що буде вельми незвично і досить складно для членів комісій. Напевно, якісь проблеми можуть виникнути. Що до переселенців, я не думаю, що всі вони прийдуть на вибори: активність громадян у виборах на місцевому рівні завжди менша, ніж на парламентських і президентських.

Разом із тим Володимир Фесенко не виключає, що у регіонах із компактним проживанням переселенців на кшталт Харкова деякі політичні сили спробують отримати підтримку саме цього електорату ‒ однак, наскільки успішними будуть подібні спроби, спрогнозувати важко.

(Текст підготував Владислав Ленцев)