Вісімдесят журналістів загинули за 2018 рік у різних державах світу, констатує організація «Репортери без кордонів» у цьогорічному звіті. Сумну статистику доповнюють 368 працівників ЗМІ, яких тримають в ув’язненні. З них – 60 заручників, серед яких і український репортер та співробітник Радіо Свобода Станіслав Асєєв, якого утримують бойовики угруповання «ДНР».
Найнебезпечніші місця для роботи журналіста, згідно зі даними «Репортерів без кордонів», – Афганістан, Сирія і Мексика, де, відповідно, виконуючи свої професійні обов’язки, загинули 15,11 і 9 представників преси.
Велике число убивств репортерів було зафіксоване також у Ємені (8), Індії (6) та США, де загинули 6 журналістів, із них 4 співробітники газети Capital Gazette, на редакцію якої був вчинений напад. Як стверджують аналітики «Репортерів без кордонів», понад половина цих смертей була прямо пов’язана з журналістською роботою.
Поміж жертвами нападів є як доволі відомі громадськості випадки, так і чимало тих, що залишаються в тіні. Поруч із вбивствами саудівського журналіста Джамала Хашокджі, вбитого на території консульства в Туреччині, чи словацького розслідувача Яна Куціака, фігурують 63 професійні працівники ЗМІ та ще 17 позаштатних співробітників мас-медіа, імена яких не стали відомими громадськості.
Характерно, що приблизно половина вбивств журналістів сталися в регіонах, де немає воєнних дій чи збройних конфліктів, – це Мексика, Індія та США.
Як заявляє генеральний секретар «Репортерів без кордонів» Крістоф Делуар, цього року «насилля щодо журналістів досягло безпрецедентного рівня, ситуація критична». «Ненависть до журналістів, яку подекуди доволі відкрито висловлюють несумлінні політики, релігійні лідери чи бізнесмени, має трагічні наслідки на місцях і відображається в цьому доволі тривожному зростанні порушень щодо журналістів», – заявив він.
Зокрема, звертається увага на прояви ненависті до представників преси через соціальні мережі, які «узаконюють насилля та цим щодня все більше підривають журналістику і саму демократію».
«Репортери без кордонів» заявляють про зростання на 11 відсотків затримань журналістів
Цьогоріч також значно зросло число журналістів, яких затримали: 348 осіб, порівняно із минулорічними 326. Як і 2017 року, більш ніж половину працівників преси тримають в ув’язненні в п’яти країнах світу: в Китаї, Ірані, Саудівській Аравії, Єгипті й Туреччині. Причому саме Китай є найбільшою в’язницею для журналістів: там за ґратами перебуває 60 осіб – як журналістів-професіоналів, так і репортерів-аматорів.
2018 рік також став роком зростання (на 11 відсотків) кількості журналістів, яких тримають у заручниках. Йдеться про 60 осіб, утримуваних здебільшого в таких країнах Близького Сходу, як Сирія, Ірак та Ємен. Серед них шість іноземців.
Незважаючи на поразку екстремістської організації «Ісламська держава» в Іраку і її відступ у Сирії, мало що відомо про долі заручників, за винятком японського журналіста Дзюмпея Ясуди, звільненого після трьох років перебування в полоні у Сирії.
Україна також потрапила у поле зору фахівців «Репортерів без кордонів»: угруповання «ДНР» досі утримує під вартою українського журналіста Станіслава Асєєва, якого бойовики звинувачують у «шпигунстві».
На європейському континенті, в Україні сепаратистські сили, підтримувані Росією, змушують замовкати голоси, які турбують самопроголошені «республіки» Донбасу, що перетворилися на інформаційні чорні діри
«На європейському континенті, в Україні сепаратистські сили, підтримувані Росією, змушують замовкати голоси, які турбують самопроголошені «республіки» Донбасу (так у документі названо підтримувані і керовані Росією незаконні сепаратистські збройні угруповання «ДНР» і «ЛНР», що мають у назвах слово «республіка» і претендують на «державність» захоплених ними і російськими гібридними силами територій частин Донецької і Луганської областей – ред.), що перетворилися на інформаційні чорні діри, – мовиться у звіті «Репортерів без кордонів». – Із 2 червня 2017 року український журналіст Станіслав Асєєв, який співпрацював із місцевою службою Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа і низкою українських газет, перебуває в руках самопроголошеної влади «ДНР», яка звинувачує його в шпигунстві. Лише після річного ув’язнення він вперше з’явився на державному телеканалі «Росія-24». Його «признання» у шпигунстві у серпні 2018 року викликало побоювання щодо його фізичної та психологічної недоторканності».
17 серпня 2018 року телеканал «Россия-24» показав програму, в якій полонений журналіст Станіслав Асєєв нібито підтверджує, що працював на українську розвідку. Бойовики тоді вперше показали Асєєва від моменту затримання.
Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа вважає дуже сумнівним «зізнання» Асєєва в шпигунстві і вимагає його звільнення. Міжнародні правозахисні організації, зокрема «Репортери без кордонів», також засудили появу «інтерв’ю» на російському каналі.
Журналіст перебуває в ув’язненні, за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше угруповання «ДНР» визнало його затримання й звинуватило у шпигунстві на користь України. Він не потрапив на останній великий обмін у грудні 2017 року.
«Репортери без кордонів» також зареєстрували три нові випадки зникнення журналістів у 2018 році: два в Латинській Америці й один у Росії.
