Історія з бійкою на підконтрольному кримській владі телеканалі «Первый Крымский» між його генеральним продюсером Олегом Крючковим та колишнім кореспондентом Денисом Симоненком отримала судове продовження. Журналіста за заявою потерпілого генпродюсера майже рік судять у кримських судах. Крим.Реалії стали відомі подробиці справи.
Інцидент між Олегом Крючковим та Денисом Симоненком стався на початку лютого 2019 року. Джерела на «Первом Крымском» тоді повідомляли Крим.Реалії, що журналіст звільнений з ініціативи Олега Крючкова. А коли спробував з'ясувати у генпродюсера причини, між ними сталася бійка.
Олег Крючков керує кримським корпунктом російського телеканалу НТВ та одночасно продюсує державний телеканал «Первый Крымский». Олег Крючков вхожий в оточення команди підконтрольного Росії глави Криму Сергія Аксенова та у приватних бесідах стверджує, що «має виходи» і на нього самого.
Денис Симоненко ‒ кримський журналіст. У минулому працював головним редактором газет «Крымский телеграф» (входив у медіа-холдинг ексдепутата кримського парламенту Олександра Мельника) і «Московский комсомолец в Крыму», сценаристом відділу документальних програм телерадіокомпанії «Крим».
Пише про себе, що є лауреатом премії ФСБ Росії, секретарем Кримського відділення Спілки журналістів Росії та членом Російського географічного товариства. Денис Симоненко в 2018 році на майданчику ОБСЄ у Варшаві розповідав про «23 роки окупації Криму Україною», яка, на його думку, тривала до 2014 року.
Після інциденту з Олегом Крючковим Денис Симоненко працює продюсером на іншому державному телеканалі ‒ «Первом Севастопольском».
Цілком таємно
Наші співрозмовники на «Первом Крымском» стверджували, що свідками з'ясування стосунків між Олегом Крючковим та Денисом Симоненком у лютому 2019 року були три людини. Але ніхто з них так і не наважився публічно розповісти, як все було насправді.
Не змогли ми тоді отримати й коментарі від сторін конфлікту. Вони відмовилися спілкуватися на цю тему.
Севастопольське видання «Примечания» повідомляло, що Дениса Симоненка «змусили звільнитися без компенсації, не давши допрацювати до закінчення контракту».
«У телерадіокомпанії з ініціативи Олега Крючкова до лютого 2019 року звільнили мінімум 140 співробітників. Когось доводять до добровільного звільнення чіплянням, комусь не подобається постійне зменшення зарплати через скасування премій», ‒ стверджували джерела на телеканалі.
Про те, наскільки серйозно під час бійки постраждав Олег Крючков, правдивої інформації немає. За однією з версій у нього був струс мозку, за іншою ‒ синець під оком, а ще кілька каліцтв вписали в поліцейський протокол, щоб мати підстави для притягнення Дениса Симоненка до кримінальної відповідальності.
Після інциденту Олег Крючков кілька днів не з'являвся на робочому місці, проте на четвертий день уже працював у кадрі російського телеканалу НТВ. Стенд-ап він записував на загальному дальньому плані, на якому неможливо розгледіти його обличчя і можливі каліцтва.
Telegram-канал «Дионис Терруарович Апостолаки», який пов'язують з російським політтехнологом, керівником експертної групи «Кримський проєкт» Ігорем Рябовим, писав, що Денису Симоненку «загрожує кримінальна справа за умисне нанесення побоїв», і що він був на допиті у правоохоронних органах, де «став визнаватися, що його накрутили інші люди, нацькувавши на Крючкова».
Свідки конфлікту тоді говорили, що Денис Симоненко та Олег Крючков «якось між собою все «вирішили» і домовилися не розголошувати того, що трапилося». Упродовж усього року сторони мовчали про те, що сталося і, як розповідають в їх оточенні, просили інших не розповсюджуватися.
Однак у результаті історія отримала судове продовження.
Стаття за «ушкодження здоров'я»
Як з'ясували Крим.Реалії, у червні 2019 року в мировий суд судової ділянки №13 Київського судового району Сімферополя надійшла справа «про ушкодження здоров'я», в якій потерпілим значиться Олег Крючков.
Відповідачем у справі є Денис Симоненко, якому інкримінується частина 1 статті 112 Кримінального кодексу Росії (умисне заподіяння середньої тяжкості шкоди здоров'ю, що не є небезпечним для життя людини). Ця стаття передбачає покарання обмеженням волі, позбавленням волі або примусовими роботами на період до трьох років, або арештом на термін до шести місяців.
У мировому суді цю справу розглядали з липня до жовтня 2019 року. Всього відбулися п'ять судових засідань. Більшість з них ‒ за відсутності потерпілого.
Рішення, яке було ухвалене судом за підсумками розгляду, в офіційних джерелах знайти не вдалося. У відкритому доступі тексти рішень у цій справі відсутні.
Водночас джерела у кримських медіа розповіли Крим.Реалії, що Денису Симоненку було призначене умовне покарання.
Журналіст провину в суді не визнав і в жовтні 2019 року подав апеляційну скаргу. Її мали розглянути 20 січня цього року, але засідання відклали. У результаті апеляційну скаргу розглядав Київський районний суд Сімферополя 3 лютого, і за результатами розгляду постанову суду першої інстанції у справі Дениса Симоненка скасували «з направленням справи на новий судовий розгляд».
Ми зв'язалися з Денисом Симоненком, але він відмовився спілкуватися на цю тему. «Не було суду, ви помилилися», ‒ сказав Денис Симоненко і кинув трубку.
Також відмовився спілкуватися з Крим.Реалії й Олег Крючков. «З Радіо Свобода я не спілкуюся і не даю ніяких коментарів. До побачення», ‒ сказав він.
«Політичні» судді
Судді, які розглядали справу Дениса Симоненка, раніше ухвалювали рішення щодо кримських справ, які правозахисники називають політичними.
Вирок у першій інстанції, яким володіє редакція, ухвалювала мировий суддя Олена Клепова. Вона була призначена на цю посаду у грудні 2016 року на п'ятирічний термін повноважень. До цього працювала начальником відділу забезпечення судочинства в адміністративних справах підконтрольного Росії Верховного суду Криму.
У лютому 2019 року Суддя оштрафувала на 500 рублів кримськотарського активіста громадянського руху «Кримська солідарність» Нурі Абдурашитова за відеозйомку на телефон у коридорі підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя. Активіст вів зйомку перед слуханням у справі кримського адвоката Еміля Курбедінова, якого звинувачували у поширенні в соцмережах символіки забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір». Кримські адвокати тоді говорили, що у цій справі «простежується політична складова», оскільки в тому ж судовому коридорі і в той же час вільно вели зйомку журналісти підконтрольних російській владі кримських ЗМІ. Однак до них ні у кого претензій не виникло.
Справу Дениса Симоненка в апеляційній інстанції 3 лютого розглядав суддя Андрій Долгополов.
До 2014 року Долгополов працював спочатку в Сімферопольському районному суді, потім у Центральному райсуді Сімферополя, а потім перейшов до Київського райсуду міста, який шість років очолював. Напередодні російської анексії Криму він залишив цю посаду і знову працював суддею. А в 2014 році, вже у російських реаліях, йому вдалося повернутися на посаду ‒ він був призначений на шестирічний термін, який закінчується наприкінці цього року.
У зв'язку з переходом на службу Росії Генпрокуратурою України стосовно нього порушене кримінальне провадження за частиною 1 статті 111 КК України (держзрада). За інформацією Кримської правозахисної групи, Андрій Долгополов є одним з лідерів Київського районного суду Сімферополя щодо винесення незаконних рішень, пов'язаних з позбавленням волі «в межах політично мотивованих кримінальних переслідувань» ‒ на його рахунку 19 таких рішень.
Зокрема, суддя узяв під варту українських моряків, обстріляних ФСБ і захоплених російськими силовиками в Чорному морі, засудив на чотири роки позбавлення волі кримського активіста євромайдану Олександра Костенка за нібито заподіяння тілесних ушкоджень співробітнику «Беркута» під час акцій протесту в Києві в 2014 році, а також судив учасників «справи 26 лютого».
Штраф за Меджліс
Як з'ясували Крим.Реалії, Денис Симоненко раніше притягувався до адміністративної відповідальності за поширення інформації про Меджліс кримськотатарського народу в газеті «Крымский телеграф» без згадки про внесення представницького органу кримських татар до російського переліку екстремістських організацій.
Незважаючи на те, що Міжнародний суд ООН з квітня 2017 року зобов'язав Росію скасувати обмеження щодо діяльності Меджлісу, той продовжує значитися у переліку екстремістських організацій, а ЗМІ, які діють на території Росії, зобов'язані при згадці Меджлісу подавати його «екстремістський статус».
Згідно з рішенням мирового суду, у травні 2017 року Денис Симоненко був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 13.15 КоАП Росії (зловживання свободою масової інформації). «За результатами аналізу змісту випуску газети встановлено, що в ньому поширена інформація про громадське об'єднання «Меджліс кримськотатарського народу» без вказівки на те, що діяльність цієї організація заборонена», ‒ йдеться в рішенні суду.
За це Симоненка, тоді ще головного редактора газети оштрафували на чотири тисячі рублів. Рішення, судячи з інформації судового реєстру, він не заперечував.
