Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Атака морських дронів на патрульні кораблі Чорноморського флоту Росії знову продемонструвала, що про колишню невразливість флоту говорити вже не доводиться. Часи, коли моряки ЧФ Російської Федерації безкарно знищували та викрадали кораблі ВМС України, коли принижували своїх сусідів по бухті Севастополя, пішли в минуле. Упевнений, минулим може стати роль Чорноморського флоту РФ як окупаційного контингенту.
Це справді своєрідна роль. Після розпаду Радянського Союзу Росії не вдалося зберегти свої війська на території України. На подив російського керівництва практично всі військовослужбовці, які проходили службу у військових округах на території Української РСР, присягнули новій незалежній державі.
Не випадково Борис Єльцин наполягав на збереженні російського флоту в Криму
І тоді Росії знадобився новий окупаційний континент, контингент-«якір», який би не дозволив Україні – і, принаймні, Криму – піти з-під кремлівського контролю. Таким контингентом став Чорноморський флот. Не випадково Борис Єльцин наполягав на збереженні російського флоту в Криму під час переговорів з Леонідом Кравчуком. Після перемоги на виборах 1994 року Леоніда Кучми – кандидат вів кампанію під проросійськими гаслами, які підтримували Кремль та його виборці – Єльцин відмовлявся летіти до Києва і ставити свій підпис під «великим договором», поки не було остаточно визначено статус Чорноморського флоту Росії.
В окупації Севастополя Чорноморський флот РФ відіграв вирішальну роль
Але остаточно флот вписався у роль окупаційного контингенту вже за часів Віктора Януковича. Президенту Росії Дмитру Медведєву без особливих зусиль вдалося нав'язати своєму проросійському колезі горезвісні «Харківські угоди», що дозволили розпочати оновлення флоту та значно посилили його роль у житті Криму і Севастополя. Попередники Януковича – яким би не було їхнє ставлення до Росії – просто стежили за тим, як флот перетворювався на металобрухт. Схоже, Янукович і Медведєв стали справжніми рятівниками Чорноморського флоту РФ. Дорогу до окупації та анексії Криму було відкрито. В окупації Севастополя Чорноморський флот Російської Федерації відіграв, можна сказати, вирішальну роль. В окупації Криму – одну з провідних.
За столом переговорів про долю флоту не домовишся – Росія неодноразово перекидала цей стіл
Саме тому, певен, поки кораблі ЧФ Росії господарюють в Чорному морі, розраховувати на стабільність у регіоні не доводиться. Чорноморський флот РФ – упевнений, справжня піратська армада, головною функцією якої залишається дестабілізація ситуації в Чорному морі, загроза Україні, Грузії та країнам НАТО та збереження контролю над окупованим Кримом. І зрозуміло, що за столом переговорів про долю флоту не домовишся – Росія неодноразово перекидала цей стіл.
Схоже, надія лише на безпілотники.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
