Військові кораблі «Сергей Котов» і «Василий Быков» Чорноморського флоту Росії зазнали атаки морських дронів у ніч на 1 серпня – повідомили в російському міністерстві оборони. Що це за кораблі, які завдання вони виконували і чому вони вже не вперше стають цілями для ударів ЗСУ, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Міністерство оборони РФ повідомило, що в ніч на 1 серпня морські дрони атакували два російські патрульні кораблі «Сергей Котов» і «Василий Быков». У відомстві стверджують, що вони перебували в південно-західній частині Чорного моря, за 340 км на південний захід від Севастополя, де нібито «виконували завдання з контролю судноплавства».
Згідно із заявою, атака була «безуспішною», і кораблі «продовжують виконувати поставлені завдання».
Українські військові ці заяви наразі що не коментували. Перевірити озвучену в Міноборони РФ інформацію за допомогою незалежних джерел поки неможливо.
Це не перша атака: наприкінці червня російське міністерство оборони повідомляло про спробу удару по патрульному кораблю «Сергей Котов», який перебував у тому самому районі: в південно-західній частині Чорного моря, за 370 кілометрів від Севастополя. У серпні 2022 року надходили повідомлення про ймовірну атаку на патрульний корабель проєкту 22160 «Василий Быков».
Що робили патрульні кораблі РФ у Чорному морі?
Російські патрульні кораблі «Сергей Котов» та «Василий Быков», як і інші корвети проєкту 22160, спроєктовані за модульним принципом: вони здатні змінювати озброєння залежно від завдання та виконувати як ударну, так і оборонну функцію.
Кожен із кораблів проєкту 22160 може бути озброєний модульним ракетним комплексом «Калибр-К» із ракетами Х-35 або ракетами сімейства «Калибр». Крім того, на кожному патрульному кораблі розміщується авіаційна група – 1 вертоліт Ка-27ПС чи Ка-29, або Ка-52К і до чотирьох БПЛА в палубному ангарі.
Міністерство оборони Великої Британії наприкінці липня повідомляло, що Чорноморський флот РФ змінив свою диспозицію після того, як Росія вийшла із Чорноморської зернової ініціативи, готуючись до блокади України. За даними британської розвідки, «Сергей Котов» у південній частині Чорного моря патрулює судноплавний шлях між Босфором та Одесою.
«Існує реальна можливість того, що він увійде до складу оперативної групи з перехоплення торгових суден, які, на думку Росії, прямують до України», – зазначили у міністерстві та припустили, що після виходу РФ із зернової угоди інтенсивність та масштаби збройного протистояння у Чорному море може збільшитися.
Після виходу із зернової угоди Росія заявила, що всі судна, що прямують до портів України, розглядатимуться як «потенційні перевізники військових вантажів».
Проте 30 липня три вантажні судна, що належать грецькій, ізраїльській та турецько-грузинській компаніям, зайшли до одного з українських зернових терміналів у дельті Дунаю. Журнал Forbes звернув увагу на те, що ні «Сергей Котов», ні якийсь інший російський військовий корабель цьому не перешкоджали.
Це може «свідчити про те, що Росія або не бажає, або нездатна проводити обшуки суден на даний момент», – процитував Forbes коментар Інституту вивчення війни.
«Моніторинг і провокації»
Експерт Центру оборонних стратегій, капітан 1 рангу запасу Андрій Риженко повідомив Крим.Реалії, що російські патрульні кораблі здійснювали моніторинг судноплавства в районі, вказаному як місце можливої атаки. При цьому, за словами експерта, ця позиція вважається досить безпечною.
«Судна перебувають приблизно за 300 км на південний захід від Севастополя, на підходах до Босфору. Це за межами дії ракетних комплексів ЗСУ. У нас немає надводних кораблів, катерів, які можуть нести ракети, і вони про це знають. Українська авіація навряд чи піде на атаки цих кораблів: хоча вона може зробити це, росіяни мають дуже серйозну перевагу в авіації, і якщо зафіксують рух наших літаків, думаю, вони дуже швидко піднімуть свою авіацію, яка перебуває в режимі готовності й повітряного патрулювання», – зазначив він.
Риженко висловив думку, що в той час, як російські патрульні кораблі ведуть моніторинг судноплавства, судна, які прямують в українські порти на Дунаї, проходять дуже близько до берега.
Можливо, надалі спробують заарештувати судно, відбуксирувати до Севастополя, здійняти скандалАндрій Риженко
«Можливо, вони (російські патрульні кораблі – КР) їх не бачать. Або розуміють, що судна йдуть у межах територіальних вод прибережних країн – Туреччини, Болгарії, Румунії, і вони нічого вдіяти не можуть. Але я думаю, що, мабуть, із російською авіацією вони фіксують цю ситуацію», – сказав він.
Щодо ймовірних дій російських патрульних кораблів щодо суден, які прямують в українські порти, Андрій Риженко не виключає різних провокацій.
«Якщо вони виялять судна, що рухаються в бік України, і якщо це буде далеко від територіальних вод прибережних країн, думаю, вони їх перехоплюватимуть, аж до застосування зброї. Вони мають артилерійську гармату 76 мм, щоб завдати пошкодження судну. Наприклад, по ходовому містку, рубці, де перебуває капітан – цього достатньо, щоб судно зупинилося. Можливо, надалі спробують заарештувати судно, відбуксирувати до Севастополя, здійняти скандал – таке вже було на початку війни», – сказав експерт.
Патрульні чи розвідники?
Російські ЗМІ повідомляли про плани доповнити комплектацію патрульних російських кораблів проєкту 22160 модульними системами радіоелектронної боротьби. Газета «Известия» писала у вересні 2022 року, що таку систему мають намір встановити на корабель «Василий Быков». Раніше повідомлялося, що екіпаж «Василия Быкова» проводив корабельні навчання з радіоелектронної боротьби.
«За потреби можна буде нарощувати систему радіоелектронної боротьби корабельних угруповань. Вони зможуть висуватися у заданий район і фактично повністю «вимикати» його. Насамперед, вони придушуватимуть канали управління безпілотниками, системи зв'язку», – цитувало видання російського експерта Дмитра Болтенкова.
У російських ЗМІ також повідомлялося, що патрульні кораблі проєкту 22160 Чорноморського флоту РФ обладнають системами виявлення субмарин – гідроакустичними станціями «Мінотавр-ІСПН-М.2».
Військовий експерт Андрій Риженко зазначає, що системи РЕБ є на всіх кораблях, залежно від їх призначення, і потрібні для перешкоджання роботі радіолокаційних станцій супротивника, протидії роботі авіації та крилатих ракет.
Їх цікавить авіація країн НАТО, кораблі прибережних країн – Болгарія, Румунія, Туреччина. Тобто розвідку вони стовідостково ведутьАндрій Риженко
Що стосується гідроакустичної системи «Мінотавр» – це гідроакустична станція, що буксирується, призначена для виявлення підводних кораблів. Її характеристики засекречені, але, ймовірно, вона може бачити підводні цілі на відстані близько 20 кілометрів. Однак, за словами експерта, «зараз це не дуже актуально для Чорного моря».
«Розвідку вони, звісно, ведуть. Будь-який корабель має такі можливості, штатну команду. Думаю, що на цей корабель поставили додатковий екіпаж, можливо, радіорозвідки, щоб здійснювати прослуховування радіосигналів. Насамперед, їх цікавить авіація країн НАТО, кораблі прибережних країн – Болгарія, Румунія, Туреччина. Тобто розвідку вони стовідостково ведуть», – зазначив експерт.
Від керченських доків – до атак у Чорному морі
Російський патрульний корабель «Василий Быков» був взятий на озброєння Чорноморським флотом РФ у грудні 2018 року. Цей корабель, за повідомленнями, зводили на Зеленодольському заводі ім. Горького, а пізніше відбускували до окупованого Криму, де на судноремонтному заводі «Залив» у Керчі здійснювали добудову та доукомплектування.
У лютому 2022 року «Василий Быков» брав участь у захопленні українського острова Зміїний.
4 серпня 2022 року військово-морський експерт HI Sutton з проєкту OSINT повідомив у Twitter, що біля узбережжя Севастополя російський військовий корабель випустив димову завісу. Експерт припустив, що маскування російського корабля за допомогою димових приманок не допомогло йому врятуватися від влучання української ракети. За даними експерта, це був патрульний корабель проєкту 22160 типу «Василий Быков».
Перевірити цю інформацію не можливо через воєнні дії та окупацію Кримського півострова.
Наступного дня кореспондент Крим.Реалії повідомив, що в Севастопольську бухту зайшов патрульний корабель проєкту 22160 типу «Василий Быков» з обгорілим бортом.
Патрульний корабель з обпаленим бортом у Севастопольській бухті на траверсі Докової бухти
Російський патрульний корабель «Сергей Котов» спустили на воду на керченському заводі «Залив» у Криму. Як повідомлялося 29 січня 2021 року, корабель був спроєктований російським ВАТ «Північне проєктно-конструкторське бюро» (Санкт-Петербург), який будували на Зеленодольському заводі імені О.М. Горького.
Раніше неодноразово повідомлялося, що «Сергей Котов» проводив артилерійські стрільби в акваторії Чорного моря.
Міністерство оборони Росії повідомило 25 червня 2022 про атаку на патрульний корабель «Сергей Котов» Чорноморського флоту РФ, що перебував у південно-західній частині Чорного моря, приблизно за 370 км від Севастополя. В Україні це не коментували.
Журналісти Крим.Реалії зафіксували понад 60 випадків ударів по військовій і логістичній структурі російської армії на Кримському півострові з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, позначивши їх на інтерактивній мапі Криму, де зібрано 223 військові об'єкти РФ з геолокаціями. Наразі на мапі 12 категорій, 232 військові об'єкти, 63 геолокації фортифікаційних споруд, а також позначені місця «прильотів» по російських військових об'єктах і логістичній інфраструктурі.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
