Віталій Портников: Мая Санду та «Кримська платформа»

Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії

Президенту Республіки Молдова Маї Санду довелося пояснювати російському виданню «Коммерсантъ», що її присутність на саміті «Кримської платформи» – «додаткове підтвердження прихильності Республіки Молдова принципу територіальної цілісності» України. «Наша позиція тут не змінилася: ми поважаємо територіальну цілісність України, і це взаємно», –​ зазначила президент Республіки Молдова.

Ось у цьому «взаємно», на мою думку, є дуже важливий нюанс, який може вислизнути насамперед від російського читача інтерв'ю пані Санду. «Взаємно» – це нагадування про те, що Молдова зіткнулася з проблемою територіальної цілісності на кілька десятиліть раніше, ніж Україна – але конфлікт також має коріння у Кремлі, за участі спочатку радянських, потім – російських військ.

Його первинною метою було утримати республіку, що заявила про свій суверенітет, у складі Радянського Союзу – у тодішнього голови Верховної Ради СРСР, одного з ідеологів і союзників ГКЧП (ДКНС) Анатолія Лук'янова був цілий план «стримування» непокірних союзних республік, і Молдова була однією з перших.

«Придністровській РСР», що оголосила про своє фактичне відділення від Молдови, відводилася, схоже, особлива роль у державному перевороті в Радянському Союзі – її керівники, тісно пов'язані з путчистами та КДБ СРСР, беззастережно підтримали ГКЧП, тоді як перший президент Молдови Мірча Снєгур та інші керівники країни були одними з небагатьох, хто висловив підтримку президентові Росії Борису Єльцину та захисникам московського Білого дому.

• Радіо Свобода

Сотні тисяч людей вийшли протестувати проти комуністів-консерваторів

Поразкою демократичної Росії, впевнений, буде той факт, що після перемоги над путчистами Єльцин не лише не допоміг відновити територіальну цілісність Молдови, але сприяв збереженню сепаратистського осередку в Придністров'ї за підтримки російської армії, яка перетворилася після проголошення незалежності Молдови на класичний окупаційний контингент.

Де-юре «миротворці», а де-факто – окупанти забезпечують існування корумпованого анахронічного режиму в Придністров'ї донині. Упевнений, що якщо вони не пішли звідти в епоху Єльцина, який імітував демократичну політику, то вони вже точно не підуть за часів Путіна.

Саме тому Придністров'я – така сама відкрита рана на тілі Молдови, як Крим і Донбас – рани на тілі України. Рани, які окупант намагається зберегти гнійними і кровоточивими, ніби в цьому й полягає особлива цивілізаційна місія кремлівських мешканців, цих – говорячи по-лермонтовськи – сучасних «блакитних мундирів» і «відданого» їм народу.

І, звісно, тому Молдові підтримувати територіальну цілісність України – це означає підтримувати і власну територіальну цілісність. І навпаки. Дивно, що російські політики, які продовжують обурюватися через приїзд президента Молдови на саміт у Києві, відмовляються це розуміти.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Віталій Портников: Санду, Додон і статус Криму