Віцепрем’єр і міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков вважає, що із заступником голови адміністрації президента Росії Дмитром Козаком українській делегації простіше вести переговори, ніж із колишнім помічником президента Росії Владиславом Сурковим. Суркова Резніков назвав «емоційно нестабільною людиною». Козака – «сильною, досвідченою і дуже непростою людиною». І що дуже важливо – стабільною.
Ці оцінки цілком мають право на існування. Більш того, я навіть припускаю, що Олексій Резніков має рацію. Ось тільки його правота не має ніякого значення.
Головна помилка президента України Володимира Зеленського та його оточення – вважати, що російські чиновники взагалі ведуть із ними переговори і хочуть досягти результату. У будь-якого російського чиновника, який бере участь у перемовах, абсолютно інша мета – сприяти дестабілізації України і домогтися її повернення в російську сферу впливу, можливо навіть – приєднання України до Росії або якоїсь «союзної держави». Тому емоційна нестійкість або стабільність учасників переговорів із російської сторони не мають нічого спільного з політичною реальністю.
До речі, поруч із «емоційно нестійким» Сурковим у переговорному процесі постійно є колишній спікер російської Держдуми Борис Гризлов, якого теж можна назвати дуже стабільною і холоднокровною людиною. Ну і що це, за великим рахунком, змінило?
Для Резнікова, Єрмака і Зеленського можу пояснити
Спеціально для читачів – але, звісно ж, і для Олексія Резнікова, Андрія Єрмака і навіть для самого Володимира Зеленського можу пояснити, як це працює. Коли в Москві виникла думка, що президента України Петра Порошенка вдасться заманити в політичні пастки і змусити зробити кроки назустріч Кремлю, на переговорах з’явився сильний, досвідчений і стабільний Гризлов із особливими повноваженнями – згадайте, він навіть прилітав до Києва, презентував «власні» пропозиції з врегулювання конфлікту. Але після того, як стало зрозуміло, що Порошенко до пасток не поспішає, ініціатива перейшла до Суркова, який займався дестабілізацією України за допомогою радикалізації ситуації на окупованих територіях і підтримки постійного військового конфлікту.
Козак – чіткий індикатор того, що українське керівництво рухається в напрямку, окресленому Путіним
Зараз Зеленський робить рівно те, чого на першому етапі хотіли від Порошенка. Постійно спілкується з Путіним безпосередньо, говорить про радикалів з обох сторін, робить кроки, які в Москві розцінюють як підготовку прямого діалогу Києва з «народними республіками». Саме тому в діалозі присутній Козак, завдання якого – заманювати команду українського президента у нові пастки, домогтися дестабілізації Української держави, її краху, переведення під управління Москви. І в цьому Козак – згадаємо його діяльність у Молдові – дійсно професіонал. Тому сама його присутність у переговорному процесі – чіткий індикатор того, що українське керівництво рухається в напрямку, окресленому Володимиром Путіним.
Якщо ж в Офісі президента це зрозуміють і спробують вибратися із кремлівських пасток, Козак моментально зникне з переговорного процесу і новим «куратором» України в Кремлі знову стане Сурков або якийсь інший чиновник, якому доручать імітувати «емоційну нестабільність» і радикалізувати ситуацію.
Тому що це ніякі не переговори. Це спілкування чекіста з об’єктом, мета якого – довести об’єкт до краху, емоційного зриву, загибелі.
І чим довше такий об’єкт уявлятиме себе рівним партнером чекіста і намагатиметься домовитися, а не чинити опір, тим більшою є ймовірність його поразки. Саме тому Козак не краще, а гірше за Суркова.
Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
