В анексованому Криму понад добу шукали головну редакторку дитячого кримськотатарського журналу «Арманчыкъ» Едіє Муслімову. Вона вийшла на зв'язок сама і розповіла, що її затримували співробітники російських спецслужб, щоб перевірити «сигнал, що надійшов». Що сталося, з'ясовували Крим.Реалії.
Того вечора Едіє Муслімова збиралася відвідати свою літню матір в іншому місті. Але сісти у свою машину не встигла. Її затримали невідомі та відвезли у невідомому напрямку. На зв'язок жінка вийшла, коли минуло більше доби, а її сім'я розпочала пошуки. Виявилось, що вона стала жертвою доносу, написаного невідомими. Така практика дуже поширена у Криму за умов повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«До матері не доїхала, телефони відключили»
61-річна Едіє Муслімова перестала виходити на зв'язок 22 листопада. До цього вона казала рідним, що планує їхати з вулиці Київської у Сімферополі в село Сонячна Долина (під Судаком) до матері. До неї вона не доїхала, а телефон перестав відповідати.
«О 18:00 годині мені зателефонувала її мама (моя бабуся) і сказала, що її досі немає. Я почала телефонувати їй. Бабуся не додзвонювалася до неї вже з 16:00, навіть о 15:00 їй телефонували племінники, але вона вже не була на зв'язку. Я почала телефонувати – обидва її номери відключені. Жодного зв'язку немає: ні телеграм, ні вотсап, ні вайбер», – розповіла «Кримській солідарності» племінниця Едіє Муслімової Ельзара Муслімова.
Кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва заявила у Facebook, що кримчанку «посадили в білу «ГАЗель» троє невідомих чоловіків» біля машини, припаркованої поблизу її будинку.
«35 годин не спала»
Наступного дня головред сама вийшла на зв'язок і оприлюднила відео, в якому розповіла, що її затримали представники російських спецслужб, оскільки вони «отримали сигнал».
Дуже багато було запитань про мою роботу, журналЕдіє Муслімова
«Довго розбиралися, хто це написав. Співробітники ФСБ були дуже коректними. Гаряча їжа, кава, чай. До них нарікань немає зовсім. Дуже багато було запитань про мою роботу, журнал. Дуже довго доводила, що, маючи 1480 підписників, ми ще якось тримаємося. Якраз буде привід підтримати «Арманчыкъ». Якщо ви підтримаєте, значить ми наступного року працюватимемо і таких ексцесів не буде», – сказала Едіє Муслімова.
За словами жінки, фізичного насильства до неї не застосовували, але вона 35 годин не спала. Едіє Муслімова також показала букет троянд, наголосивши, що ось так силовики «прощалися з нею».
Офіційних повідомлень про затримання Едіє Муслімової на офіційних ресурсах російських силовиків немає.
У громадській організації «Крим SOS» розцінюють затримання кримчанки як таке, «що має ознаки насильницького зникнення», оскільки мало місце «позбавлення волі проти волі людини, залучення державних посадових осіб, відмова визнати факт позбавлення волі та повідомити про долю і місцеперебування людини».
«Справа життя»
Після того, як у ФСБ виникли питання до того, як видання «Арманчыкъ» існує у своєму скромному тиражі, багато кримськотатарських активістів почали закликати підписуватися на нього, щоб підтримати його видавців.
«Арманчыкъ» – єдиний глянсовий дитячий журнал кримськотатарською мовою. Видається з 2011 року і виходить раз на місяць.
Для Едіє Муслімової це частина життя та покликання. Вона – із сім'ї, яка присвятила себе відродженню культури кримськотатарського народу.
Дуже багато людей провели день із телефонами в руках. Дякую всім, хто зателефонував, написав, хвилювався, репостивЛутфіє Зудієва
Її батько – нині покійний активіст Кримськотатарського національного руху Рефат Муслімов, один із перших кримських татар, якому вдалося повернутися на батьківщину з депортації у 1990 році та залишитися там, незважаючи на довгу відсутність прописки та інші проблеми. Завдяки активісту в Сонячній долині збудували мечеть і створили громадську організацію «Джемаат-хайриеси».
«Для Едіє-ханум це (видавництво журналу «Арманчыкъ» – КР) давно не робота. Це справа всього життя, в яку вона щодня протягом 13 років вкладає своє серце. Дуже багато людей провели день із телефонами в руках. Дякую всім, хто зателефонував, написав, хвилювався, репостив. Нехай нам усім вистачить сил/емпатії залишатися такими й надалі – це часто рятує людину від гіршого та дає сили на майбутнє», – написала у Facebook Лутфіє Зудієва.
Журнал «Арманчыкъ» був зареєстрований у Роскомнагляді (Роскомнадзор) у квітні 2015 року. На той момент російська влада зобов'язала всі медіа, які виходили в Криму, пройти реєстрацію в російському правовому полі.
За свідченням Роскомнагляду, журнал поширюється як друковане ЗМІ на території Росії та за її межами російською і кримськотатарською мовами.
Але на сайті видання повідомляється, що підписка на друковану версію видання здійснюється лише у Криму та Севастополі і не проводиться за межами півострова.
Журнал належить «Видавничому дому «Теза» («Издательскому дому «Тезис») Едіє Муслімової.
«Сигнал для кожного»
У Меджлісі кримськотатарського народу побоюються, що історія з Едіє Муслімовою може повторитися і з іншими кримчанами й стати сигналом для початку розправи з тими, хто присвячує свої сили, час і знання просвіті свого народу.
Залякуючи публічно значущих, генералізують страх і на іншихСейдамет Мустафаєв
«Викрадення, як правило, це спроба вбити двох зайців одним ударом: терор усіх, хто ще не заляканий, залякуючи публічно значущих, генералізують страх і на інших співвітчизників. Друге – це може бути перевіркою на лояльність до влади та зв'язків із «екстремістами». За подарунком квітів, якщо він був, краще не шукати чогось надто хитромудрого, скоріше, це людський фактор – трапився «емпатичний садист», – зазначив Крим.Реалії кандидат психологічних наук, колишній викладач Кримського індустріально-педагогічного інституту Сейдамет Мустафаєв.
Хто і навіщо міг написати донос на головну редакторку дитячого журналу, невідомо. Практика доносів із колишнього Радянського Союзу повторюється і в російських реаліях Криму. Особливо вона активізувалася під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Часто доноси стають приводом для усіляких переслідувань людей. Судячи з кримської практики, донощиком може бути будь-хто: від родичів, сусідів та колег по роботі до операторів поштових відділень і працівників продуктових магазинів біля будинку.
Поширені випадки на Кримському півострові, коли доноси нібито від імені інших людей пишуть самі співробітники ФСБ або Центру протидії екстремізму (Центр «Е») МВС Росії. Це дає їм формальне право для слідчих дій та порушення адміністративних і кримінальних справ, пояснюють правозахисники.
З початку повномасштабного вторгнення в Україну в Росії написали щонайменше 3,5 тисячі доносів, підрахувало російське видання «Важные истории». Головною темою в них були антивоєнні висловлювання, ЛГБТ-пропаганда, русофобія та наркотики.
2022 року, за даними видання, донощики написали в середньому 100 доносів на місяць, а 2023 – вже 170.
Інформації про кількість доносів, написаних у Криму, немає. Також складно достовірно підрахувати кількість кримчан, які стали жертвами переслідувань через доноси.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
