Село Корбекуль – это теперь Изобильное, недалеко от Алушты. Отсюда часть предков заместителя министра иностранных дел Украины Эмине Джеппар. Эмине гордится тем, что в ней течет кровь всех трех субэтносов народа: ногайцев – это степняки, татов – это горцы, и ялыбойлю – это жители Южного берега. Села Хайманчи и Ойрат, где жила часть предков Эмине, исчезли после депортации народа. Остался южный горный Корбекуль – отсюда родом родители ее дедушки. Крымские татары выращивали здесь фрукты. Бабушка Эмине Джеппар – Ниса – была фактически за мать в семье и умерла еще до депортации. Когда людей согнали на площадь во время насильственного выселения, она смогла пробраться домой, собрать ценности, выжить благодаря им и спасти детей сестры, которая оказалась в другом вагоне теплушки. «Я не понимала, почему через десятки лет уже в Крыму вокруг своей семьи они не могут это горе искупить. Но теперь я их понимаю. Это боль, которую нужно, наверное, десятками лет, не одним поколением через коллективную коллаборацию заживлять», – говорит Эмине Джеппар. Многим крымским татарам, которые выехали на материк, дорога домой сейчас закрыта – за активную государственную и общественную деятельность, как и для Эмине Джеппар. Она скучает за родительским домом в Керчи, который семья возвела после возвращения из депортации.
Знову без свого дому: Еміне Джеппар – про місця сили і найбільшою втрати в Криму. Інтерв'ю (відео)
Село Корбекуль – це тепер Ізобільне, неподалік від Алушти. Звідси частина предків заступниці міністра закордонних справ України Еміне Джеппар. Еміне пишається тим, що в ній тече кров усіх трьох субетносів народу: ногайців – це степовики, татів – це горяни, і ялибойлю – це жителі Південного узбережжя. Села Хайманчі і Ойрат, де жила частина предків Еміне, зникли після депортації народу. Залишився південний гірський Корбекуль – звідси родом батьки її дідуся. Кримські татари вирощували тут фрукти. Бабуся Еміне Джеппар – Ніса – була фактично за матір у сім'ї. Коли людей зігнали на площу під час насильного виселення, вона змогла пробратися додому, зібрати цінності, вижити завдяки їм і врятувати дітей сестри, яка опинилася в іншому вагоні теплушки. Багатьом кримським татарам, які виїхали на материк, дорога додому зараз закрита – за активну державну і суспільну діяльність, як і для Еміне Джеппар. Вона сумує за рідною домівкою в Керчі, за будинком, який сім'я звела після повернення з депортації.