8-9 червня шестеро українських ветерани, які отримали важкі поранення у бойових діях на Донбасі, беруть участь у міжнародних змаганнях The Cateran Yomp-2019. Змагання передбачають добовий марш-кидок у горах Шотландії. Підготовку учасників (зокрема, й ампутантів) та організацію участі в змаганнях здійснив благодійний фонд «Ветеранська десятка-V10». Про все це Радіо Свобода розповідає директор фонду – генерал-майор запасу Володимир Гаврилов.
– У міжнародних змаганнях для військових ветеранів Cateran Yomp Україна бере участь вдруге. Вперше наші хлопці долали гірський маршрут мальовничими горами Шотландії минулого 2018 року. За правилами, учасники змагань проживають у Шотландії на військовій базі, там же готуються до марш-кидка, там же – знайомляться із побратимами з інших країн.
Марш-кидок, згідно правил змагань, розпочинається о 7 годині ранку і триває рівно добу. Змагання включають три етапи: 35 кілометрів (бронза); 58 кілометрів (срібло) та 86 кілометрів (золото). Цього року змагаються ветерани збройних сил США, Великої Британії, України, Данії, Грузії, Австралії, Канади.
– Що вражає найбільше під час таких марш-кидків?
У мене був емоційний шок: хлопці долали маршрут на протезах, один з них був обгорілий, але ви б бачили, як вони одне одного підтримували
– Я особисто вражений командним духом і взаємною підтримкою, яку демонструють хлопці, долаючи вкрай складний маршрут. Уперше ж про такі змагання я дізнався 2017 року, був запрошений на них, пройшов маршрут разом із американським генералом-представником європейського командування НАТО.
У мене був емоційний шок: ми йшли з американцями, хлопці долали маршрут на протезах, один із них був обгорілий, але ви б бачили, як вони одне одного підтримували й підбадьорювали!
Я тоді зрозумів, що для реабілітації, для емоційного відновлення наші ветерани обов’язково мають приїжджати на такі змагання!
– Повертаючись до фонду: що означає назва «Ветеранська десятка»?
– Назва «Ветеранська десятка», або ж V10 означає, що ветеран, незалежно від стану його здоров’я й характеру поранень, здатний подолати 10 кілометрів, навіть за мінімальної підготовки.
Фактично, ці 10 кілометрів – це перші кроки ветерана на довгому шляху фізичної та психологічної реабілітації, до повернення у мирне життя, у родину та до друзів; це перший крок виходу із зони депресії, зони незрозумілості, як жити далі, до більш світлої і широкої життєвої дороги.
Фонд «Ветеранська десятка» створили ветерани для ветеранів: це ті хлопці, які першими від України пробігли марафон морської піхоти США у 2016 році: Вадим Свириденко (нині – Уповноважений президента України у справах ветеранів із інвалідністю) та Юрій Писарчук.
– Коли виникла ідея створити фонд на підтримку ветеранів?
– Після того, як ми провели кілька заходів за кордоном за участі наших ветеранів. 2016 року ми почали брати наших поранених ветеранів у США завдяки домовленості з американо-британським ветеранським фондом Allied Forces Foundation: я тоді працював аташе з питань оборони України у Вашингтоні і встановив зв’язки з цим фондом.
Нас цікавило питання, яким чином залучати наших поранених, які отримали інвалідність, до таких спортивних змагань, які по суті мають реабілітаційний характер.
Нас цікавило питання, яким чином залучати наших поранених, які отримали інвалідність, до таких спортивних змагань, які по суті мають реабілітаційний характер.
Тоді ж, 2016 року, четверо ветеранів-українців узяли участь у міжнародному благодійному Марафоні морської піхоти США: ці змагання започаткували американці-ветерани В’єтнамської війни з тим, щоб «із сірої зони» (депресії, посттравматичного синдрому) виводити учорашніх бійців, котрі пройшли через пекельні бої. З 2017 року від України на марафон приїжджають десятеро ветеранів.
Так, 2018 року на марафоні морської піхоти у Вашингтоні Олександр Попруженко, який втратив зір, пробіг 42 кілометри.
– Чи можливо проводити подібні змагання в Україні?
Звісно! І ми вже це робимо! Минулого року ветерани бігли 10 кілометрів на міжнародному благодійному марафоні Wizz Air Kyiv City Marathon, цього року ми також візьмемо у ньому участь. Ми запросили минулого року ветеранів із Польщі і США, цього жовтня також очікуємо на участь наших побратимів із інших країн.
Весною цього року у Хмельницькому ми провели разом із місцевою громадою і ветеранськими організаціями забіг «Ветеранська десятка». Ми почали працювати з громадською організацією «Аномалія» (проект «Дбаємо разом»), щоб готувати хлопців до українських і міжнародних спортивних змагань, допомагаючи їм опанувати англійську мову.
– А що, виникають проблеми через незнання англійської мови?
– Так. Адже знання англійської мови – одна з вимог для участі у міжнародних спортивних ветеранських змаганнях, а в Україні далеко не кожен ветеран її знає. «Аномалія» пропонує свою методику викладання безкоштовно, й ми шукаємо варіанти, як охопити курсами якнайбільше ветеранів із різних куточків країни.
Знання англійської мови – одна з вимог для участі у міжнародних спортивних ветеранських змаганнях, а в Україні далеко не кожен ветеран її знає
Наприклад, ветеран із ампутованою кінцівкою, який живе у селі та хоче спробувати свої сили у спортивних ветеранських змаганнях, маючи вихід в інтернет, може спілкуватись із викладачем англійської мови онлайн. Хлопець через інтернет може слухати урок, опрацьовувати матеріал. Виконувати домашнє завдання. До того ж, англійська мова розширює його можливості й у соціальному плані.
– Чи змінює життя ветеранів підготовка та участь у таких змаганнях?
– Відповім ствердно – так, змінює. Як би пафосно це не звучало, але спортивна реабілітація, підготовка та участь у змаганнях разом із побратимами та колегами з інших країн «виводять» учорашніх бійців із депресії, дозволяють їм повірити у власні сили та ресурси організму, тощо.
Хлопці починають планувати своє життя не «на цю хвилину», а наперед, долучаються до суспільно-політичного життя, дехто створює родину, дехто іде вчитись.
