Спеціально для Крим.Реалії
Російська влада півострова намагається відвадити кримських абітурієнтів від вступу до вишів материкової частини України. Батьків і дітей залякують тим, що під час навчання з хлопців зроблять українських «агентів впливу».
Українська освітня програма для випускників кримських шкіл нібито націлена на створення «агентів впливу». До такого висновку дійшли в моніторинговій групі, що діє при російській Громадській палаті (ГП) Криму. Керівництво ГП виступило із заявою, в якій висловило претензії з приводу освітньої програми «Крим ‒ Україна». Нібито представництво президента України в АРК запрошує кримських дітей вступати до вишів на пільгових умовах для подальшого «вербування» молоді. «Справжні цілі українського керівництва відрізняються від гасел на рекламних буклетах. Про це свідчить заява голови Херсонської обласної державної адміністрації Андрія Гордєєва, який на зустрічі з першокурсниками відкрито назвав їх майбутніми агентами впливу», ‒ йдеться в заяві моніторингової групи. Про те, що український чиновник робив подібну заяву, відомо тільки з короткого повідомлення в одному з місцевих видань.
У Громадській палаті звинуватили керівництво України в «аморальності», зазначивши, що мають намір уважно стежити за юними кримчанами, які вступили в українські виші. «Київ у черговий раз порушив всілякі норми моралі. Просимо батьків абітурієнтів, які вступили в українські виші, уважно поставитися до такої заяви. Моніторингова група буде уважно відстежувати будь-які спроби насильницького вербування українською стороною дітей жителів Криму та інформувати міжнародні інстанції про протиправні дії київського режиму», ‒ наголошується в заяві.
Зважаючи на стилістику, заява писалася під безпосереднім керівництвом голови Громадської палати Григорія Іоффе. Названу моніторингову групу створили при Громадській палаті навесні поточного року з метою фіксації фактів «порушення прав кримчан» з боку влади України. Анонсуючи створення групи, керівництво ГП також погрожувало при нагоді скаржитися на дії Києва в міжнародні інстанції, але далі голослівних заяв справа не пішла. Міжнародні суди не ухвалять до розгляду подібні позови. З точки зору міжнародного права, півострів є територією України. Отже, російські чиновники Криму не можуть бути легітимними учасниками правових відносин.
Російська влада неодноразово висловлювала претензії до кримчан з приводу їхніх поїздок на материкову частину України. Особливо чиновників дратує те, що жителі республіки оформляють українські біометричні паспорти. Тепер претензії звучать на адресу абітурієнтів. Залякуючи їх українським «вербуванням», керівництво ОП намагається приховати справжню причину власної стурбованості.
По-перше, кримська влада серйозно боїться «втратити» місцеву молодь. Спочатку проблема для Кремля та місцевих учасників «російської весни» полягала в тому, що за роки української незалежності в регіоні виросло два покоління кримчан, які не асоціювали себе з СРСР або Росією. Йдеться про хлопців і дівчат, які закінчили школу в 90-ті та «нульові» роки відповідно. Вони найменш схильні до впливу кремлівської пропаганди.
Хлопці і дівчата, які закінчили школу в 90-ті та «нульові» роки найменш схильні до впливу кремлівської пропаганди
Деградація регіональної економіки, цілеспрямоване насадження «бідності працівника» та зупинка соціальних ліфтів змушують молодь виїжджати з Криму. Деякі з них перебираються на материкову частину України хоча б заради отримання повноцінного диплома про вищу освіту та українського біометричного паспорта. Дипломи, видані в російських вишах Криму, є недійсними. Чим більше в регіоні буде людей з українськими документами, тим гірше для російської влади. У Громадській палаті Криму серйозно бояться такої тенденції. Вона означає, що кримчани так і не стали лояльними «росіянами». Вони продовжують сидіти на двох стільцях.
По-друге, спроба виростити з кримських дітей «справжніх росіян» можлива тільки в разі цілковитої інформаційної та політичної ізоляції території. Вельми сумнівно, що кримські хлопці, які навчаються в українських вишах, щиро повірять в байки про «бандерівців», від яких Росія нібито «врятувала» кримчан. Неіснуюча загроза з боку влади України лежить в основі ідеї кримського «референдуму» 2014 року. Москва, ґрунтуючись на цьому, намагається виставити окупацію та подальшу анексію українських теренів «законним актом».
Кремлю потрібні кримські діти винятково як солдати, яких можна кинути на війну проти України та країн НАТО. Росія цілеспрямовано відбудовує військовий компонент півострова на шкоду соціально-економічному розвитку. Підготовка до війни стала єдиним сенсом існування «російського» Криму. У всіх інших випадках анексований півострів ‒ глибоко збитковий об'єкт.
Молоді кримчани за визначенням не можуть сумувати за «Росією, яку ми втратили»
Для участі у війні молодь потрібно відповідним чином «мотивувати». Тут у російської влади виникають проблеми. Політичні міфи про «державну велич» і «вставання з колін» не працюють щодо молодого покоління. Причина проста ‒ в основі кремлівської міфотворчості лежить пекуче відчуття ностальгії за імперським минулим: радянського або навіть царського періоду історії. Тому «Кримнаш» на перших порах так надихнув різномасті ідеологічні прошарки росіян: сталіністів, монархістів, націонал-консерваторів і навіть деяких московських «демократів». Молоді кримчани за визначенням не можуть сумувати за «Росією, яку ми втратили». Вони в ній ніколи не жили.
Основний адресат заяви ГП ‒ не кримський абітурієнт, а їхні батьки. Старше покоління ще можна постаратися переконати в тому, що в вишах Херсонщини з дітей зроблять «українських шпигунів». Російська влада безуспішно намагаються виграти «битву» за уми та серця кримської молоді в умовах, коли їм нема чого запропонувати новому поколінню, окрім страху.
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
