Керівництво музею-заповідника «Херсонес Таврійський» розповіло про плани реалізації низки проєктів у південній частині стародавнього городища. Таким чином, зараз можна стверджувати, що забудова території Херсонеса найближчим часом продовжиться. Серед планованих об'єктів: база археологів, дитячий центр, готель і музей історії християнства. І якщо у багатьох запрошених експертів плани облаштування заповідника викликають захват, то експерти місцеві продовжують говорити про руйнівний вплив цих проєктів. Подробиці ‒ у матеріалі кореспондента Крим.Реалії.
«Чудові доріжки, якими я ходжу й захоплююся ними, ‒ це був початок реалізації проєкту облаштування заповідника «Херсонес Таврійський», ‒ такими словами розпочала свій виступ на заході, присвяченому подальшому розвитку Херсонеса заступниця директора Інституту історії матеріальної культури РАН Наталія Соловйова.
Дійсно, мощені колодами стежки сьогодні пронизують усе стародавнє городище Херсонеса Таврійського. І саме вони стали причиною одного з найперших конфліктів севастопольської громадськості з директоркою заповідника Оленою Морозовою.
Після доріжок були оглядові майданчики, великі бетонні скульптури, щодо яких активісти намагалися навіть судитися з Морозовою, сцена та інші елементи, які змінили, за словами експертів, колишній вигляд Херсонеса.
Однак сьогодні, говорить Олена Морозова, для повноцінного розвитку музею як і раніше не вистачає комплексної інфраструктури, яка могла б закрити наявні лакуни в науковому та рекреаційному потенціалі Херсонеса.
«Природно, ми б дуже хотіли, щоб тут розташовувалися рекреаційні простори, простори для проведення конференцій. Це комплекс тих будівель та споруд, необхідних сучасному музею», ‒ сказала Морозова.
Міжнародний центр «заради вивіски
І цей комплекс рано чи пізно збудують. Попри те, що проєктно-кошторисна документація зазначених об'єктів ще не складена, керівництво музею вже знає, «яке перед нами стоїть завдання, і що ми хочемо отримати від цієї території».
З усього комплексу споруд, запропонованих Морозовою для будівництва на території городища найбільш логічним виглядає міжнародний археологічний центр, каже колишній науковий співробітник Херсонеса, реставратор Анатолій Туманов.
Олена Морозова уточнила, що будівництво центру буде вестися за дорученням президента Росії Володимира Путіна. За задумом керівництва заповідника, центр має стати дослідницькою базою для вчених з усього світу, які зможуть приїжджати й працювати на території Херсонеса Таврійського.
«Археологічний центр у Херсонесі ‒ це логічно. Але навіть тут є резонне питання: Херсонес, по суті, сьогодні перебуває в міжнародній ізоляції через санкції. У результаті навіть ті вчені, які регулярно приїжджали сюди й працювали на розкопках, припинили це робити у 2014 році», ‒ говорить Анатолій Туманов.
Він зізнається, що не розуміє, яким чином керівництво Херсонеса має намір залучати до співпраці іноземних вчених. У зв'язку з чим, передбачає Туманов, слово «міжнародний» використовується Оленою Морозовою «тільки для вивіски».
Член громадської організації «Громадяни Херсонеса» Олександр Риженко згадує, що проєкт (міжнародного центру археології в Херсонесі вперше з'явився ще на початку нульових років. Ініціаторами його були американські вчені з Університету Остіна, які запропонували організувати на території установи міжнародну школу польової археології. Втім, реалізація проєкту так і не почалася.
Готелі для вчених і не тільки?
Ще однією ініціативою, яка викликала неоднозначну реакцію громадськості стали готелі, які, за словами Олени Морозової, необхідно збудувати в Херсонесі, щоб археологам, які працюють над різними дослідженнями на території городища, було, де зупинитися на нічліг.
«До нас приїжджають археологи, вчені. У нас є археологічна база, яка поступово вдосконалюється. Але ми б хотіли, щоб це були не тільки комфортні корпуси, а й корпуси, які дозволять перебувати на території Херсонеса й плідно працювати. Це абсолютно нормальна практика для такого музею», ‒ сказала Морозова.
Анатолій Туманов переконаний, що в умовах відсутності довіри до керівництва заповідника не можна виключати те, що згодом збудовані готелі або, принаймні, частина номерного фонду, може піти в приватні руки або використовуватися не за призначенням.
Про те, що слово «готель» в цьому випадку використовувати некоректно, говорить і Олександр Риженко. При цьому, громадський активіст підтверджує слова директора Херсонеса, що заповідник має потребу в сучасній базі для археологів та інших вчених, які працюють в установі.
Готель ‒ це місце, куди людина заселяється й платить гроші за проживання, харчування та інші послуги, каже Риженко. База археологів, на його думку, це зовсім інше.
«Це теж номерний фонд, але він використовується саме для цільової аудиторії ‒ в цьому випадку вчених, які працюють над дослідженнями. Вони не орендують номери. Заповідник їх розміщує, тим самим забезпечуючи умови для наукової діяльності. Таким чином, або слово «готель» було вжито просто помилково, або занепокоєння щодо нецільового використання цього об'єкта актуальні», ‒ сказав Риженко.
Его однієї єдиної людини
Третім об'єктом, який також спровокував критику на адресу керівництва Херсонеса, став музей історії християнства. «Тиха війна» між вченими й церквою триває в Херсонесі донині, стверджує Олександр Риженко, просто ця війна, на його думку, «прихована від сторонніх очей».
«Тиха війна» між вченими й церквою триває в Херсонесі дониніОлександр Риженко
Риженко пов'язує появу цього музею з фондом «Моя історія», до якого має відношення сама Олена Морозова та який пов'язують з наближеними до Володимира Путіна людьми.
Риженко впевнений, що озвучити ідею будівництва цього музею було необхідно лише для того, «щоб задовольнити амбіції та его однієї єдиної людини».
«Я зараз звичайно кажу про Тихона Шевкунова. Упевнений, його роль в ідеї музею історії християнства ‒ далеко не остання», ‒ сказав активіст.
Необхідно додати, що саме Тихона Шевкунова у ЗМІ неодноразово називали духівником президента Росії.
Зараз на території, яку передбачається забудувати комплексом капітальних будівель, тривають археологічні роботи. У місцевих ЗМІ неодноразово звучала критика на адресу фахівців, які проводять розкопки, зокрема й через використання на об'єктах важкої будівельної техніки.
Археологи виправдовувалися тим, що за допомогою техніки знімається лише техногенний шар, який не є цікавим для науки. Культурні ж шари експедиція має намір розкопувати вручну.
Моніторинг ЮНЕСКО в Криму
Після анексії Криму Росія взяла під свою юрисдикцію всі об'єкти культурного та історичного значення, розташовані на території Криму. Київ наполягає на приналежності пам'яток українському народові та просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.
У вересні 2019 року було оприлюднено доповідь генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулай, де зазначається погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції організації.
Російська влада Криму не згодна з інформацією, викладеною в доповідях ЮНЕСКО. Російський міністр культури Криму Аріна Новосельська запрошувала представників ЮНЕСКО особисто побувати на півострові й «об'єктивно оцінити» стан об'єктів культурної та історичної ваги.
До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський». Також кандидатами на внесення до списку є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.
