Після того, як російські прикордонники ввечері 25 листопада відкрили вогонь по корабельній групі Військово-морських сил ЗСУ, поранили українських військових та захопили три українські судна, президент України, верховний головнокомандувач ЗСУ Петро Порошенко заявив, що, відповідно до Конституції, підтримує рішення Воєнного кабінету звернутися до Верховної Ради з проханням розглянути запровадження воєнного стану в Україні. Але цю його заяву в суспільстві зустріли неоднозначно.
«Судячи з того, що засідання РНБО розпочалося після 24:00, Президент перед тим проводив міжнародні переговори. Телефоном. І судячи з того, що рішення позитивне, йому вдалося переконати зовнішніх партнерів у доцільності такого кроку. Що ж, краще пізно, ніж ніколи», – пише політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.
«Усі внутрішні негаразди будемо вирішувати потім. Зараз навіть нема сенсу говорити, що влада погана», – зазначає політтехнолог Віталій Бала.
Із важливістю впровадження за нинішніх умов воєнного стану погоджується і громадський активіст Олександр Іванов.
Подібної думки і голова ОУН Богдан Червак, який вважає, що воєнний стан має бути запроваджено на більш ніж 60 днів.
«Не сумніваюся, що ЗСУ будуть битися. Українці обов’язково будуть битися. Москва відступить не тому, що ООН ухвалить якесь рішення, а тому, що отримає по зубах. Усе, чого не було зроблено у 2014 році, має бути зроблено зараз, під час воєнного стану», – пише він.
Для чого потрібен воєнний стан за нинішніх умов, спробував пояснити народний депутат Ігор Луценко. За його словами, це дасть Україні юридичне право, зокрема, на розірвання дипломатичних стосунків з Росією, введення візового режиму з нею чи, наприклад, замороження усіх російських активів в Україні. При цьому він додає, що для цього буде достатньо лише кількох тижнів воєнного стану і не на всій території країни.
«Мені, як нардепу, воєнний стан означає подовження моїх повноважень на невизначений термін. Але я, звісно, проти того, щоб використовувати ВС для відтермінування виборів. Це має сенс лише при фактичних активних бойових діях – а от чи вони будуть, у мене є сумнів», – зауважує Луценко.
Утім, є і ті, хто вкрай критично сприйняв потенційну можливість введення воєнного стану в країні. Зокрема, вважають, що він потрібен нинішній владі виключно для скасування прийдешніх виборів.
«Що зміниться за 60 діб, на які президент хоче запровадити воєнний стан? Донбас повернеться, Крим деокупується? Усі озвучені заходи «на посилення» режиму безпеки можна легко здійснити поза рамками воєнного стану. Як ці заходи вплинуть на обставини з нашими моряками чи на ситуацію в Азовському морі? Питань більше, ніж відповідей», – пише експерт-міжнародник Богдан Яременко.
«Моя думка: виборів не буде. Нас чекає посилення узурпації влади на не визначений термін», – прогнозує Артем Білий.
Частина ж тим часом обурюється тим, що загалом за чотири роки збройного конфлікту з Росією було чимало приводів для введення воєнного стану, але чомусь тоді керівництво країни його не вводило.
«Не розганяйте зраду, – апелює до них перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко, – огидно читати, що це все, аби не було виборів. Це все – щоб зупинити ворога. Агресора. Який стріляв по наших кораблях і взяв у заручники важкопоранених моряків... А вибори будуть. Воєнний стан не означає автоматичного скасування виборів».
«Порошенко підтримав воєнний стан, для укріплення обороноздатності країни. І ще. Всі, хто проявив себе дурнями, які написали про те, що це для скасування виборів... Вибори будуть, сердешні страдателі», – додає Ірина Солошенко.
Тим часом інші відкидають такі закиди, наголошують, що рішення про введення воєнного стану є логічним кроком, а тих, хто це пов’язує з прагненням скасувати вибори, вони називають «корисними ідіотами».
Попри це, загроза скасування виборів – не єдине, що турбує частину суспільства у ймовірності введення воєнного стану.
«Президент каже, що воєнний стан не означатиме обмеження громадянських прав і свобод. А як це можливо, якщо закон каже рівно протилежне?» – цікавиться правозахисниця Марія Томак.
«Я от не можу зрозуміти, як можуть збережуться «конституційні права і свободи громадян», про які говорив президент, якщо закон передбачає їх жорстке обмеження? У нас буде військове положення-light? Але тоді це суперечить закону», – дивується блогер Альона Яхно.
Через таку двоякість можливого воєнного стану деяку вже встигли охарактеризувати його як «гібридний»:
«Президент каже, що не буде обмеження прав і свобод громадян... Ну це звучить трохи дивно. Завтра буде цікаво. З одного боку, добре, що ми зреагували жорстко. З іншого – може початися паніка на валютному ринку та інші можливі наслідки. Хочеться вірити, що в НБУ готові», – пише волонтер Віталій Дейнега.
«У Верховній Раді буде дуже жарко. З одного боку, багатьом кортитиме розповісти, який Порошенко нєгодяй, що намагається зірвати вибори через воєнний стан. З іншого – не проголосуєш за воєнний стан – будеш таврований агентом Кремля. Непростий вибір для справжнього патріота», – прогнозує журналіст Мілан Лєліч.
Тим часом українців закликають не панікувати. Наприклад, журналіст Юрій Бутусов вважає маловірогідним варіантом повноформатне введення воєнного стану, а також повномасштабне вторгнення Росії.
Телеведучий Віталій Гайдукевич пише: «Не треба бігти знімати готівку, депозити, купувати бензин, долари, сухарі – все це нікуди не дінеться – не грайте на руку спекулянтам та ІПСО окупанта. Мобілізації не буде (поки). Ніхто не зніматиме з потяга в ЗСУ, тому не треба бігти в бік польского кордону».
На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України і звернення президента України Петра Порошенка на понеділок, 26 листопада, о 16:00 буде скликано засідання Верховної Ради.
