Деснянський райсуд Києва засудив депутата Євпаторійської міськради Сергія Осьмініна до п'яти років позбавлення волі з випробувальним терміном у три роки. Стаття, за якою його судили (посягання на територіальну цілісність України, вчинене представником влади), передбачає позбавлення волі на період від трьох до п'яти років або обмеження волі на той самий термін. Але Осьмінін підписав угоду з обвинуваченням, повністю визнав свою провину ‒ і це пом'якшило покарання.
Служба безпеки України затримала Сергія Осьмініна в квітні 2018 року за підозрою в причетності до анексії Криму. Співробітники спецслужби стверджували, що в березні 2014 року депутат міськради Євпаторії брав участь у діяльності «самооборони Криму» та «брав активну участь у захопленні адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування України».
До міської ради Євпаторії Осьмінін обрався у вересні 2014 року ‒ від партії «Единая Россия».
Сергій Осьмінін є одним із найбагатших депутатів міськради Євпаторії. Згідно з його декларацією, 2016 року його прибутки склали понад 1,86 мільйона рублів, а роком раніше ‒ 1,37 мільйона рублів. При цьому його дружина 2016-го заробила 1,63 мільйона рублів, а 2015-го ‒ 1,28 мільйона рублів.
Позиція прокуратури та адвоката
Деснянський районний суд Києва призначив для Осьмініна покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з випробуванням, якщо він упродовж трьох років іспитового терміну не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки. Про це Крим.Реалії повідомила Прокуратура АРК.
У відомстві розповіли, що умовами укладення угоди є беззастережне визнання обвинуваченим своєї провини у вчиненні злочину, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що відповідно до Кримінального кодексу України обтяжують покарання.
Юрист, колишній суддя Міжнародного кримінального суду Володимир Василенко говорить, що в світі поширена практика укладання угоди між стороною обвинувачення та підсудним.
«Прокурор може клопотати про таку угоду ‒ й надалі все вирішує суд. У справах щодо Югославії в Міжнародному трибуналі також були такі випадки. Прокурор пропонує угоду про співпрацю з різних причин ‒ наприклад, тому що підсудний визнає провину, або називає інших співучасників справи», ‒ каже Василенко.
Адвокат підсудного Павло Черненко від коментарів відмовився.
Це перший вирок за статтею 110 Кримінального кодексу України стосовно затриманих на адміністративному кордоні з Кримом.
Ще четверо підсудних, затриманих за останні три роки, чекають на рішення суду за статтею 111 КК України ‒ державна зрада.
Кого ще судять в Україні?
Василь Ганиш, екс-депутат Верховної Ради АРК
Співробітники СБУ спільно з українською Держприкордонслужбою затримали Василя Ганиша 28 квітня 2015 року, коли він виїжджав із Криму. Прокуратура АРК звинувачує екс-депутата в тому, що він сприяв підривній діяльності Росії на території анексованого Криму ‒ тим самим вчинив державну зраду. Ганишу ставлять у провину голосування за проведення «референдуму», голосування за конституцію Криму та участь у виборах місцевого самоврядування.
Суд у справі Ганиша почався в серпні 2015 року. З січня 2016 року він перебуває під домашнім арештом. Політик називає звинувачення проти нього необґрунтованими й наголошує, що він був єдиним депутатом, який проголосував проти проведення «референдуму» 2014 року. Частину звинувачення про голосування за проведення «референдуму» суд зняв із Ганиша на засіданні 27 липня.
Наступне засідання у його справі заплановане на 18 вересня ‒ в суді почнуться дебати.
Петро Михальчевський, екс-голова російського Міністерства охорони здоров'я Криму
Українські силовики затримали Петра Михальчевського в Києві в січні 2018 року. Його заарештували, звинувативши в державній зраді.
21 червня Херсонський міський суд продовжив арешт колишньому чиновнику.
25 червня Прокуратура АРК надіслала обвинувальний акт до Апеляційного суду Києва для вирішення питання про визначення підсудності та подальшого розгляду, по суті.
«Досудовим розслідуванням встановлено, що обвинувачений, перебуваючи на вказаній посаді, надавав допомогу окупаційній владі шляхом сприяння в організації проведення незаконного референдуму про незалежність півострова, а також у схилянні жителів Криму до отримання громадянства Росії, що підтверджується отриманими доказами, зокрема, висновками експертиз (портретної та лінгвістичної), розповідями свідків», ‒ кажуть у прокуратурі.
Фарух Камалов, екс-заступник російського міністра спорту Криму
Фаруха Камалова затримали співробітники СБУ 2 лютого 2018 року в пункті пропуску «Каланчак». За словами спікера Служби безпеки України Олени Гітлянської, той прямував на материкову частину України, щоб отримати закордонний біометричний паспорт.
Слідчі Головного управління СБ України в АР Крим порушили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада). Пізніше суд заарештував Камалова.
14 червня Прокуратура АРК надіслала до суду обвинувальний акт щодо Камалова. Сам він провину заперечує.
20 червня Дніпровський районний суд Києва залишив Камалова під вартою.
Володимир Галичий, екс-депутат севастопольської міськради
Володимира Галичого затримали 22 вересня 2015 року на КПП «Каланчак». Його звинувачують у тому, що він вчинив державну зраду, проголосувавши за «незалежність Криму та Севастополя» (частина 1 статті 111 Кримінального кодексу України). Галичий провину не визнає й наполягає, що йому не зрозумілі обвинувачення.
Зараз екс-політик перебуває в СІЗО, вирок йому поки не винесли.
