Президент України Володимир Зеленський вніс «Севастопольський національний технічний університет» до санкційних списків ‒ це передбачає блокування активів, заборону на виведення капіталів та інші обмеження. Ректор «Севді» Володимир Нечаєв сказав, що внесення університету до списку санкцій є «визнанням значущості вишу та його досягнень у науковій сфері».
За словами Володимира Нечаєва, виш, який він очолює, нібито «не реалізує антиукраїнської політики», а санкції, ініційовані офіційним Києвом, тільки «допоможуть вишу зміцнити свої позиції». «Севастопольський національний технічний університет» був створений у Севастополі Росією після початку анексії Криму шляхом об'єднання семи освітніх установ. Раніше, у травні 2020 року, президент України Володимир Зеленський вніс до списку санкцій «Кримський федеральний університет», який теж був створений після анексії півострова. Його діяльність Україна теж вважає незаконною. Про те, на що спрямовані санкції і що вони означають для студентів кримських вишів, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Член правління «Схід-SOS» Олександра Дворецька, яка раніше працювала координатором Офісу з розробки гуманітарної політики України, висловила Крим.Реалії думку, що таким чином офіційний Київ намагається протидіяти російській політиці щодо легалізації анексії Криму.
Росія намагається легалізувати себе в Криму... в тому числі вона показує це через культурне життя, наукове життя, освітній простірОлександра Дворецька
‒ Я не знаю точних підстав для такого рішення: це можуть бути якісь активи, які могли б бути легалізовані через університет, або ж їх намагалися приховати, це може бути наукова діяльність тощо. Загалом щодо навчальних закладів, які перебувають на тимчасово окупованій території, можу сказати ось що: Російська Федерація намагається легалізувати себе в Криму й говорить, що окупація насправді ніякий не злочин, що все нормально. Зокрема вона показує це через культурне життя, наукове життя, освітній простір, використовуючи їх для відбілювання своїх злочинів. Звичайно, представлення людей з севастопольського університету чи кримського університету з припискою «Російська Федерація» інтегрує Крим у російський наратив і в російський інформаційний простір у світовому науковому товаристві.
Таким чином, зазначає Олександра Дворецька, українська санкційна політика щодо навчальних закладів у Криму може мати політико-дипломатичний характер, тобто бути спрямованою на невизнання російської анексії у світі.
Нехай в університеті кажуть, що санкції нічого не змінюють ‒ насправді вони мають помітний впливОлександра Дворецька
‒ Уже саме подання наукової роботи, проведеної в тимчасово окупованому Севастополі, як наукової роботи Російської Федерації, ставить під сумнів територіальну цілісність України. Відповідно, Україна може застосовувати санкції, захищаючи свій інформаційний простір. Нехай в університеті кажуть, що санкції нічого не змінюють ‒ насправді вони мають помітний вплив. Загальна ідея санкційної політики ‒ робити всіх, хто так чи інакше причетний до тимчасової окупації або її легітимації, токсичним, щоб з ними не можна було співпрацювати. Звичайно, ви можете навчатися в цьому університеті, викладати й удавати, що вас це не стосується, але проблеми виникнуть, коли ви захочете поїхати за програмою обміну чи взяти участь у науковій конференції, зареєструвати якесь відкриття чи наукове досягнення тощо.
Керівниця освітнього спрямування Української Гельсінської спілки з прав людини Валентина Потапова стверджує, що багато випускників «КФУ» і «Севгі» вже зараз шукають на материковій Україні способи легалізувати свою російську освіту, отриману на окупованій території.
Почала звертатися велика кількість випускників за консультаціями: яким чином можна обміняти кримські дипломи на дипломи, що визнаються в усьому світі?Валентина Потапова
‒ В останні два роки стало помітно, що в різні громадські організації, у приймальні почала звертатися велика кількість випускників ось цих вишів за консультаціями: яким чином можна обміняти кримські дипломи на дипломи, які визнаються в усьому світі? Тому що невизнання російських документів загалом загальмувало освіту випускників, які не можуть брати участь у міжнародних магістерських програмах, не можуть влаштуватися з цими дипломами на роботу ‒ причому, що найцікавіше, навіть у провідні російські компанії. Особливо в ті компанії, які мають іноземні інвестиції. Потік таких звернень від випускників саме зараз не дивний і пов'язаний з тим, що вступники 2015 року як раз отримують дипломи і думають, де їм далі працювати.
Валентина Потапова підкреслює, що після отримання російської освіти в Криму випускники мають пройти процес отримання українського диплома.
Для багатьох випускників через п'ять років наслідки санкцій виявилися несподіванкоюВалентина Потапова
‒ Вони мають розуміти, що після Криму їм доведеться з нуля починати навчання в іншому ВНЗ, або звернутися в Україну та пройти весь шлях отримання українського диплома на основі виданого в Криму. Очевидно, це втрата часу. Ті, хто сьогодні звертаються до нас, кажуть: ми не знали і не розуміли, що це дійсно працює і що це дійсно так. Мовляв, якби вони знали, то, звичайно, обирали б або виші України, або виші Російської Федерації поза Кримом, або європейські університети. Тобто для багатьох випускників через п'ять років наслідки санкцій виявилися несподіванкою... З іншого боку, розширення подібних обмежень, на мій погляд, це такий холодний душ і спроба протверезити громадян України, які очолили практично всі освітні установи в Криму. Так, у «КФУ» обов'язки ректора зараз виконує Андрій Талалаєв ‒ український громадянин, який народився в Керчі.
Тим часом і «КФУ», і «СевДУ» говорять, що, незважаючи на санкції Заходу щодо Криму, обидва виші розвивають міжнародну співпрацю: зокрема, до них нібито вступають навчатися іноземні студенти з 20 країн світу. У серпні 2020 року українське інформаційне агентство «Голос Криму» повідомило про те, що в Криму та Севастополі діють компанії, які організовують навчання іноземних студентів на півострові, а потім при необхідності допомагають їм легалізувати дипломи. На початку лютого 2021 року в «СевДУ» зазначили, що планують співпрацю із Сирійським віртуальним університетом.
Тим часом ректор відновленого в Києві Таврійського національного університету імені Вернадського Володимир Казарін вказує на те, що міжнародні організації обізнані про подібні санкції.
Серйозна організація розуміє, що в Криму працювати не можна, і знаходить нового партнераВолодимир Казарін
‒ Нещодавно «КФУ» спробував домовитися з Кембриджським університетом, оскільки у нас, у ТНУ, до окупації була програма співпраці. Тепер же «КФУ» хотів, щоб вони відкрили в Криму центр з викладання англійської для підготовки до складання іспитів на отримання сертифікатів B1, B2. В результаті Кембриджський університет звернувся в посольство України в Лондоні, і вони переслали нам ці листи. Таким чином Кембридж підтвердив, що вони знають про санкції проти Криму та «КФУ», і в результаті створення такого центру навчання англійської мови зараз організовується на базі Таврійського національного університету імені Вернадського в Києві. Тобто серйозна організація розуміє, що в Криму працювати не можна, і знаходить нового партнера ‒ в цьому випадку знайшли нас. Так що я думаю, що санкції проти вищих навчальних закладів у Криму мають катастрофічний характер.
Окрім того, за інформацією Володимира Казаріна, в «КФУ» навчається не так багато іноземців, як говорять його представники.
Насправді санкції мають свою роль, але «КФУ» залишається тільки бравурно доповідати, що все нібито добреВолодимир Казарін
‒ За моєю інформацією, там іноземців десь осіб 11 чи 18 на весь університет. Про це, зокрема, свідчить те, що з 1 лютого кафедра російської мови як іноземної в «КФУ» припинила своє існування ‒ а там якраз навчали іноземців. Мабуть, просто нікому викладати. Звичайно, у тій же Індії величезна нестача людей з дипломами, і вони беруть навіть тих, хто навчався у Криму. Але все одно це дуже мало студентів. У нас було декілька студентів з Азербайджану, які починали навчатися в Криму ще в українські часи, але залишилися і після 2014 року. У Баку їм у підсумку сказали: мовляв, ніяких кримських дипломів. У підсумку вони додатково навчалися рік у Києві, отримали українські дипломи, повернулися на батьківщину ‒ і їх прийняли. Насправді санкції мають свою роль, але «КФУ» залишається тільки бравурно доповідати, що все нібито добре.
Володимир Казарін вважає, що Україні потрібно всіляко інформувати студентів і школярів у Криму про можливість здобути освіту на материковій частині країни або ж легалізувати отриману в Криму. Зокрема, на його думку, учням краще виїжджати з півострова ще після дев'ятого класу, щоб потім отримати український атестат про повну загальну середню освіту ‒ це дозволить їм уникнути процедур легалізації шкільних атестатів російського зразка.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
