Президент України заслуговує на додаткову підтримку Заходу, вважають колишній директор ЦРУ і колишній посол США в Україні і пишуть про це в статті для видання The Hill. Українські олігархи не здаються, і боротьба з ними лише починається, йдеться в статті Financial Post. А канадський журналіст Майкл Колборн у статті для видання The New Republic розповідає про те, як ультраправі групи в Україні поширюють свої ідеї за кордон.
Новий президент України заслуговує на додаткову підтримку Заходу, пишуть колишній директор ЦРУ Девід Петреус і колишній посол США в Україні Джон Гербст у статті для видання The Hill.
Ситуація в Україні, на їхню думку, обнадійлива, хоча й невизначена. Держава залучена у дві важливі боротьби: перша – з Росією за суверенітет та територіальну цілісність. Друга – щоб перетворитися в сучасну демократію, побудовану на верховенстві права та ринковій економіці. Але впорається Україна з цим лише у тому випадку, якщо зможе захистити себе та рішуче просуватиме реформи, зауважують автори.
Парламентські вибори, що заплановані на 21 липня, ймовірно, посилять позиції Зеленського, бо його партія «Слуга народу» має шанси отримати «більшість, необхідну для ухвалення законів без допомоги», йдеться у статті.
Автори також зауважують, що конфлікт на сході Україні не є «замороженим», адже обстріли продовжуються щодня і щотижня є жертви.
Окремо звертають увагу на те, що успіхи України не залежать виключно від одного президента. Київ, наголошують вони, потребує допомоги Заходу, щоб захистити себе і переконати Москву вивести понад дві тисячі своїх військових офіцерів разом із сотнями танків й іншою військовою технікою.
«Західна підтримка має два виміри: санкції проти Росії та допомога, яка включає оборонне озброєння для української армії, та поради Міністерству оборони України та «Укроборонпрому», – пишуть Гербст і Петреус. Україна вже отримувала «Джавеліни» у 2017 році, і у разі необхідності їй треба дозволити отримати більше, переконані автори. Їй також потрібно надати більше інших видів радарних систем, обладнання для поліпшення комунікацій, пристрої нічного бачення.
Боротьба в Україні лише тільки починається, пише старший науковий співробітник американського аналітичного центру Atlantic Council Даян Франсіс у статті для видання Financial Post.
Під час візиту до Канади минулого тижня президент України Володимир Зеленський пообіцяв позбавити державу систематичної корупції, вступити в ЄС і якось дати відсіч російському вторгненню, але спершу Зеленському необхідно отримати більшість у парламенті, пише авторка.
«І тоді вже почнеться боротьба, а одіозна олігархія всередині України не здаватиметься простіше, ніж росіяни», – йдеться у статті.
Франсіс розповідає історію з націоналізацією «Приватбанку», який олігарх Ігор Коломойський тепер намагається повернути собі назад. Дивує те, що Зеленський призначив головою свого офісу адвоката Коломойського Андрія Богдана, вважає Франсіс. «Фактор Коломойського» змусив США нагадати, що міжнародні партнери підтримували націоналізацію банку, щоб захистити вкладників та фінансову систему, у той час коли у США ведуть справу щодо відмивання олігархом грошей, мовиться у статті.
«Колишня голова Нацбанку, який «захопив» банк Коломойського, покинула Україну, побоюючись за своє життя. На щастя, чинний голова Яків Смолій є неприступною і шанованою в міжнародних та банківських колах особою. Ця підтримка має значення, особливо оскільки Україна є великим позичальником», – пише Франсіс, яка мала змогу поспілкуватися зі Смолієм під час його нещодавнього візиту до Канади.
За словами Смолія, залякування можливі, проте він «був прозорим і відданим своїй роботі протягом усього свого життя, і жодні зовнішні чинники – політичні чи медіа – ніколи не вплинуть на це», – йдеться в статті.
І поки продовжується ця банківська боротьба, на щастя, весь світ за нею спостерігає, зауважує автор.
Канадський журналіст Майкл Колборн пише в статті для видання The New Republic, що відвідав у Києві клуб Reconquista Club, де ультраправі націоналісти тренують навички змішаних бойових мистецтв, які, як припускає автор, батальйон «Азов» використовує для підготовки до боротьби проти «неєвропейців», а також для того, щоб експортувати таку модель на Захід.
Посеред Reconquista Club влаштований ринг, пише автор. «Сьогодні ввечері тут мають відбутися десять боїв, кожен по три раунди по три хвилини», – розповідає Колборн про свій досвід. Він пише, що у бійців можна побачити татуювання з символікою неонацистів, а їхнє вбрання – від відомих ультраправих брендів.
«Тут, у Києві, у місце, яким володіє і керує ультраправий український рух «Азов», можна потрапити прямо з вулиці і особисто стати свідком одного зі способів підготовки насильницьких екстремістів до майбутнього», – пише автор.
«Це майданчик рекрутингу», – цитує автор відповідь віденського дослідника ультраправих Павла Клименка на запитання про роль клубів змішаних бойових мистецтв серед представників ультраправих груп. На думку Клименка, так вони готуються до фізичного протистояння. Але сама культура з проведенням таких поєдинків серед ультраправих є міжнародною, каже автор.
Так, наприклад, каліфорнійська група RAM – Rise Above Movement («Рух за піднесення») також займається боями без правил. Вони навіть відвідували Київ у 2018 році як гості «Азова», і лідер RAM особисто взяв участь в одному з таких боїв, пише автор.
На думку Клименка, раніше ультраправі дивилися на розвиток цього руху у Західній Європі та США, щоб скопіювати якісь тренди, але тепер усе відбувається навпаки: тренди народжуються у Східній Європі та експортуються на Захід, йдеться у статті.
