У Криму 5 березня відбувся круглий стіл «Гарячі точки» екології та пам'яток Криму у сфері курортів та туризму». Результатом заходу стало започаткування нової громадської організації, яка буде боротися з екологічними проблемами в Криму на рівні судової влади.
За словами організатора цієї ініціативи, кримського активіста Олександра Бура, громадська організація буде працювати на пожертви людей.
«Будемо намагатися діяти через суди в межах законодавчого поля. Нам знадобляться кошти... Нам потрібно забезпечити юридичний супровід за повною програмою, нам потрібно забезпечити всілякі експертизи, нам потрібно розганяти піар-кампанію ‒ все це витрати. Ніхто не зобов'язаний викладати свої особисті гроші на вирішення цих завдань за весь Крим, але кожен кримчанин може викласти «п'ять копійок» на спільну справу. В одній з груп щодо Фороса більше ніж тисяча осіб по двісті рублів скинулися ‒ це вже більше ніж 200 тисяч, які дозволяють запустити позови, які ми й будемо робити», ‒ повідомив активіст.
Московський адвокат Олександр Молохов, який узяв участь в установчих зборах, висловив підтримку ініціативі, але застеріг від її політизації.
«Певну перспективу юридичну я в цілому бачу. Зараз не будемо говорити докладно... Я вважаю, що тут не повинно бути якоїсь політизації, ми маємо уникнути цього», ‒ сказав адвокат.
Підтримала ініціативу й найстаріша екологічна організація Криму, що діє з 1988 року, «Екологія та світ». Член правління організації Андрій Артов зазначив, що з 2014 року в Криму почалися деструктивні процеси щодо природи та історичної спадщини півострова.
«Якщо згадати слова Волошина, сказані сто років тому, він говорив так, що цінне в Криму ‒ це руїни та пейзаж. Тобто це історія і ландшафт, природа. Ці цінності та їх інтеграція і створюють унікальність Криму. На жаль, після переходу Криму до Росії руйнується і те, й інше. Це стосується парків, це стосується піщаних дюн західного узбережжя, це стосується унікальних об'єктів типу Меганома в Східному Криму, це стосується передгірного Криму. Це стосується нескінченних спроб запустити гірськолижні курорти на кримських яйлах, які є накопичувачами води, їх потрібно зберігати й оберігати. Грубо кажучи, процеси, пов'язані з забудовою, розвитком великих рекреаційних об'єктів, вони абсолютно не враховують сьогодні цю унікальність, крихкість кримської природи», ‒ зазначив еколог.
У коментарі Крим.Реалії активіст з Судака Рустем Абкадиров повідомив, що увійшов у число засновників нової організації і сподівається, що суд допоможе відстояти унікальні природні об'єкти Криму, які опинилися під загрозою знищення через забудову.
«Щодо Меганому є потрібні документи для позовної заяви. У процесі, на перший погляд, непотрібної переписки з органами влади накопичилися факти, які можна оскаржити в судовому порядку. Цей шлях непростий, витратний і тривалий. Тому до останнього часу ми утримувалися. Ініціатива походить у цьому випадку від інших людей, готових залучити судові інстанції для захисту природи по всьому Криму. А ми їх підтримуємо», ‒ повідомив активіст.
На думку московського політолога Олексія Живова, який переїхав до Криму, нова екологічна організація навряд чи зможе перешкодити великим компаніям у забудові півострова.
Якщо організація буде складатися з експертів-екологів та компетентних юристів, вона зможе боротися в судахОлексій Живов
«Якщо організація буде складатися з експертів-екологів та компетентних юристів, вона зможе боротися в судах. Вигравати у великих компаній ‒ навряд чи, а боротися зможе. Однак, якщо проблема буде дійсно суспільно значимою, вона буде супроводжуватися публічним резонансом, то судам буде складніше ухвалювати неправосудні рішення. У будь-якому випадку екологам треба діяти за законом і використовувати ті правові інструменти, які дає російське законодавство. Головне зараз для всіх НКО ‒ уважно стежити за джерелами свого фінансування і не допускати надходження коштів від іноземних жертводавців», ‒ поділився своєю думкою з Крим.Реалії політолог.
За словами архітекторки та громадської діячки Ольги Вечер, яка має досвід роботи в Громадській палаті Росії, у Криму назрів запит на подібні ініціативи.
«Взагалі, на такі громадські організації залишилася остання надія. Адже за Конституцією Росії влада належить народу, господар своєї землі ‒ народ, і тільки народ може вигнати бариг зі своєї землі. Кримчани ‒ пасіонарний народ, і ми всі впевнені, що з купкою бариг вони впораються. А жителі материкової Росії та колишнього Радянського Союзу ‒ їм на допомогу», ‒ повідомила в коментарі Крим.Реалії архітектор.
За словами активістів, скандал з Фороським парком оголив проблему масової забудови паркових, заповідних та інших територій у Криму.
Зі свого боку Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій планує впровадити механізм моніторингу екологічної ситуації в Криму та на Донбасі за допомогою супутників.
Раніше в Мінекології України повідомляли, що хочуть прив'язати екологічний збиток у Криму до військових злочинів.
