Російська «оборонка» не врятувала: у Криму продадуть Феодосійський оптичний завод

У російському уряді Криму погодили приватизацію Феодосійського оптичного заводу цьогоріч. Підприємство, якому у 2014 році обіцяли великі замовлення та інтеграцію в оборонний комплекс сусідньої Росії, в результаті зіткнулося з проблемами та великими боргами. Щоб врятувати завод, його намагалися приєднати до російського «Уралвагонзаводу», а тепер хочуть продати.

На початку вересня в російському уряді Криму схвалили зміни у прогнозний план приватизації кримського майна на 2020 рік, доповнивши його Феодосійським оптичним заводом.

«Пропонується доповнити прогнозний план приватизації на 2020 рік об'єктом приватизації у вигляді акцій акціонерного товариства «Феодосійський оптичний завод» у розмірі 100% статутного капіталу», ‒ повідомила міністр майнових та земельних відносин Лариса Кулініч на засіданні Радміну Криму 8 вересня.

Після російської анексії Криму завод був підпорядкований Міністерству промислової політики російського уряду Криму і мав статус державного унітарного підприємства. У 2018 році його зробили акціонерним товариством і перепідпорядкували Міністерству майнових і земельних відносин Криму.

У російських реаліях завод переживає не найкращі часи. Російська влада Криму раніше намагалася його продати. Але покупець поки не знайшовся.

«Колектив заводу повертається додому»

До 2014 року Феодосійський оптичний завод виготовляв мікроскопи, прожектори, лазерні прилади спостереження та далекоміри.

У російських реаліях до його загального профілю додалося виробництво оптичних прицілів для танків та систем управління вогнем для бронетанкової техніки, лазерних артилерійських далекомірів та приладів розвідки.

Російську анексію Криму керівництво заводу зустрічало з захопленням. У 2014 році фасад будівлі заводу затонували у кольори російського прапора.

Навесні 2014 року на сайті заводу розмістили заяву колективу під заголовком: «Не з порожніми руками!».

«Колектив нашого заводу повертається додому, в Росію, не з порожніми руками. Директор підприємства звернувся з аргументованим обґрунтуванням на адресу міністра промисловості й торгівлі Російської Федерації Дениса Мантурова про завантаження Феодосійського оптичного заводу роботою на 15 мільйонів доларів у 2014 році. Ми просимо замовлень, контрактів та інвестицій не з милості, а заради творчої, натхненної праці для створення складних наукомістких комплексів спеціального та цивільного призначення», ‒ йшлося в заяві на тоді ще українському сайті підприємства, який доступний досі.

Тоді заступниця директора заводу із зовнішньоекономічних зв'язків Наталія Удальцова та начальниця планово-економічного відділу заводу Ірина Ренжиглова просили внести підприємство до складу російського концерну «Уралвагонзавод».

«Упевнені, кожен працівник нашого підприємства підпишеться під таким зверненням. Віримо, що скоро для заводу настануть кращі часи», ‒ наголошували вони.

Російська влада зі свого боку обіцяла кримським промисловим підприємствам оборонні замовлення.

Проблеми та борги

У квітні 2014 року на заводі відвантажили перші вироби російським замовникам: лазерні приймачі, прилади спостереження ТНПО-115 та лазерні прилади розвідки ЛПГ-1.

Попри обіцянки завантаження заводу замовленнями з Росії, згодом його колектив зіткнувся з проблемами, які спричинили порушення роботи підприємства та борги з зарплати.

Частково вирішити ці проблеми вдалося після того, як він отримав замовлення від підприємств «Уралвагонзаводу».

Але й це врятувало ситуацію ненадовго.

У 2016-2017 роках завод працював зі збитками. Російська прокуратура Криму «вибивала» мільйонні борги із зарплати заходами реагування.

Торік у заводу виявили понад 20 мільйонів рублів заборгованості виплат до бюджету.

У травні в російському уряді Криму дозволили надати заводу 50 мільйонів рублів позики на рік від «Чорноморнафтогазу». Цими коштами на заводі мали виплатити кредиторську заборгованість, покрити витрати, пов'язані з держреєстрацією прав на нерухоме майно та виплатити зарплату співробітникам.

Як заставу за отриману позику завод передав земельну ділянку площею понад 13 тисяч квадратних метрів, п'ять нежитлових будівель та контрольно-пропускний пункт загальною площею 1,5 тисячі квадратних метрів у Феодосії. Борг мають повернути у 2021 році.

Недоінтегровані

Російська влада Криму раніше обіцяла інтегрувати Феодосійський оптичний завод в оборонний комплекс Росії. У квітні 2014 року тодішній заступник міністра оборони Росії Юрій Борисов казав, що повноцінне завантаження кримських оборонних підприємств розпочнуть після проходження всіх формальних процедур ‒ ліцензування та перереєстрації. Такі плани стосувалися, зокрема, і Феодосійського оптичного заводу.

У Військово-промисловій комісії Росії у 2015 році були задоволені процесом інтеграції кримських заводів у структуру військово-промислового комплексу.

Але торік з'ясувалося, що цей процес таки не завершився. Російський глава Криму Сергій Аксенов пообіцяв завершити його, назвавши одним з основних завдань для кримського уряду на найближчі роки.

«Наступного року (у 2020 році ‒ КР) планується завершити процес інтеграції заводу «Море» в контур управління корпорації «Ростех». Євпаторійського авіаційного ремонтного заводу ‒ в контур управління Об'єднаної авіабудівної корпорації. Феодосійського оптичного заводу ‒ в контур управління «Уралвагонзаводу», ‒ сказав він.

Рівень завантаження промислових підприємств машино- і суднобудування в Криму, за інформацією Сергія Аксенова, у середньому становить 40%.

У 2017 році Феодосійському оптичному заводу пророкували об'єднання з ВАТ «Ростовський оптико-механічний завод». Експерти прогнозували, що в такому випадку нове оптичне підприємство стане одним із передових у Росії.

Але в підсумку об'єднання ні з цим заводом, ні з «Уралвагонзаводом» так і не відбулося. А тепер оптичний завод мають намір продати.

Ми намагалися зв'язатися з керівництвом Феодосійського оптичного заводу, щоб з'ясувати його позицію з цього питання, але на підприємстві на наші дзвінки не відповіли.

«Обіцянки залишилися невиконаними»

«За час, що минув з моменту окупації, вкрадені в Криму активи пережили чимало метаморфоз: підприємства змінювали назви, передавалися з одних відомств в інші (часом по декілька разів), майно передавалося з одних підприємств іншим. Але це все одно продаж вкраденої власності», ‒ наголошують у моніторинговій групі «Інституту чорноморських стратегічних досліджень», які відстежують дотримання санкцій у Криму.

Експерт моніторингової групи Тетяна Гучакова вважає, що непроста доля Феодосійського оптичного заводу в російських реаліях пов'язана з його неготовністю відповідати законам економіки.

«Завод вимагає істотної модернізації, в неї потрібно вкладати чималі кошти. З того, що я бачила на заводі до російської окупації Криму, там сучасних технологій не було. Сумнівно, щоб щось глобально змінилося. А в Росії вже сформувалася серйозна конкуренція за гроші держоборонзамовлення, особливо у приладобудуванні. Такого дріб'язку, як феодосійська оптика, там багато, ще й без супутніх кримських проблем», ‒ сказала вона Крим.Реалії.

Те, що обіцяні російською владою оборонзамовлення не врятували кримські промислові підприємства, вона пояснює їхньою нездатністю конкурувати з російськими виробниками.

«Ці обіцянки залишилися невиконаними. У 2014-2016 роках, коли російська влада менше ховалася від санкцій, можна було бачити, як вони вольовим рішенням призначали кураторів на кримські заводи. Але деякі з підприємств «смачні», а деякі ‒ ні. Феодосійський оптичний завод не унікальний. Для його нормального завантаження потрібна модернізація», ‒ говорить Тетяна Гучакова.

Вона не виключає, що Феодосійський оптичний завод може очікувати зміна цільового призначення, оскільки він «розташований у місці, цікавому для забудови».