Прага – «Стисла хронологія історії України – землі, яка перетворилась у пекло для своїх громадян» – публікація під таким заголовком вийшла нещодавно на сторінках чеського тижневика Reflex. Її автор – Ярослав Шайтар, як зазначено на сайті часопису, працює в часописі коректором. «Стисла хронологія» викликала живий інтерес у читачів, зокрема, на неї звернули увагу чеські україністи, на думку яких, автор допустився в ній «перекручень і тенденційної інтерпретації або прямо неправди».
Зокрема, чеські україністи Радко Мокрик і Давід Свобода на сторінках тижневика Přítomnost («Сучасність») опублікували докладний аналіз «Стислої хронології» Ярослава Шайтара, крок за кроком наводячи приклади перекручень і неточностей.
За висновками авторів аналізу, Ярослав Шайтар вдається до «радянського», часом навіть до «царського» викладу історії. Наприклад, «автор не робить різниці між Організацією українських націоналістів і УПА, до якої Степан Бандера мав тільки непрямий стосунок, оскільки від 1941 року перебував у німецькому концтаборі, а потім в еміграції на Заході». Або ж такий приклад із хронології Шайтара, на яку звернули увагу чеські історики: «на Переяславській раді 1654 року автор «ще раз об’єднує» Україну з Росією. Але яка Україна, яка Росія і яке знову об’єднання, якщо йдеться про 17-е століття? – дивуються чеські історики. Або ж таке: найстаршим університетом на теренах нинішньої України п. Шайтар називає Харківський університет – рік заснування 1805, ігноруючи при цьому історичний факт: перший університет у Львові був заснований у 1661 році.
Автори аналізу «Стислої хронології» Ярослава Шайтара звертають увагу також на його «ігри з контекстом». Наприклад, автор не забув пригадати, що «росіяни досі Хрущову ставлять у провину» «приєднання Криму до Української РСР 1954 року. При цьому автор не бере до уваги, що «первинним приводом був економічний колапс півострова, який потребував після війни нового заселення, оскільки 1944 року совєти брутально вигнали з півострова кримських татар та представників інших народностей».
У розмові з Радіо Свобода Давід Свобода зазначив: «У вільному суспільстві, де лунають дивні, дефектні, баламутні, навіть брехливі голоси, «колективний шайтар» означає, що ця стаття не є жодною революцією, а симптомом цієї доби. І пан Шайтар, і Reflex видали цю статтю, усвідомлюючи, що такий ґатунок облудного маніпулятивного писання, яке збиває, є дозволеним чи навіть бажаним».
Історик Давід Свобода наголосив, що реакції на його аналіз «Стислої хроніки історії України» від редакції часопису Reflex він не отримав.
Радіо Свобода також звернулося до чеського видання Reflex за коментарем, але відповіді на свій запит наразі не отримало.
