У Криму на берегах Вузької бухти Каркінітської затоки Чорного моря розкинулося 12-тисячне райцентр-селище Чорноморське. Влітку бухта приваблює відпочивальників віддаленими від промислових об'єктів піщаними пляжами, а також відносно недорогим сервісом. Любителів історії цікавить античне поселення Калос Лімен (з грецької – Прекрасна Гавань), що на північно-західному узбережжі. На іншій стороні бухти – сучасний причал, той самий, що в листопаді 2023 року зазнав атаки з моря. Як змінилося життя у «Прекрасній Гавані» після російської анексії Криму та особливо з початком повномасштабної російсько-української війни – спробували з'ясувати Крим.Реалії.
Взимку 2024 року в провінційному Чорноморському, як і в будь-якому іншому місці біля моря в Криму, тихо. А ось рано-вранці 10 листопада жителі Чорноморського вперше після 24 лютого 2022 року побачили і почули справжні наслідки воєнного часу. За повідомленням місцевих Telegram-каналів, тоді «бабахнули» по казармі прикордонної застави ФСБ, а також по двох військових катерах, що стояли біля причалу. Того ж дня Головне управління розвідки Міноборони України уточнило, що після атаки надводних ударних дронів знищено малі десантні катери Чорноморського флоту РФ проєкту 1176 «Акула» та проєкту 11770 «Серна». Також був пошкоджений бронетранспортер на борту одного з катерів та обгорів причал.
Через 13 днів після того, що сталося, на сайті так званого Чорноморського казачого округу повідомили, що під час атаки українських морських дронів на базу Чорноморського флоту загинув командир десантного катера, старший мічман Денис Нікітін. Дата загибелі не називалася, але прощання з ним відбулось 20 листопада в Новоросійську.
Тривожно в Чорноморському було й уранці 22 листопада. Якщо покладатися на джерела місцевого Telegram-каналу «Крымский ветер», тоді теж був «прильот» по причалу російської військової частини в бухті Вузькій. Щоправда, про його наслідки нічого так офіційно і не повідомили.
Що там на складах?
Найважливіший військовий об'єкт росіян у бухті Вузькій та у Чорноморському – це склад ракетно-артилерійського озброєння (РАВ), що належить 758-му Центру матеріально-технічного забезпечення (ЦМТО) Чорноморського флоту. Це раніше позначена журналістами Крим.Реалії на оновленій мапі мілітаризації Криму дислокація в/ч 63876.
Свого часу волонтери спільноти Inform Napalm під час моніторингу сторінок російських військовослужбовців у різних пабліках виявили факти участі конкретних матросів, сержантів із 758 ЦМТО в операції з окупації Криму у 2014 році. Роль цієї флотської тилової частини була суттєвою, адже вони здійснювали технічне і тилове забезпечення загарбників.
Деякі експерти вважають, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну ці склади перетворилися на перевалочну базу, звідки забезпечуються потреби частин і з'єднань колишнього 22-го армійського корпусу ЧФ, а нині створеної у його структурі 18-ї загальновійськової армії, що воює на дніпровському напрямку. Інші запаси цих засобів тимчасово і таємно розосереджені по всьому півострову.
Днями інформатори руху «Атеш» виявили військові склади біля села Наумівка сусіднього із Чорноморським Сакського району. За їхньою інформацією, склади належать тому ж 758-му ЦМТО ЧФ. Їхня територія досить велика, по всьому периметру стоять вишки з вартовими. У русі стверджують, що російські військовослужбовці вантажили на машини ящики з боєприпасами. Щоправда, офіційних підтверджень цього наразі немає.
Відомо про подібні об'єкти ЦМТО ЧФ і в інших регіонах півострова, зокрема у передгір'ї Бахчисарайського району.
Діти роблять брелоки для військових
У Чорноморському селищні чиновники всіх мастей цілеспрямовано працюють із дітьми та молоддю. Точніше, залучають їх до різноманітних акцій з «патріотизації». Показовий приклад діяльності Чорноморського селищного центру дитячої та юнацької творчості. Наприкінці минулого місяця там провели майстер-клас із виготовлення брелоків для учасників СВО (так у російську владу називають повномасштабну війну проти України – КР).
«Техніка проведення майстер-класів має дуже гарну репутацію. Патріотизація – це батьківщина дітей, і це – батьківщина країни. Настав час солдатських браслетів. І це важливо, це ось-ось станеться. Навіть якщо це душ, він гарячий і холодний. Це сюрприз – це корабель вдома, це свято. Також побажання якнайшвидшого повернення додому з перемогою», – розповіла директорка ЦДЮТ Людмила Дзекан.
Зважаючи на все, залучалися до цього «патріотичного» заходу лише школярі молодших класів.
До та після анексії
Райцентр Чорноморське, прилеглі курортні села Міжводне, Оленівка жили і живуть в основному за рахунок курортного бізнесу. До російської анексії Криму вони практично процвітали. В усякому разі, в літній сезон власникам гостьових будиночків, невеликих пансіонатів, приватного сектора гріх було скаржитися на відсутність відпочивальників. Навпаки, з кожним роком до 2014 року їх кількість зростала. Приїжджим подобалися місцеві піщані пляжі, які вважаються одними з найкращих на півострові. А ще солоні озера із цілющими грязями в селі Міжводному, що за 10 кілометрів на північ від Чорноморського.
Але після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну другий рік поспіль тутешні місця, м'яко кажучи, не приваблюють гостей. Поблизу Міжводного у 2022 році було зведено опорні пункти, а чотири кілометри берегової лінії заміновано. За даними Центру журналістських розслідувань, безпосередньо у пляжній зоні обладнано бліндажі, вогневі позиції, вириті траншеї для військової техніки. У Представництві Президента України в АРК заявили, що російські військові вимагали від мешканців прибережних будинків у Міжводному звільнити приміщення, оскільки вони «заважають зводити оборонні споруди».
До речі, аналогічними фортифікаційними спорудами укріплено і береги бухти Вузької в самому Чорноморському.
На тлі подібних «оборонних» заходів російська влада Криму має намір все ж таки розвивати курортний потенціал Чорноморського району.
«Західний Крим отримає сучасний готельно-рекреаційний комплекс, в якому з комфортом зможуть відпочити гості, подивитися на красу Тарханкута. Сума заявлених інвестицій становитиме понад 1 млрд рублів», – заявила міністерка фінансів російського уряду Криму Ірина Ківіко.
Повідомлялося, що термін реалізації проєкту – 23 роки та 8 місяців – з травня 2023 року до грудня 2046 року.
Повідомлення Ківіко пролунало у квітні 2023 року, тобто за пів року до згаданої низки «прильотів» у Чорноморському. Можна припустити, що й цього року вони навряд чи припиняться.
«У Криму ще є робота, яку треба доробити», – заявила керівниця об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
