Блогосфера, відомі ресурси та видання періодично поширюють інформацію про дії російських військових у Криму з посиланням на ті чи інші тамтешні джерела.
Що з цього потоку інформації відповідає дійсності, що суттєво змінилося за останні тижні на військових об'єктах росіян на півострові, їхніх логістичних маршрутах, у матеріально-технічному та кадровому забезпеченні, чи справді Росія виводить звідти свої війська чи, навпаки, лише зміцнює «неприступну фортецю» - У цьому спробували розібратися Крим.Реалії.
Так, зафіксовано велике місце дислокації російських військ на зерноскладі у Зарічному Джанкойського району. Зазначалося, що на базі було близько 20 одиниць автомобільної техніки, серед яких були тентовані «Урали» та «КамАЗи», а також паливозаправники.
При цьому під'їзди до об'єкта охороняли російські військовослужбовці біля облаштованих оборонних позицій, а особовий склад розквартований по всьому населеному пункту.
Редакція не має реальної можливості перевірити ці відомості. Водночас, кореспондент Крим.Реалії в Керчі нещодавно повідомив, що колона військових паливозаправників пройшла з морського порту в напрямку виїзду з Керчі вглиб Кримського півострова. Відомо також, що Росія восени 2023 року активізувала перекидання військової техніки, особового складу та палива морем, у тому числі через морські порти Керчі.
Щодо скупчення паливозаправників у Зарічному, то треба дивитися на форму цистерни, щоб точно сказати – це спеціалізовані авто для авіаційної техніки, в даному випадку 39-го окремого вертолітного полку, або з соляркою для танків, БМП, іншої колісної чи гусеничної техніки, розмірковує керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», капітан 1-го рангу запасу Павло Лакійчук. Адже десь у районі Джанкоя розташований і оперативно-тактичний ракетний комплекс (ОТРК) «Іскандер-К», або навіть цілий підрозділ. Саме звідти чотирма ракетами росіяни завдали удару по Дніпропетровській області вночі 28 жовтня. Зенітними ракетними підрозділами повітряного командування «Схід» Повітряних сил ЗСУ три ракети було збито, а четверта не досягла цілі.
– Екскомандувач ВМСУ адмірал Ігор Воронченко розповів Крим.Реалії, що весь артилерійський боєкомплект наших берегових військ у Криму на момент анексії у 2014 році зберігався на складах біля села Міжгір'я Білогірського району (об'єкт позначений на оновленій мапі мілітаризації Криму – КР). Росіяни після захоплення їх, як і раніше, використовують, поповнюють запаси?
Ті запаси матеріально-технічних засобів, які вони спеціально створювали перед повномасштабним нападом на Україну, вони вимели ще минулого року
– Наскільки я знаю, міжгірські склади росіяни почали використовувати одразу, коли вторглися на Донбас у 2014 році. І, як мені відомо, склади вони остаточно вичистили до 2022 року. У Новоозерному теж усе вимели, хоча старе ще залишається – гармати 40-х років і танки трохи давні. Однак наскільки все це старе можна використовувати взагалі, питання дуже складне. Виходить, що запаси матеріально-технічних засобів, які вони спеціально створювали перед повномасштабним нападом на Україну, вони вимели ще минулого року. А склади, що тепер з'являються – це проміжні склади, звідки боєприпаси та інше майно переміщується малими партіями в район бойових дій. Раніше все це транспортувалося у Джанкой, а далі – на північ, на Херсонщину та Запоріжжя. Але після того, як ті склади зберігання наші почали накривати «Хаймарсами», їх почали розосереджувати якнайдалі, у глибині Криму на проміжних складах.
– На початку цього місяця також зафіксовано переміщення в Сімферополі застарілого радянського ЗРК «Оса». Чи це посилення ППО штабу 22-го армійського корпусу?
– Це кошти 1096 ЗРП Чорноморського флоту РФ. Сам полк нині включений до складу 22-го АК. Він раніше базувався у Севастополі, на Фіолентівському шосе. Він мав дивізіон «Ос» і дивізіон «Шилок». Зважаючи на те, що частини 22-го воюють на півдні материкової України, то, швидше за все, «Оси» рухалися туди для їх прикриття. А штаб корпусу в Сімферополі прикривається 12-м Севастопольським ЗРП, дивізіон якого ЗСУ в серпні та вересня, можна сказати, «роздовбали» на Тарханкуті та під Євпаторією. Заодно там дісталося й іншим – радіотехнічним підрозділам та прикордонникам. Але треба виходити з того, що за цей час свої позиції там росіяни все ж таки відновили. Вони зрозуміли, що у воєнний час треба переходити на маневрене базування. Тобто використовувати основний позиційний район, запасний і переміщатися між ними.
– Віднедавна 22-й АК вже не в ЧФ, а у складі новоствореної 18-ї загальновійськової армії ПВО (Південного військового округу) РФ. Для нього щось змінилося?
– Лише бюрократична процедура: раніше матеріально-технічне забезпечення йшло через Севастополь, тепер – Ростов. Для нас це не так важливо.
– Сухопутна компонента ЧФ вся на фронті, чи ще щось залишається в ППД (пункті постійної дислокації)?
У районі адмінкордону Криму з Херсонщиною є сухопутні підрозділи росіян, і вони готуються до можливої оборони
– У ППД 810-ї бригади морської піхоти залишилася лише резервна рота. Спочатку командування прагнуло того, щоб один батальйон перебував у ППД, а два батальйони – на фронті. А потім – ротація. Але їх Сили оборони України «підчищають» на Запоріжжі, і так не виходить. Вони витягують туди все, що мають. Те саме, схоже, і з 126-ю бригадою з Перевального. З десантників (56-го ДШП – КР) у Феодосії також нікого не залишилося. Втім, у районі адмінкордону Криму з Херсонщиною, від Перекопських валів до Чонгара, є сухопутні підрозділи росіян, і вони готуються до можливої оборони. Щоправда, на сьогоднішній день та лінія не сформована, не укомплектована повністю, але все ж таки в готовності до застосування. Ще торік, коли росіяни розпочали наступ на півдні України, її було закинуто, але зараз там проводяться інженерні роботи.
– А що з авіацією росіян?
– Полки ПКС у Гвардійському та Бельбеку залишаються. Більше того, у Бельбек перекинули потужніші перехоплювачі МіГ-31. Також у Качі та в Новофедорівці продовжує базуватися авіація ЧФ. Після торішнього ракетного удару ЗСУ по Новофедорівці там залишаються чергові сили. У Качі залишилися корабельні гелікоптери Ка-27, трохи Мі-8. Мі-8 використовуються на патрулюванні та вважаються дуже ефективними проти наших морських дронів. Ще там є ледь живі гідролітаки Бе-12 у кількості 6 одиниць. Однак на патрулювання реально вилітають лише 3 з них. Вони теж покликані шукати наші дрони.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
