Ціни на відпочинок на кримських курортах зросли в середньому на 30%, після того, як Росія припинила авіасполучення з Туреччиною. Про це повідомив портал «Интерфакс-Туризм» із посиланням на опитування турагентств. Так, у Криму зростання цін на готелі склало 20-30%, в Краснодарському краї – 10-15%.
При цьому раніше голова комітету з туризму російського парламенту Криму Олексій Черняк оголосив, що півострів у 2021 році планує прийняти не менше восьми мільйонів туристів. Водночас російський глава Криму Сергій Аксенов сказав, що вважає реалістичним приїзд на півострів 10 мільйонів відпочивальників, головним чином із сусідньої Росії. Разом із тим напередодні курортного сезону в Алушті запровадили графіки подачі води для жителів із метою забезпечити водою туристів. Ті чи інші обмеження водопостачання ще з минулого року діють у Сімферополі і Ялті. Про перспективи курортного сезону 2021 року в таких умовах йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
На сайті одного з відомих кримських готелів – «Ялта-Інтурист», чотири зірки, – є пропозиція стандартного номера з двома односпальними ліжками на чотири ночі, з 1 по 5 травня за 100 тисяч рублів – це до 1400 доларів у перерахунку. Голова відділення російського Союзу туріндустрії в Криму і Севастополі Борис Зелінський висловив Крим.Реалії думку, що закриття турецьких курортів для росіян було зовсім не єдиною причиною подорожчання відпочинку на півострові.
– Цей сплеск у нас обумовлений не тільки тим, що припинили польоти до Туреччини і в багатьох країнах Європи карантин – до того ж уряд Росії ухвалив рішення про програму так званого кешбеку. Це повернення туристам, які подорожують країною, зокрема і Кримом, 20% від вартості путівки. Це суттєва знижка, додаткова підмога для людей. Гроші вони можуть витратити і на послуги всередині Криму. Плюс повноцінно працює транспортна інфраструктура: з введенням Кримського мосту, траси «Таврида», з будівництвом нового терміналу аеропорту та запуском залізничного сполучення в Криму тепер можна доїхати різними видами транспорту, швидко і комфортно. Бронювання збільшилося, у порівнянні з минулим роком, напевно, на 50%. Багато готелів уже стоять на стопі на літній період, в деяких є стопи на травень.
За оцінкою Бориса Зелінського, в 2021 році кримські готельєри ґрунтовно підготувалися до курортного сезону, особливо в порівнянні з 2020.
– Я думаю, що нарікань на обслуговування буде менше, ніж торік. Єдине що – при очікуваному великому напливі в серпні-вересні можуть виникнути проблеми з транспортною логістикою всередині Криму. Все-таки вона розрахована на певну кількість туристів, автомобілів і так далі. Особливо це стосується району Великої Ялти. Взагалі, у нас держава закликає бізнесменів вкладати в Крим, і є багато програм державно-приватного партнерства. Великі гроші зараз виділяються лінією федеральних цільових програм, спрямованих на розвиток інфраструктури. Це саме дороги, розв'язки, а також будівництво яхтових марин. Тому зараз великому і середньому бізнесу стає цікавіше вкладати в готельну інфраструктуру або в реновацію готелів. У Росії є в цій сфері великий досвід після Сочі та економічний потенціал.
В ефірі радіо «Спутник в Крыму» директор із виробництва державного унітарного підприємства «Вода Криму» Ігор Данилович заявив, що санаторно-курортний комплекс півострова в цілому готовий приймати туристів навіть з урахуванням прогнозованого зростання завантаження через закриття Туреччини. За його словами, накопичувальними місткостями для води обладнані практично 88% кримських санаторно-курортних будинків, крім того, у деяких засобів розміщення є свої локальні опріснювачі.
Наскільки я знаю, наповнюваність водосховищ зараз дуже погана, і я поки не уявляю, як вони збираються взяти стільки туристів. Хіба що всі привезуть з собою по п'ятилітровій банці води!Микола Порицький
Однак колишній міністр житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим Микола Порицький, який займав цю посаду в 2010-2011 роках, вважає, що ці приготування не врятують курортний сезон 2021 роки від помітної посухи.
– По-перше, у мене великі сумніви, що до Криму приїде 10 мільйонів туристів. У кращі роки до анексії приїжджало десь п'ять-шість мільйонів, і тоді дійсно уряд готувався: працювали всі служби, намагалися за будь-яку ціну усувати проблеми, які виникали. По-друге, я дуже сумніваюся в тому, що інфраструктура Криму готова до тих 10 мільйонів. Зокрема, я говорю про забезпечення водою і, звісно, каналізування. Наскільки я знаю, наповнюваність водосховищ зараз дуже погана, і я поки не уявляю, як вони збираються прийняти стільки туристів. Хіба всі привезуть із собою по п'ятилітровій банці води! Мені здається, і на п'ять мільйонів туристів у Криму води не вистачить, якщо нічого не зміниться в природі. Боюся, будуть дуже великі проблеми. Я сумніваюся, що турист буде задоволений Кримом цьогоріч.
На думку Миколи Порицького, вода в заготовлених місткостях при тривалому зберіганні під час спекотного літа може не відповідати санітарним нормам.
Тим часом підконтрольне Росії Міністерство туризму Криму виступило з ініціативою внести в федеральне законодавство про туризм поняття «гостьовий будинок», щоб таким чином сприяти легалізації малих засобів розміщення. У Криму раніше виявили понад дев'ять тисяч малих об'єктів розміщення, які працюють неофіційно. За оцінкою російських чиновників, легалізація гостьових будинків дозволить не тільки підвищити якість надаваних ними послуг і гарантувати гостям безпеку відпочинку, а й забезпечити помітні додаткові надходження до місцевого бюджету, які можуть досягти в цілому 600 мільйонів рублів. Голова Асоціації малих готелів Криму Наталія Стамбульникова зазначає, що влада сама створила правову проблему з гостьовими будинками, але вітає ініціативу Мінтуризму.
– Проблема в тому, що поняття «гостьовий будинок» раніше прибрали з нормативно-правових актів, у тому числі під цю гільйотину потрапили послуги готелів у житловому фонді. Тому все, що раніше було гостьовими будинками з необхідним набором послуг, просто-таки виявилося поза правовим полем. Зараз можу сказати, що влада вибрала дуже правильний напрямок: ми не раз зверталися до них із тим, щоб знову запровадити поняття «гостьовий будинок» у законодавство, щоб можна було надавати мінімальний пакет готельних послуг. Це тільки додасть комфорту гостям і, в принципі, гармонує з програмою розвитку кримського туризму в цілому до 2035 року. Зараз усі, хто раніше працював у формі гостьового будинку, надають послуги оренди та, відповідно, падає рівень сервісу. Тому для відпочивальників усе може змінитися тільки на краще.
Наталія Стамбульникова прогнозує, що подібна легалізація малих засобів розміщення навряд чи призведе до подорожчання їхніх послуг, однак сервіс стане якіснішим.
– У чому різниця між гостьовим будинком і великим готелем? Гостьовий будинок – для тих, кому потрібен домашній затишок, домашня кухня, увага, персоналізація, індивідуальний підхід. Усе це може дати маленький об'єкт розміщення, маленький бізнес: у великому готелі подібне йде на другий план, там інші завдання.
Так чи інакше, колишній головний фахівець відділу курортів і туризму Євпаторійської міськради Сергій Вікарчук також висловлює сумніви в тому, що Крим у 2021 році зможе прийняти до 10 мільйонів російських туристів.
– Це скоріше іміджева політика, таким чином влада намагається заспокоїти суспільство: мовляв, можете їхати в Крим, там усе спокійно, води у нас достатньо ми всі питання вирішили, у нас все стабільно. Вони готові брехати, аби тільки все продати. Однак за весь час я так і не побачив величезних натовпів у Криму: прямо зараз відкрив онлайн веб-камеру на набережній Ялти, там 23 людини гуляють. Так чи інакше, цьогоріч російські туристи відчують на собі всі принади нестачі води, оскільки чинна влада, на жаль, так і не подбала про забезпечення кримчан і гостей півострова. Вона так і не придумала інструменти, за допомогою яких можна було б наповнити в достатньому обсязі всі резервуари водою, не встановила опріснювальні фільтри за ізраїльським прикладом. Тобто на щось наявні обсяги розраховані, але точно не на 8-10 мільйонів приїжджих.
Україна розглядає Крим і Севастополь як тимчасово окуповані території і, відповідно, закликає туристів не їздити до Криму – як українських громадян, так і іноземців. Офіційний Київ визнає законним в'їзд до Криму виключно через українські пункти пропуску в Херсонській області, а в'їзд на півострів із території Росії вважається порушенням порядку перетину державного кордону України.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
