3 лютого у Києві з офіційним візитом перебував президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган. У супроводі делегації міністрів своєї країни він привіз ініціативу – готовність Анкари стати модератором російсько-українського врегулювання. Зустріч із президентом Володимиром Зеленським, публічне оформлення домовленостей та ювілейне 10-те засідання двосторонньої Стратегічної Ради Високого рівня відбулися у річницю встановлення дипломатичних відносин між Україною і Турецькою Республікою. Саме цього дня 30 років тому було підписано відповідний протокол.
Туреччина не визнає анексію Криму, вірна НАТО і виступає за мирні рішення
Восени 2021 року у зв’язку з нарощуванням російського військового угруповання навколо України президент Ердоган заявив про готовність Туреччини «сприяти, пропонувати посередництво або надавати підтримку будь-яким можливим способом зниженню напруженості у відносинах між Росією та Україною».
Пізніше, на тлі нової хвилі ескалації та висунутого Кремлем на адресу НАТО і США ультиматуму, пропозицію в Анкарі повторили й дали зрозуміти, що Росії було б нерозумно нападати на Україну, в іншому випадку Туреччина не відступить від своїх зобов’язань як член Північно-Атлантичного альянсу.
Перед вильотом з Анкари до Києва Ердоган знову наголосив, що Турецька Республіка на всіх міжнародних майданчиках висловлює підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Підтвердив таку позицію і МЗС країни, опублікувавши офіційний пресреліз, у якому «…Туреччина… не визнає незаконну анексію Криму та виступає за мирне вирішення на Донбасі відповідно до міжнародного права…». Сигнал у бік Москви послали в заяві начальника управління у зв’язках з громадськістю адміністрації президента Туреччини Фахреттіна Алтуна (Fahrettin Altun) агентству Bloomberg: «Військова співпраця між Анкарою та Києвом не спрямована проти Росії і не буде перервана на догоду їй».
Конкретні домовленості – зміцнення співробітництва
Під час візиту сторони уклали договір про створення зони вільної торгівлі. Було також підписано низку міждержавних документів та домовленостей про співпрацю в економічній, податковій, митній, космічній, авіаційній галузях, у сфері стандартизації, молодіжної політики та взаємодії органів внутрішніх справ.
Головною новиною в російській пресі стало те, що глава Туреччини привітав зведену роту почесної варти у Маріїнському палаці у Києві по-українськи «Слава Україні!» та у підсумковій заяві знову підтвердив незмінність підтримки територіальної цілісності України, «включаючи Крим», та захисту прав кримських татар.
У турецьких ЗМІ транслювали ініціативу Ердогана та бажання стати посередником між Україною і Росією у питанні досягнення миру, а також обопільне задоволення сторін фактом укладення договору про вільну торгівлю.
Про ініціативу примирення та переваги режиму вільної торгівлі з Анкарою стали міркувати й у Москві.
Україна – ключовий союзник Туреччини у регіоні
Голова Всесвітнього конгресу кримських татар і Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, коментуючи підсумки зустрічі в Києві в бесіді з кореспондентом Крим.Реалії, підкреслив, що «візит турецького президента та досягнуті практичні домовленості в економічній і військовій сфері на тлі російської агресії стали показником значного зміцнення стратегічних відносин двох країн та прямої підтримки з боку Туреччини».
Туреччина, як країна НАТО, продемонструвала однозначно важливу для України та її суверенітету політичну і військово-технічну підтримкуМихайло Самусь
«Кримські татари залишаються одним із ключових факторів. Як би там Росія не пробувала обілити ситуацію, що, мовляв, у Криму немає жодних утисків, це не працює, зокрема й у Туреччині. «Кримська платформа» теж важливий пункт, що визначає вектор. Припускаю, що однією з причин ескалації з боку Кремля, яку ми сьогодні спостерігаємо, було два ухвалені рішення – законодавче визнання кримських татар корінними народом і створення «Кримської платформи»», – повідомив кореспондентові Крим.Реалії Директор Центру Близькосхідних досліджень (Київ) Ігор Семиволос.
Створення нових союзів на противагу Кремлю зміцнить безпеку
Заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (Київ) Михайло Самусь у коментарі для Крим.Реалії висловив думку, що концепція створення нових військово-політичних союзів, які додаватимуть гарантій колективній безпеці перед лицем російської загрози, сприятиме зміцненню безпеки в цілому.
В умовах війни відбудеться обвал, і всі інвестиційні проєкти Туреччини розіб’ються об скелю українсько-російського конфлікту. В Анкарі цього не допустятьІгор Семиволос
«Під час візиту Ердогана до Києва Туреччина, як країна НАТО, продемонструвала однозначно важливу для України та її суверенітету політичну і військово-технічну підтримку. Організація спільного виробництва озброєнь на території України – вагомий аргумент. У цьому контексті активізація оборонних відносин між Україною, Великою Британією та Польщею може бути цікавою і для Туреччини, яка не визнає незаконну анексію Криму і є впливовим гравцем у регіоні. Враховуючи військову силу та політичний авторитет Анкари, вона має всі шанси інтегруватися в цей союз як новий учасник, взяти участь у його становленні, а також сприяти залученню нових країн – Румунії, Грузії та інших. Розширення союзів і реальна військово-політична інтеграція країн Балто-Чорноморського регіону забезпечить суверенітет цих країн, стримає російські геополітичні апетити», – наголосив він.
Ігор Семиволос також підтвердив можливість нових союзницьких форматів: «В умовах війни відбудеться обвал, і всі інвестиційні проєкти Туреччини розіб’ються об скелю українсько-російського конфлікту. В Анкарі цього не допустять. Турки, м’яко кажучи, незадоволені Росією, яка мілітаризує Крим і перетворила Чорне море на своє внутрішнє море, обмежує судноплавство. Така політика їх страшно дратує. Навколо цього також можна будувати коаліції. Туреччина має охоче вписатися у нові формати, оскільки сама намагається на противагу не завжди успішному протиборству з Росією, особливо в Сирії, маневрувати та пропонувати нові проєкти, у тому числі й на новому театрі – у Східній Європі, де вона мала досвід, але була змушена піти 200 років тому».
Зростання військової присутності Росії в Чорному морі підвищує ризики для Анкари
Президент Туреччини побоюється і категорично не хоче війни на Чорному моріАндрій Клименко
На підвищення ставок у Чорному морі звернув увагу кореспондента Крим.Реалії керівник моніторингової групи «Інституту Чорноморських досліджень» та головний редактор порталу BlackSeaNews Андрій Клименко: «У Росії, у підсумку, Туреччину не можуть розглядати інакше як потенційного супротивника з-поміж країн-членів НАТО. Президент Туреччини побоюється і категорично не хоче війни на Чорному морі. У 2016 році на конференції начальників генеральних штабів збройних сил балканських країн у Стамбулі президент Туреччини сказав генеральному секретарю Альянсу: «Вас у Чорному морі немає, тому воно стало майже російським озером. Якщо ми не вживемо заходів, історія нас не пробачить, ми повинні виконати свій обов'язок як чорноморські країни». У той час, перебуваючи майже в стані холодної війни з Росією, Ердоган першим з керівників країн-членів НАТО адекватно сформулював ситуацію в Чорному морі, що склалася вже через два роки після окупації Криму. Анкара розуміє, що війна на Чорному морі матиме драматичні наслідки і для турецького туризму, і для турецького судноплавства і для портів, і для інвестицій, тому вибудовує складний баланс на кремлівському напрямку. Водночас під час візиту до Києва турецький президент публічно продемонстрував Росії свою позицію миротворця та певної сили врівноваження, що говорить про нього як про сильну особистість. Це попередження про те, що, у разі війни Росії в Україні, Москві доведеться воювати зі стратегічним партнером Туреччини. У Росії не зможуть зрозуміти це інакше».
«Якщо звернути увагу яким чином президент Путін говорив про останні події, то легко помітити, що він усі події згадував у контексті Криму та у контексті приєднання нових членів до НАТО. Цим він фактично визнав те, що він зробив у 2014 році. А серія заяв турецьких представників про те, що оборонна та військова співпраця з Україною не загрожує Росії, і Кремль не має права вказувати Анкарі – відображення позиції Альянсу: НАТО не загрожує Росії, і Росія не має права вказувати, кому з країн вступати до Альянсу. Навіть у цьому питанні турки елегантно вказали Кремлю, де чиє місце», – резюмував Ігор Семиволос.
Ініціативу має Туреччина, а «м’яч» – на боці Кремля
«Під час зустрічі з президентом Ердоганом ми говорили про Крим і кримських татар, політичних в’язнів у Росії. Сподіваємось на його можливості та на те, що ці теми будуть на порядку денному діалогу Ердогана з Путіним», – сказав кореспондентові Крим.Реалії Рефат Чубаров.
Ігор Семиволос висловив сумніви щодо швидкого ефекту від ініціатив, що пролугали з боку Туреччини, але впевнено заявив про перспективи розвитку ідеї Ердогана. «…На сьогодні ми не маємо згоди російської сторони. Водночас, є важливий момент, який каже, що ця ідея не позбавлена сенсу і матиме продовження. Росія не зможе ігнорувати Туреччину і не зможе зробити вигляд, що нібито жодної пропозиції не надходило. Це означає, що вона буде змушена як мінімум розпочати дискусію. Анкара йде у правильному напрямку. І все залежатиме від того, чи Туреччина зможе оформити цю ініціативу інституційно, заручитися підтримкою не лише у вузькому політичному колі».
