Червоні прапори, георгіївські стрічки та концерти російських артистів. На окупованій частині Донбасу відгуляли травневі свята. Хто і під якими прапорами пройшов маршем у Донецьку і Луганську, і як до цього ставляться місцеві жителі? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
1 травня у Донецьку: у 2019 році незаконні адміністрації окупованого міста реконструюють паради радянського минулого.
Лунають радянські пісні, «чиновники» виголошують пафосні промови. Чимало людей у руках тримають червоні стяги із комуністичною символікою та портрети Сталіна.
«Я народився в Радянському Союзі. Це для мене, як і раніше, те ж саме радянське свято», – каже житель Донецька.
«Таке, як і раніше, свято було. Справжнє свято», – зазначає літній чоловік.
«Свято, звичайно. Я із Радянського Союзу», – відповідає донеччанка.
Не лише люди старшого покоління, але й молодь вийшла на парад. Однак, привід для святкування – у кожного свій.
«Еееее... свято праці, не знаю», – розгублено відповіла жінка.
«Мир, «труд, май», у тому числі», – відповів чоловік, який прийшов подивитися на мітинг.
«Ну, взагалі просто хороший привід вийти на вулицю», – коротко відповів донеччанин.
Попри веселощі і можливість пройтися маршем – люди бідкаються. Кажуть, атмосфера – не та, що панувала в СРСР.
«Я дивився свято «першотравня» в Донецьку 1960-х років. Ось це було свято! Просто краса: червоні прапори. Зараз по-іншому трошки», – констатує чоловік.
«Раніше напевно інші цінності трошки були, свято добрішим було, світлішим», – каже донеччанин.
«Людей менше. Інакше», – відповіла жителька окупованого Донецька.
«Звичайно, все по-іншому. Раніше було веселіше, народ більше святкував. У нас ще тому, що все-таки ситуація не сприяє. Війна ж бо триває», – пояснює чоловік.
«Свято весни і праці» висвітлювали на підконтрольному бойовикам телебаченні, намагаючись реанімувати у масовій свідомості спогади про Радянський Союз: «Люди йдуть, вишикувані, від бібліотеки Крупської до площі Леніна, ніби продовження радянського часу», – мовиться в сюжеті.
І в Луганську першого травня теж вийшли на парад. Люди вишикувалися у колони на вулицях біля центральної площі. Звідти зі сцени транслювали виступи представників незаконного угруповання «ЛНР».
«П’ять років тому Луганщина зробила свій вибір. Цей вибір – шлях єдності з братнім народом Росії», – виголошував ватажок угруповання «ЛНР» Леонід Пасічник.
І якщо вдень зі сцени лунали заклики до об’єднання з сусідньою країною, то ввечері відбувся концерт російських зірок Вікторії Дайнеко і гурту «Корні». Вони ж розважали публіку і в Донецьку.
«Це, зазвичай, зірки такого другого, третього ешелону. Це ті зірки, які умовно були популярні наприкінці 1990-х та на початку 2000-х років. Люди, які досить таки попу
Це зірки такого другого, третього ешелонуДар’я Куренная
лярні в Росії зараз, не виступають. Вони оцінюють ризики: це незаконно, а відтак, можуть втратити свої контракти в Європі», – пояснює журналіст «Радіо «Донбас.Реалії» Дар’я Куренная.
9 травня відзначили «вальсом» танків. А ще виступом бійців «Беркуту» на фоні імітації Рейхстагу. Людям роздавали георгіївські стрічки.
На площі Леніна в Донецьку згадали Захарченка та інших убитих бойовиків. Центром міста, за аналогом Росії, пройшов марш «Безсмертний полк». Діти крокували зі світлинами загиблих бойовиків, зокрема, «Гіві» і «Мотороли». Також відбувся військовий парад.
Луганське 9 травня схоже на донецьке. Парад приймав ватажок угруповання Леонід Пасічник.
Бойовики незаконної «ЛНР» виставили на показ себе і бойову техніку. Зокрема, установки «Град».
На «ЛДНРівському» телебаченні весняні свята показали урочисто, завзято і весело. Принаймні для тих, у кого ностальгія за минулим і за радянською культурою.
Але, наголошує політтехнолог Олексій Ковжун, навіть в умовах такої агресивної пропаганди можна зберігати здоровий глузд і «ясність розуму».
Принципово важливо зберігати критичне мислення, ясність розуму і, на жаль, певну кількість здорової підозрілостіОлексій Ковжун
«По-перше, потрібно вимкнути телевізор. По-друге, потрібно включити комп’ютер. Є інтернет, якого не було за часів Радянського Союзу. Принципово важливо зберігати критичне мислення, ясність розуму і, на жаль, певну кількість здорової підозрілості. Тому що коли вам щось говорять по телевізору, потрібно обов’язково шукати відповіді на запитання: «А навіщо вони це говорять? Чого вони хочуть насправді?» – радить Олексій Ковжун.
Ось так уже п’ять років поспіль початок травня на окупованій частині Донбасу разюче різниться від всієї України.
