5 січня Вселенський патріарх Варфоломій під час церемонії в Стамбулі підписав томос про автокефалію для Православної церкви України. Документ вручили предстоятелю Православної церкви України митрополиту Епіфанію 6 січня.
Процес отримання автокефалії – тобто незалежності Української церкви – почався 2018 року. Першою значущою подією в церковному житті України стало рішення Синоду Вселенського патріархату від 11 жовтня 2018 року. У документі сказано задовольнити клопотання про апеляцію Філарета (Денисенка), Макарія (Малетича) та їхніх послідовників, оголошених РПЦ розкольниками. Це означає, що ці ієрархи і очолювані ними церкви офіційно були визнані канонічними, тобто легітимними з точки зору церковного права.
15 грудня в Києві в Софійському соборі відбувся Об'єднавчий собор всіх українських православних юрисдикцій для створення єдиної української помісної православної церкви. Її предстоятелем обрали митрополита Епіфанія. Підписання томосу про автокефалію, в свою чергу, означає дарування Православній українській церкві вищого ступеня церковної незалежності.
Лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв зазначає, що ця подія – знакова не тільки для православних християн, а й для всього народу України.
«Це акт, що зміцнює незалежність України. Розірвані узи, які були нав'язані Україні Російською імперією більше 400 років тому. Пройдуть століття, але цей день і подія і тоді будуть вказані в підручниках. Це величезна перемога і плід зусиль дуже багатьох людей», – підкреслив він.
За словами Джемілєва, зусилля із здобуття українською церквою незалежності здійснювалися з перших днів незалежності країни, але лише після початку війни і окупації Росією частини українських територій стала остаточно видною необхідність автокефалії.
«Ми піднімали це питання в наших бесідах із Вселенським патріархом Варфоломієм ще в 90-і роки, але в той період Константинополь ще не наважувався псувати відносини з Москвою. При цьому Росія чинила шалений опір надання автокефалії, вдаючись і до спроб підкупу, і до інших хитрощів», – каже кримськотатарський лідер.
Мустафа Джемілєв зазначає, що політика впливатиме на церковні відносини і надалі.
«Сербська православна церква, наприклад, постійно рухається у фарватері Москви, і тому поки не визнає українську автокефалію. Що стосується відносин Православної церкви України з іншими церквами і конфесіями всередині країни – звичайно, католики не стануть православними. Однак між церквами будуть відносини партнерства і взаємоповаги. Складнощі можуть виникнути з церквами Московського патріархату, але, за інформацією, що надходить, деякі парафії вже перейшли в ПЦУ. Я думаю, цей процес продовжуватиметься», – припускає він.
Що стосується релігійної ситуації в Криму, Мустафа Джемілєв зазначає, що існуючі там церкви в минулому Київського патріархату УПЦ, а нині – ПЦУ, вистоять, незважаючи на тиск.
«Поки триває окупація, триватимуть переслідування української церкви. Навіть при незалежній Україні, ще до окупації, УПЦ КП перебувала на становищі ізгоя. Митрополит Лазар називав її «єретичною» церквою, і коли створювалося об'єднання за участю всіх конфесій, він категорично відмовився приймати туди УПЦ КП. Тоді, за рішенням Меджлісу, муфтіят Криму теж не увійшов в цю структуру. Зараз Російська православна церква вже не може посилатися на «неканонічність» ПЦУ, але вона буде створювати перешкоди в її діяльності», – підсумував кримськотатарський лідер.
«Зараз ми можемо здійснювати богослужіння не тільки у внутрішньому церковному просторі України, а й маємо вихід у православний світ», – пояснив Крим.Реалії священик Православної церкви України ієромонах Меркурій (Скороход).
«Надання церкві незалежності означає, що «кожен народ має право знати свого першого єпископа», як і передбачено апостольськими канонами. До того ж, це означає незалежність від політичного впливу Росії, здійснюваного через церкву. Згадаймо, Володимир Путін свого часу говорив, що зброя Москви – це ядерний щит і Російська православна церква. Томос дає нам можливість відновлення історичної справедливості та відродження помісної церкви, що існувала з часу хрещення Володимира. Багато поколінь народжувалися, вмирали і проливали кров для того, щоб стати свідками цих подій, а ми сьогодні – їх свідки й безпосередні учасники», – зазначає він.
Отець Меркурій також вважає, що кількість парафій Московського патріархату, які переходять до новоствореної української церкви, буде збільшуватися:
«Якщо раніше священики Московського патріархату маніпулювали риторикою про «неканонічність», зараз вони не можуть її використовувати, і це відкриває нові можливості, особливо для віруючих із парафій Західної України. Я думаю, потенціал для переходу буде досить високий, оскільки багато священиків і парафіян у світлі сьогоднішніх подій бачать, як Росія ставиться до України та її народу. Я пам'ятаю, в середині 90-х років Вселенський патріарх надав незалежність Естонській церкві. Тоді з 900 храмів тільки приблизно двісті вибрали незалежну церкву, а решта залишилися в юрисдикції Росії. Але вже років через сім пропорції змінилися з точністю до навпаки, і більшість храмів відносилися вже до Естонської церкви».
З ієромонахом Меркурієм солідарний і росіянин, співголова суспільно-політичного клубу «Новая ортодоксия» Дмитро Пахомов (він є прихожанином Російської православної церкви).
«Томос про автокефалію – це рішення Константинопольської Матері-Церкви про те, що її складова частина отримує статус повністю незалежної церкви. Автокефалія означає вищу ступінь церковної незалежності. Найболючіше питання – те, як складатимуться подальші відносини ПЦУ з Московським патріархатом.
Увечері 15 грудня голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП архієпископ Климент (Вечеря) оголосив, що митрополити Симеон (Шостацький) і Олександр (Драбинко), які взяли участь в Об'єднавчому соборі автокефальної Церкви в Києві, «більше не значаться в диптиху канонічних єпископів України». Фактично це означає їхнє відправлення під заборону. Але митрополити Симеон і Олександр звернулися з апеляцією до Константинопольського патріарха, і він зняв ці погрози – обидва ієрарха були відновлені в служінні.
Це показує, наскільки складними будуть відносини двох церков. Процес об'єднання фактично ще не закінчений. Я думаю, на це буде потрібно кілька років, але об'єднання в кінцевому підсумку відбудеться», – зазначає Пахомов.
За словами експерта, значна частина помісних православних церков визнає новостворену Православну церкву України.
«Грецька, Кіпрська церква, Румунський та Єрусалимський патріархат, Грузинська православна церква визнають дії Константинополя щодо України. Частина церков, близьких до Москви, не визнають ПЦУ, що неминуче викличе розкол у православному світі. Але, незважаючи на ці труднощі, процес створення помісної української церкви незворотній, і для українського народу він означає повноцінну незалежність», – підсумував Дмитро Пахомов.
