Гучний скандал із російським підручником «Історія Криму», де його автори показали кримськотатарський народ гітлерівськими колаборантами, сколихнув багато запитань до всієї системи середньої освіти в Криму. Про це в інтерв'ю Крим.Реалії розповідає юрист, правозахисниця Ленура Енгулатова.
‒ Ленуро, що можна сказати загалом про повну загальну середню освіту в Криму?
‒ Середня освіта в Криму має свої нюанси, як у вивченні шкільних предметів, так і в самому організаційному процесі. Шкільна програма досить насичена й викладання йде форсованим темпом, що позначається на дитині, її загальному стані та в цілому враженнях від школи.
‒ Чи не є програма занадто насиченою для учнів?
‒ Найчастіше ті мінімальні вимоги, які висуває шкільна програма учням, на мій погляд, є надто завищеними, не відповідають віку дитини та отриманим навичкам.
До слова, у першій чверті першокласники вчаться писати кружечки, лінії, завитки та перші літери. Паралельно на предмет «Навколишній світ» автор навчального посібника вимагає від дитини під картинкою написати, чим ялина відрізняється від сосни, й при цьому під картинкою чотири рядки, які, на думку автора, дитина має повністю заповнити самостійно.
‒ Тобто, щоб встигати з усіх предметів, необхідно ще багато працювати вдома?
‒ Шкільна програма вимагає від дитини підготовку та здавання проектів, що обертається самостійною роботою для батьків, а не індивідуальною творчістю учня: тата й мами клеять, роздруковують, малюють проекти, поки дитина мирно спить. Таким чином, батьки роблять, ліплять і пишуть у зошитах за дітей частину домашнього завдання. Правила часом бувають складними та незрозумілими для дітей, наприклад, «Буква О позначає твердість попереднього приголосного звуку».
‒ Як взагалі організований процес викладання?
‒ Процес викладання в школі організований не найкращим чином: вчителі перевантажені всілякими звітами, підготовкою статистичної інформації, складанням графіків і конспектів роботи тощо. Часом учитель у групах продовженого дня не встигає проконтролювати зайнятість учнів, і діти віддані самі собі в класі, а в цей час учитель дописує, доробляє ті звіти та іншу інформацію, яку зобов'язаний здати в стислі терміни.
‒ Як справа з порядком стимулювальних виплат учителям?
Учитель може стати заручником ситуації, коли за несвоєчасне звітування його можуть позбавити значної частини доплати
‒ Не тішить вчителів і порядок стимулювання праці (виплат премій). Заробітна плата складається з окладу та всіляких доплат. Учитель може стати заручником ситуації, коли за несвоєчасне звітування його можуть позбавити значної частини доплати, і були випадки, коли адміністрація школи змушувала вчителя звільнитися через періодичні позбавлення стимулювальних виплат.
‒ Яка ситуація з педагогічними кадрами в школах Криму?
‒ У Криму очевидний процес кадрових пробілів: у школах (особливо у віддалених сільських) складно знайти вчителя-предметника. Щорічно два ВНЗ Криму (КФУ і КІПУ) випускають викладачів, однак не всі випускники прагнуть реалізувати отримані знання в сільських школах. Мали місце випадки, коли директор, завучі та батьки шукали через Центр зайнятості, особистих знайомих та друзів учителя в селищну школу й не могли знайти.
Таким чином, видно розрив у взаєминах і зв'язках між ВНЗ, які готують викладачів, місцевими управліннями освіти, зокрема республіканським Міносвіти Криму, які мають тримати на контролі потребу в учителях і способи їхньої зайнятості, та школою, якій необхідні вчителі з відповідним дипломом та кваліфікацією.
‒ Чи немає перегинів із антитерором у школах Криму?
‒ Останнім часом батьки обурюються з приводу закритості школи, турнікетів, охорони, кодових замків та двометрових парканів навколо шкіл через антитерористичний режим. Багатьом не подобається, що батьки не можуть зайвий раз зайти до школи та поспілкуватися з учителями та шкільною адміністрацією. У цій ситуації все пізнається в порівнянні.
‒ Яка ситуація з випадками фізичного насильства в школах?
Ми фіксували випадки, коли скривджені батьки приходили з'ясовувати стосунки з учителями та учнями аж до черепно-мозкових травм і переломів кінцівок
‒ На жаль, життя змінюється, змінюються моральні принципи та етичні погляди. Якщо раніше в школах бійка була винятковою та рідкісною подією, то сьогодні школярі, та й батьки теж, за щонайменше зауваження їм можуть завдати кривдникові досить тяжких тілесних ушкоджень. Ми фіксували випадки, коли скривджені батьки приходили з'ясовувати стосунки з учителями та учнями аж до черепно-мозкових травм і переломів кінцівок.
Були ситуації, коли в наркотичному або алкогольному сп'янінні невідомі особи заходили на незагороджену територію школи й чіплялися до учнів. Правоохоронні органи отримували заяви від батьків, де вказувалося, що невідомі особи намагаються схилити дітей піти або поїхати з ними, або ж невідомі особи фотографують дітей без дозволу адміністрації та батьків. На щастя, це були поодинокі випадки, які в основному вчасно припинялися завдяки охороні, відеоспостереженню та пильності адміністрації школи.
‒ Як прокоментуєте останній гучний скандал із підручником «Історія Криму»?
‒ Останні події в Криму щодо навчального посібника «Історія Криму», де містяться упереджені й необ'єктивні судження про колабораціонізм всього кримськотатарського народу в період Великої Вітчизняної війни, показали, як за допомогою історії можна маніпулювати дитячою свідомістю у школі.
Кримські татари були обурені тією односторонньою та ангажованою інформацією про співпрацю з німецькими загарбниками в період кримської окупації. У тексті весь кримськотатарський народ виставили як спільників ворога через етнічну та релігійну неприязнь відносно інших жителів півострова, мовляв, вони співпрацювали з німцями з великим бажанням, від щирого серця. Водночас, згідно з підручником, співпраця інших національних, соціальних верств населення Криму відбувалася тільки через грубий примус із застосуванням шантажу та погроз, продовольчий підкуп у голодний період, таким чином, не залишаючи варіантів на протидію ворогові й винятково з метою виживання. Тому така добровільна співпраця нібито нічого не має спільного зі зрадниками кримськими татарами.
Багато батьків були обурені грубою пропагандою, яка могла спричинити конфліктні ситуації у школах Криму
Настільки кричущий факт не залишив байдужих як серед кримських татар, так і серед інших етносів півострова. Багато батьків були обурені грубою пропагандою, яка могла спричинити конфліктні ситуації у школах Криму. В соціальних мережах, на шкільних і класних зборах засуджувався текст підручника історії, багато батьків, підкреслюю, не тільки з-поміж кримських татар, а й інших національностей, були категорично проти такої брудної і брехливої подачі історичних фактів. Завдяки тій хвилі обурення з боку правозахисників, інтелігенції, кандидатів і доктора історичних наук цей підручник вилучається зі шкільної програми.
