- Про те, чому російський президент попсував собі імідж під час пандемії коронавірусу, йдеться у статті Foreign Affairs.
- Про санкції США щодо російського газопроводу «Північний потік-2» пишуть в Financial Times.
- CNN повідомляє про виділення Україні додаткової допомоги.
З початком пандемії російський президент Володимир Путін відійшов на другий план, перекладаючи відповідальність за наслідки коронавірусної кризи в Росії на регіональних чиновників, його підхід до ситуації попсував його імідж, йдеться в статті політичного журналу Foreign Affairs.
«За офіційними даними, навіть Україна – яку Росія вже давно зображує як офіційний приклад корумпованої та нефункціональної демократії та вигідної страшилки для тих, хто боїться зміни режиму – справляється зі стримуванням пандемії краще, ніж Росія», – вважає автор матеріалу, дослідник Московського Центру Карнеґі Олександр Баунов.
Чого очікували прихильники російського президента? Сильного прояву лідерства, яке так і не настало. Через стриманість відповіді на кризу Путін втратив певну політичну перевагу і навіть «посіяв» собі майбутні проблеми для свого правління. Росія не змогла геополітично використати пандемію. В самій Росії пандемія послабила вертикаль влади Путіна і посилила конфлікт всередині правлячої еліти, йдеться в статті.
Замість того, щоб показати сильне особисте керівництво перед громадськістю, втручання Путіна у ситуацію виглядають запізнілими та заплутаними. Зі своєю першою промовою щодо пандемії він виступив 25 березня, через три дні після того, як мер Москви Сергій Собянін оголосив про обмежувальні заходи. Складається враження, що інформація та навіть керівництво йдуть з Москви, а не від центральної влади. Путін ніколи не оголошував надзвичайного стану і, здається, просто слідкував за подіями, а не брав в них участь, пише автор.
Також Путін, який роками намагався централізувати владу, здається, навпаки, тепер повернув ухвалення рішень до регіональних урядів, щоб вони несли відповідальність за наслідки пандемії в Росії, йдеться далі.
«Російські громадяни, які звикли до новин про сильні макроекономічні показники Росії, потрійний надлишок та солідні резерви, уявляли, що у випадку катастрофи потужний і щедрий Путін візьме на себе повний контроль, подолає кризу та допоможе людям. Це бачення виявилося дуже віддаленим від реальності», – пише автор.
Децентралізуючи реакцію Росії на пандемію, Путін не лише зіпсував власний престиж, але й допоміг посилити боротьбу за владу серед різних фракцій режиму, йдеться у статті.
Доля «Північного потоку-2»
Про розбудову російського газопроводу «Північний потік-2», який у постачанні газу до Європи оминатиме Україну, пишуть у статті Financial Times.
Коли США у грудні ввели санкції, заборонивши зовнішнім підрядникам працювати над газопроводом, що веде до Німеччини, Вашингтон сподівався, що нарешті зупинить цей суперечливий проєкт. «І він помилявся. Контрольований Кремлем газовий гігант «Газпром» назвав це «блефом». Поклявшись завершити трубопровід самостійно, він поставив ультиматум, якого США давно прагнули уникнути: якщо ви хочете зупинити будівництво газопроводу, вам потрібно ввести санкції проти нас», але це вже гра з потенційно серйозними наслідками, пише автор. «Газпром» постачає майже 40 відсотків газу Європи й зібрав 4,75 мільярда євро на оплату газогону від таких європейських енергетичних компаній, як Shell, Engie, OMW, Uniper та Wintershall.
Попри санкції, «Газпром» планує запустити газопровід навесні 2021 року. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров казав, що не думає, що будівництво «Північного потоку-2» можна зупинити.
Та деякі американські чиновники, здається, думають інакше, мовиться у статті. Річард Ґренелл, посол США в Німеччині, цього тижня заявив, що Вашингтон думає над введення нових санкцій.
«Якщо «Газпром» використає «Академік Черський» для закінчення газопроводу «Північний потік-2», [президент США] повинен і запровадить санкції проти «Газпрому», – сказав сенатор Тед Круз.
В статті нагадують, що ЄС та Німеччина засудили санкції Вашингтона у грудні як «несправедливе нав'язування енергетичної політики блоку».
Пентагон повідомив Конгрес США, що Україна може отримали додаткові 125 мільйонів доларів військової допомоги, оскільки Київ досяг прогресу у ключових реформах. Про це повідомляє американський телеканал CNN з посиланням на представника Міністерства оборони США та помічника у Конгресі.
Пакет, йдеться у матеріалі, являє собою другу половину з тих 250 мільйонів доларів допомоги, передбачених для України у оборонному бюджеті США на 2020 рік.
Зокрема, він передбачає передачу Україні патрульних катерів, оснащених 30-міліметровими гарматами з дистанційним управлінням. Також пакет допомоги містить мобільні радіолокаційні системи для виявлення та відстеження артилерійських та ракетних обстрілів, десятки машин швидкої допомоги та інше.
Представник Пентагону відмовився коментувати CNN інформацію про новий пакет допомоги Україні, зазначивши, що політика департаменту виключає обговорення подібної допомоги, коли її розглядає Конгрес.
