У статті британського видання Financial Times йдеться про те, яким чином доля «ПриватБанку» може визначати майбутнє України. У виданні National Post пишуть, що президент Світового конгресу українців засуджує рішення Росії «внести цю організацію до чорного списку». А на сайті аналітичного центру Atlantic Council вийшла стаття із заголовком «Український дім у Торонто» проливає світло на ренесанс України».
У статті британського видання Financial Times йдеться про те, яким чином доля «ПриватБанку» може визначати майбутнє України.
Після двох років «самовигнання», український олігарх Ігор Коломойський повернувся в Україну і висловив «нову надію» з огляду на те, що Володимир Зеленський став президентом. Саме радість Коломойського, проти якого в США ведуть розслідування у справі щодо відмивання грошей, так бентежить українців і західних партнерів Києва, йдеться у статті.
21 липня відбудуться парламентські вибори, і західні прихильники України занепокоєні можливим впливом олігарха на Зеленського, партія якого, скоріш за все, відіграватиме провідну роль у Верховній Раді. А інформація щодо долі «ПриватБанку» буде показовою, переконані автори.
«Чи буде українська судова система, відома своєю ненадійністю, схильною підтримувати олігарха, який підтримує нового лідера країни? Чи зможе Зеленський вжити заходів для захисту націоналізації в інтересах фінансової стабільності або навіть дати владі повноваження та незалежність, аби вжити юридичних дій проти попередніх власників банку?» – запитують у статті.
Зеленський каже, що діятиме виключно в інтересах держави у справі з «ПриватБанком». Будь-яке скасування націоналізації поставить під ризик погоджений у грудні транш від МВФ розміром у кілька мільярдів доларів, нагадують автори.
Федеральне бюро розслідувань (ФБР) США займається справою Коломойського та його ділового партнера Геннадія Боголюбова «щодо звинувачень, що вони відмили сотні мільйонів доларів через кіпрське відділення «ПриватБанку» і використовували шахрайські позики для фінансування інших їхніх підприємств», – пояснюють автори.
«Але ситуація, здається, обернулася на користь пана Коломойського. За кілька днів до перемоги Зеленського на виборах, український суд постановив, що націоналізація «ПриватБанку» є незаконною. Пан Коломойський повернувся в Україну через кілька тижнів», – нагадують у статті.
Автори зауважують, що Зеленський хоче позбутися старої гвардії, але при цьому його «нові обличчя» у парламентських списках включають голову телеканалу Коломойського, а головою Офісу президента він призначив колишнього адвоката олігарха – Андрія Богдана, який і представляв, власне, інтереси Коломойського у справі «ПриватБанку», мовиться у статті.
Коломойський каже, що не зацікавлений у поверненні контролю над банком, але хоче отримати компенсацію в розмірі двох мільярдів доларів за «збитки», які він зазнав через націоналізацію.
«Західні прибічники України побоюються, що боротьба Коломойського може підірвати спроби підвищити рівень життя і тісніше долучатися до ЄС», – пишуть автори. Він уже й так викликав тривогу своїми заявами стосовно доцільності відмови від співпраці з МВФ та оголошення дефолту. МВФ, який фактично фінансував порятунок «ПриватБанку», повідомив уряду, що цей порятунок буде під загрозою, якщо Коломойський поверне контроль над банком, зазначила представник банку Катерина Рожкова.
Найбільшим питанням залишається те, як діятиме новий президент України після того, як матиме можливість призначення нового складу Кабінету міністрів. Один із кількох кандидатів на посаду прем’єр-міністра, як дехто припускає, це Олександр Данилюк – колишній міністр фінансів, який вів націоналізацію «ПриватБанку».
У Конгресі канадських українців засуджують рішення Росії внести до «чорного списку» Світовий конгрес українців (СКУ), який представляє діаспору в 20 мільйонів українців по всьому світі. Про це йдеться у канадському виданні National Post.
СКУ рішенням Генеральної прокуратури Росії був визнаний минулого тижня «небажаною організацією».
«Найбільше занепокоєння у нас викликає ставлення російського уряду до великої української національної меншини в Росії», – сказав президент СКУ Павло Ґрод в інтерв’ю в понеділок.
«Кремль намагається ізолювати будь-які організації громадянського суспільства в Росії, намагаючись ізолювати їх від зовнішнього світу», – додав він.
Ігор Михальчишин, керівник канадської філії цієї організації, сказав, що «зловісна заява» від Росії була «несподіваною», і її повне значення наразі може бути ще не відомим.
Частиною діяльності СКУ була саме критика Росії через її дії в Україні. Йдеться, зокрема, про окупацію Криму у 2014 році, порушення Росією міжнародного права.
У посольстві Росії в Оттаві, у відповідь на прохання про коментар, заявили, що «Світовий конгрес українців у Канаді не має нічого спільного з просуванням української культури, мови та традицій в Росії, де розміщена найбільша у світі українська громада, замість цього він упереджений, із русофобським порядком денним, що загрожує російській територіальній цілісності та національній безпеці».
«Український дім у Торонто» проливає світло на ренесанс України». З таким заголовком вийшла стаття на сайті американського аналітичного центру Atlantic Council.
Індустрія кіно в Україні, що процвітає, була лише однією з багатьох тем, які минулого тижня обговорювали в рамках «Українського дому в Торонто». Під час події відчувалося, що нація вже пройшла перехідний період і, нарешті, «стає сучасною, динамічною, західноєвропейською демократією і має багато чого запропонувати світу», – мовиться у статті.
«Український дім у Торонто» – це неприбуткова організація, яка збирає разом представників українського бізнесу, уряду, неурядових організацій, діаспори та іноземних інвесторів на дні моди, лідерства, культури та нетворкінгу.
«На тлі ворожої пропаганди з боку Москви, яка продовжує вести інформаційну війну проти України у поєднанні із військовими нападами, «Український дім Торонто» допомагає розкрити справжню історію», – пояснюють автори.
Вони наголошують, що Україна переживає ренесанс. «Зараз інвестори вказують на Україну як на найбільшу можливість у Центральній та Східній Європі. Прикладів успіху в енергетиці, виробництві, ІТ та електронній комерції, наприклад, де не рідко спостерігається зростання у 25 або 50 відсотків на рік. А з угодами про вільну торгівлю з ЄС, Канадою та Ізраїлем Україна стає знаменитою серед інвесторів, які орієнтуються на європейський та інші міжнародні ринки», – пояснюють автори.
«Український дім у Торонто» продемонстрував великий дух і те, що Україна подолала виклики минулого. Це стало символом досягнутої трансформації та прихильності громадян до світлого майбутнього для України», – кажуть автори.
