В анексованому Севастополі активісти виступили проти облаштування музею-заповідника «Херсонес Таврійський». Петиція з закликом зупинити роботи на сайті change.org зібрала вже понад дві тисячі підписів. Так, у жовтні в Херсонесі почали встановлювати металеві конструкції, на яких незабаром має з'явитися оглядовий майданчик.
Автори петиції вважають, що роботи загрожують збереженню «Херсонеса Таврійського» як об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Однак у російському Міністерстві культури в коментарі «РИА Новости Крым» заявили, що облаштування стародавнього городища та встановлення оглядового майданчика узгоджені з федеральним відомством. Українська ж влада неодноразово підкреслювала, що будь-які російські розкопки та реставраційні роботи на кримських пам'ятках незаконні. Про новий виток конфлікту навколо Херсонеса йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Адміністрація музею-заповідника «Херсонес Таврійський» після появи протестної петиції опублікувала на своєму сайті таку заяву:
«Всі роботи на території «Херсонеса Таврійського» реалізуються в межах проєктної документації «Мистецький проєкт облаштування та пристосування території Державного історико-археологічного музею-заповідника «Херсонес Таврійський» для проведення тимчасового фестивалю «Історичний парк ‒ Херсонес Таврійський». У складі проєкту щорічно розробляється спеціальний розділ, який обґрунтовує заходи щодо забезпечення збереження об'єкта культурної спадщини федерального значення «Стародавнє місто Херсонес Таврійський». Ці розділи отримали позитивні висновки державної історико-культурної експертизи. Акти експертиз були підготовлені провідними атестованими Міністерством культури РФ експертами в галузі археології та архітектури».
Однак колишній співробітник заповідника «Херсонес Таврійський» та один з авторів петиції Анатолій Туманов висловив Крим.Реалії думку, що нинішнє російське керівництво установи порушило низку вимог ЮНЕСКО.
‒ Я не просто активіст, а фахівець у реставраційній справі. Зараз майже всі вулички стародавнього міста встелені дерев'яними настилами, утикані ліхтарями, між ними прокладені кабелі. Нехай ці конструкції не знищують культурний шар, але вони явно псують автентичний вигляд Херсонеського городища. Однак за правилами ЮНЕСКО, ІКОМОС і навіть за російськими законами цей вигляд має зберігатися. Першою вимогою до музею, коли Херсонес внесли до Списку всесвітньої спадщини, була консервація руїн, однак вона зараз не ведеться. З 2017 року розкопані древні садиби, але вони досі не законсервовані, їм завдано збитків: камені обсипаються зі стін. Все це свідчить просто про некомпетентність керівництва, яке не знає, як керувати такою унікальною пам'яткою. В історико-археологічному заповіднику заборонені подібні зміни!
У своїй петиції на сайті change.org Анатолій Туманов, зокрема, критикує російський Фонд «Моя історія», який займається проєктом облаштування Херсонеса. Керівник пресслужби цієї організації Олександр Тарасов вважає, що претензії активістів «нагадують політичний акционізм», і наполягає на законності всіх робіт на території заповідника, з точки зору Росії.
‒ Проєкт з'явився у 2018 році, він був розроблений фахівцями нашого фонду. Завданням було провести облаштування та музеєфікацію «Херсонеса Таврійського», який на той момент мав потребу в розвитку, адже багато об'єктів його інфраструктури прийшли в занепад. Проєкт від початку створювався з дотриманням усіх необхідних вимог і законів про збереження об'єктів культурної спадщини Російської Федерації. Проводяться всі необхідні процедури, включаючи узгодження в Міністерстві культури. Експертну підтримку облаштуванню та музеєфікації надає Інститут археології Російської академії наук. Уже з'явилися лави, дорожньо-стежкова мережа, вечірня та нічна ілюмінації, а також інклюзивна інфраструктура. Також проводиться реставрація основних пам'яток і моніторинг стану собору на предмет його подальшої реставрації.
Стародавній Севастополь: руїни і реконструктори (фотогалерея)
Олександр Тарасов наголошує, що Фонд «Моя історія» бере участь лише в декількох точкових проєктах, а розвитком «Херсонеса Таврійського» займається колектив музею. Анатолій Туманов у відповідь відкидає звинувачення в будь-якій політичній зацікавленості.
‒ Хочу підкреслити, що ніякою політикою я не займаюся ‒ я відстоюю чисто професійну точку зору. Я вважаю, що в цій ситуації для захисту Херсонеса треба виходити на вищих посадових осіб держави та на ЮНЕСКО, ІКОМОС. І це не тільки моя думка ‒ зі мною згодні багато і в Севастополі, і в Москві.
Співавтором петиції Анатолія Туманова виступив російський історик-візантист Павло Кузенков. Раніше він приїхав до Севастополя з Москви і деякий час займався розвитком «Херсонеса Таврійського» як заступник директора. В інтерв'ю місцевому виданню «Форпост» Кузенков так пояснив свою критичну позицію щодо облаштування заповідника:
«Я як представник науки вихований у певних ціннісних координатах. Є речі, які священні. Те, що стосується науки, історії, всесвітньої спадщини, прийшло до нас з епохи Просвітництва, з часів Відродження. Тоді виникла повага до краси, до старовини, до речей, які сприймалися як накопичена людиною істина. Напевно, ми не можемо чітко й виразно пояснити це тим же чиновникам ‒ людям, які ухвалюють відповідальні рішення ‒ що є недоторканні сфери. Музей називається «заповідником», і його територія не належить ні фондам, ні Міністерству культури. Вона належить народу, а міністерство має охороняти Херсонес, вивчати та популяризувати його. Державна історико-культурна експертиза дійсно проведена, але цього разу пройшла зовсім не як зазвичай».
Тим часом старший науковий співробітник Інституту держави та права імені Корецького Національної академії наук України, кандидат юридичних наук Олександр Малишев розмірковує, що може зробити офіційний Київ для протидії російському облаштуванню Херсонеса.
‒ Україна постійно інформує ЮНЕСКО про стан пам'ятки. Поза всяким сумнівом, ця організація тримає кейс Херсонеса в фокусі своєї уваги. На засіданнях і в доповідях виконавчої ради ЮНЕСКО звучать досить жорсткі формулювання щодо Росії та її порушень, там повністю відображена українська позиція щодо цього питання. На наступній сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка відбудеться влітку 2021 року у нас є всі підстави добиватися внесення Херсонеса до переліку об'єктів, що перебувають під загрозою. Втім, це може вдарити по самій Україні, і росіяни, можливо, навіть скажуть нам спасибі. Окрім того, постійно обговорюється питання про моніторингову місію ЮНЕСКО, її члени вже готові приїхати до Криму при гарантії безпеки. Однак поки цього немає, і моніторинг здійснюється на відстані.
Олександр Малишев нагадує, що цього року Україна ратифікувала Другий протокол Гаазької конвенції, який дозволяє розширити спектр можливостей з розслідування злочинів щодо кримських пам'яток: зокрема, кримінально переслідувати відповідальних за їх пошкодження й притягувати до цього процесу інші держави.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Моніторинг ЮНЕСКО в Криму
Після анексії Криму Росія взяла під свою юрисдикцію всі об'єкти культурного та історичного значення, розташовані на території Криму. Київ наполягає на приналежності пам'яток українському народові та просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.
У вересні 2019 року було оприлюднено доповідь генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулай, де зазначається погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції організації.
Російська влада Криму не згодна з інформацією, викладеною в доповідях ЮНЕСКО. Російський міністр культури Криму Аріна Новосельська запрошувала представників ЮНЕСКО особисто побувати на півострові й «об'єктивно оцінити» стан об'єктів культурної та історичної ваги.
До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський». Також кандидатами на внесення до списку є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.
