ЗСУ планували ізолювати війська РФ в анексованому Криму ще 2022 року шляхом розрізання російського «сухопутного коридору», що пролягає через окуповані території України. Цю тему обговорюють у міжнародних медіа після виходу книги головного кореспондента Wall Street Journal із закордонних справ Ярослава Трофімова «Наші вороги зникнуть». Як ЗСУ намагалися розірвати рух на цьому напрямку та яка ймовірність, що «сухопутний коридор» припинить існування у 2024 році? Про це – у матеріалі Крим.Реалії.
Пробивши «сухопутний коридор» через окуповані території України на початку повномасштабного вторгнення в Україну, армія РФ забезпечила собі логістичний шлях для військових і цивільних цілей. У 2023 році було, як мінімум, дві відомі спроби порушити рух «сухопутним коридором» – ракетні удари в районі Чонгара на адмінкордоні між Кримом і Херсонською областю. Втім, російська влада продовжує плекати надії щодо цього логістичного транспортного напрямку.
Удари ЗСУ
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний планував ще 2022 року розірвати російський «сухопутний коридор» та ізолювати війська РФ в анексованому Криму, повідомляється у книзі головного кореспондента Wall Street Journal у закордонних справах Ярослава Трофімова «Наші вороги зникнуть».
Залужний наполягав на сміливому і ризикованому контрнаступі в 2022 році, що так і не відбувсяЯрослав Трофімов
План передбачав прорив через частину Запорізької області, де російські війська на той момент ще не спорудили великих мінних полів та укріплень, що перешкоджали контрнаступу 2023 року – так цитують книгу різні медіа.
«Залужний наполягав на сміливому і, за деякими спостереженнями, ризикованому контрнаступі в 2022 році, що так і не відбувся», – пише Ярослав Трофімов.
За його версією, цього не сталося, оскільки США підштовхнули Україну зосередитися на іншій меті для свого південного контрнаступу – Херсоні.
Валерій Залужний та представники ЗСУ цю інформацію не коментують.
За час повномасштабного вторгнення Росії в Україну ЗСУ кілька разів намагалися обмежити рух «сухопутним коридором» Росії до Криму. Двічі це робили за допомогою ракетних ударів по автомобільних і залізничних мостах у районі Чонгара на адмінкордоні анексованого Криму та окупованої частини Херсонської області влітку 2023 року.
Ці удари, на думку військових експертів, були початком процесу перерізання російського «сухопутного коридору» для подальшої деокупації півдня України і, зокрема, Азовського узбережжя.
Ураження Чонгарських автомобільних і залізничних мостів на деякий час порушила логістику росіян. Їм тоді довелося задіяти для перекидання армії та озброєння Арабатську стрілку на Херсонщині. Але вантажний потік із Криму через Чонгар продовжується у напрямку південних областей України, Донецької області та сусідньої Росії.
6 січня 2024 року ЗСУ знищили недобудований залізничний міст у районі села Гранітне Донецької області, який мав стати частиною залізничного маршруту між Росією та Кримом.
Разом із мостом було знищено цистерни з паливом та інженерну техніку, повідомив радник Маріупольського міського голови Петро Андрющенко. Після цього питання запуску прямої залізниці з Росії «закрите надовго», стверджує він.
Сподівання Росії
Незважаючи на те, що «сухопутний коридор» Росії до Криму вже зазнавав ударів ЗСУ, ним продовжує активно рухатися не лише військовий, а й цивільний транспорт. Зокрема, на нього припадає суттєва частка вантажоперевезень із Росії у кримському напрямку та назад. Це пов'язано з тим, що Керченський міст після повторного удару по ньому влітку 2023 продовжує працювати в обмеженому режимі.
Російські сили намагаються облаштовувати там автомобільні дороги. Вони, як і раніше, пов'язують із цим логістичним напрямком великі сподівання, незважаючи на обстріл. Для цього планують розширювати автодорогу, що веде із Сімферополя на материкову частину України – відому як московська траса.
Незабаром ми матимемо чотирисмуговий рух від Сімферополя через суміжні території та в бік РостоваАнатолій Борисенко
«Якщо подивитися загалом кількість автотранспортних засобів на автошляхах Криму, то особливо збільшився рух московською трасою. Наразі працює у нас напрямок на Запоріжжя та Херсон (окуповані Росією частини Запорізької та Херсонської областей України – КР). На автодорозі, що йде через Луганськ на Донецьк і Ростов, кількість транспортних засобів дуже і дуже збільшилася. Московська траса, яка має дві смуги, дуже напружена. Але є інформація, що ця траса буде передана у федеральну власність. І ми незабаром матимемо чотирисмуговий рух від Сімферополя через суміжні території та в бік Ростова. Чекаємо на це, звичайно», – заявляє начальник управління Держінспекції безпеки дорожнього руху МВС Росії по Криму Анатолій Борисенко.
Російська влада також обіцяє побудувати вздовж «сухопутного коридору» залізничну лінію, яка з'єднає Крим і російський Ростов-на-Дону. Особливо активно такі обіцянки лунають після ударів ЗСУ по Керченському мосту.
Про початок цього будівництва повідомила російська влада окупованої частини Запорізької області наприкінці 2023 року. Вони не заперечують, що це робиться для військових потреб в умовах викликів, що стоять перед Керченським мостом у Криму.
Сьогодні Кримський міст є об'єктом підвищеної небезпекиЄвген Балицький
«Побудувавши залізничну гілку, хоч одну колію, без електричної тяги, нехай вона буде тепловозною, але ми вирішимо завдання військових. І, найголовніше, вирішується питання вивезення зерна на континент, вивезення залізняку, металобрухту, вугілля та багатьох елементів, які нам сьогодні треба зв'язати з великою землею. Тому що їздити через Кримський міст не лише далеко, а й сьогодні міст є об'єктом підвищеної небезпеки», – заявив російський губернатор окупованих регіонів Запорізької області Євген Балицький.
«Можливість покінчити із «сухопутним коридором» залишається»
Будівництво залізниці «сухопутним коридором» навряд чи зможе логістично замінити Керченський міст, пише видання Defence Express.
«Хоча ворог має досить високий інженерний потенціал, у випадку з будівництвом залізниці від Таганрога «в стик» між Маріуполем і Волновахою росіяни точно не зможуть звести там «аналог Кримського мосту» щодо логістики для армії РФ, бо це диктує якраз специфіка логістичних маршрутів», – йдеться у повдіомленні.
Найуразливіша перед ЗСУ ділянка «сухопутного коридору» розташована в проміжку Волноваха – Камиш Зоря – Пологи (і далі на Мелітополь), зазначає Defence Express. Тому, на думку експертів видання, бої в напрямку до Токмака Запорізької області дають «ключ» до контролю над логістичною магістраллю.
Доля «сухопутного коридору» може також залежати від боїв на Вугледарському напрямку на Донеччині, вважає керівник військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Павло Лакійчук.
Вразливими ділянками «сухопутного коридору» є автомобільні розв'язки і переправи через річкиПавло Лакійчук
«Ворог зараз намагається наступати на всіх напрямках, у тому числі активно атакують на Вугледарському напрямку. Бо там позиції сил оборони України «нависають» саме над «сухопутним коридором». Удар по залізничному мосту через річку Кальміус (6 січня 2024 року – КР) якраз і є точковою поразкою слабкого місця росіян. Вразливими ділянками «сухопутного коридору» є автомобільні розв'язки і переправи через річки. Сили оборони України та партизани, я думаю, докладатимуть максимум зусиль, щоб зламати російську логістику в таких проблемних місцях», – зазначив він Крим.Реалії.
Чи залишається можливість у ЗСУ покінчити з «сухопутним коридором»? Так, залишаєтьсяПавло Лакійчук
Прогнозувати ймовірність того, що ЗСУ зможуть перерізати «сухопутний коридор» Росії в Україні в 2024 році, на цьому етапі складно, зазначає Павло Лакійчук.
«Питання проведення військових операцій перебувають виключно у компетенції військово-політичного керівництва України. Чи залишається можливість у ЗСУ покінчити з «сухопутним коридором»? Так, залишається», – каже експерт.
У найближчій перспективі російські війська, за словами Павла Лакійчука, як і раніше, орієнтуватимуться на залізничну логістику та продовжуватимуть її облаштовувати на окупованих територіях України.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
