Стрес в ізоляції: кому важче пережити карантин – чоловікам чи жінкам?

Під час карантину кількість звернень до психологів в Україні значно зросла. Якщо до квітня вони стосувалися здебільшого тривожних настроїв, нездатності організувати свій час, то після продовження обмежень, проблеми стосуються конфліктних ситуацій, панічних атак або проблем із навчанням дітей. Карантин вплинув на психологічний стан як чоловіків, так і жінок, однак по-різному.

Чоловіки без роботи

Якщо говорити про вразливість до коронавірусу, то він частіше вражає чоловіків, що пов’язано з низкою соціальних, поведінкових, фізіологічних та генетичних факторів, про які Радіо Свобода вже писало раніше. Виявилося, що і психоемоційний стан під час карантину більше погіршився також у чоловіків, повідомляє соціологічна група «Рейтинг».

«У динаміці за цей час у жінок помітне зниження рівня тривоги, – вони краще адаптувалися та призвичаїлися до змін. У чоловіків фіксується зростання показників депресії та розладу сну, які міцно пов’язані між собою»,– йдеться у результатах опитування, проведеного з 10-12 квітня.

Доводить це і той факт, що чоловіки стали частіше звертатися до психологів. У столиці на 20% зросла кількість дзвінків на лінію довіри від чоловіків, повідомили в КМДА. Експерти пояснюють це втратою звичних соціальних ролей.

«Для чоловіків втрата оплачуваної роботи – це дійсно великий виклик, передусім емоційний, психологічний, тому що в суспільстві всі звикли, що чоловіки – це основні годувальники», – пояснює ґендерна дослідниця та соціологиня Тамара Марценюк.

За її словами, в умовах економічної кризи та суспільних негараздів частина чоловіків працездатного віку можуть зловживати алкоголем чи наркотиками, впадати у депресію, думати про суїцид та навіть проявляти агресію.

Жінки на домогосподарстві

В іншому дослідженні групи «Рейтинг» йдеться, що на карантині чоловіки без роботи стали більше часу приділяти спорту, частіше займатися сексом, довше спати та вживати алкоголь. Натомість жінки більше готують та дивляться новини. Якщо чоловіки втратили певні ролі, то у деяких жінок роботи стало значно більше.

«Ми бачимо, що є інша, репродуктивна праця, робота вдома, догляд за дітьми і виконання хатньої праці. Працюючі чоловіки значно меншою мірою, ніж жінки, залучені до цієї роботи, і далеко не завжди психологічно готові виконувати цю роботу, яка не дуже престижна і неоплачувана», – пояснює Марценюк.

Психологи кажуть, що якщо не перерозподілити домашні обов’язки, то на жінок може чекати вигорання.

«Якщо жінка перейшла на дистанційну роботу, їй важко це поєднувати з хатніми справами, на роботу залишається менше часу, і вона просто перевтомлюється й виснажується», – переконує докторантка Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Ірина Губеладзе. За її словами, жінкам складніше й тому, що вони більш соціальні за своєю природою, а в умовах карантину контакти з іншими людьми обмежені.

Фінансові наслідки

У відповіді на запит Радіо Свобода у Державній службі зайнятості повідомили, що з початку дії карантину, тобто з 12 березня, зареєстровано понад 127 тисяч безробітних, із них 56% становили жінки та 44% – чоловіки.

Нині спостерігається попит на вакансії, де здебільшого зайняті чоловіки. Зокрема, на робітників у сільському господарстві (тракторист, робітник із комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва, агроном), у сфері охорони здоров'я та надання соціальної допомоги, торгівлі та надання послуг (продавець продовольчих товарів, касир, кухар, прибиральник, робітник із благоустрою), логістики (кур’єр, водій, вантажник, підсобний робітник, укладальник-пакувальник, завідувач складу) та забезпечення правопорядку (охоронець, сторож).

У Держслужбі зайнятості запевняють, що усім, хто до них звертається, допомагають у працевлаштуванні незалежно від статі. Водночас, існує ризик, що жінки опиняться у менш привабливому фінансовому становищі під час та після пандемії.

«У гетеросексуальних стосунках, частіше жінки заробляють менше, що означає, що їхня робота вважається меншим пріоритетом, коли виникають складнощі. А вони можуть тривати місяцями, не те що тижнями. Дохід деяких жінок взагалі може не повернутися на попередній рівень», – йдеться у матеріалі The Atlantic під назвою «Коронавірус – катастрофа для фемінізму».

Що робити, аби підтримати одне одного?

Не приховувати емоцій

«Не потрібно замикатися у собі. Слід розуміти, що перебування у закритих умовах може бути важким як для одного, так і для іншого. І розуміння цього вже може бути непоганим засобом для заспокоєння», – радить голова Української асоціації лікарів-психологів Богдан Божук. За його словами, приховувати емоції від дітей теж не слід, однак з’ясовувати стосунки ліпше не у їхній присутності.

«У цій ситуації важко не лише дорослих, а й дітям. Батьки повинні їх підтримувати, говорити з ними про їхні переживання, роз'яснювати деякі нюанси», – каже психолог.

Поділити домашні обов’язки

«На цей час потрібен перерозподіл соціальних ролей із чоловіком, навіть якщо ваш чоловік ніколи не готував борщ і не робив ніяких хатніх справ, і це для нього не норма, просто поговоріть й попросіть про допомогу», – говорить психологиня Ірина Губеладзе.

Гендерна дослідниця Тамара Марценюк пропонує чоловікам налаштуватися на те, що у період карантину таки доведеться допомагати по дому.

«Повинна бути якась психологічна готовність визнати те, що це теж важлива робота, і що таким чином ви робите свій внесок у домогосподарство», – переконує експертка.

Підтримувати, а не жаліти

Аби допомогти чоловікам, які втратили чи частково втратили заробіток, психологи радять проявляти підтримку. «Добре, якщо дружина чи близьке оточення дає цю підтримку, не «клює» за те, що чоловік нічого не робить, не жаліється, що тепер нема за що жити, а з розумінням ставиться до ситуації і говорить про те, що ми разом впораємося», – радить Губеладзе. Вона наголошує, що це не позиція жалості, а позиція підтримки, яка допомагає чоловікові зрозуміти, що це мине і все буде нормально.

Коли чоловіку вдасться врівноважити свій емоційний стан, тоді він може поглянути на ситуацію з іншого боку. «Можна буде говорити про якісь раціональні рішення, можливо, подумати над іншими можливостями заробітку грошей, перевести бізнес з офлайну в онлайн. Ситуація, можливо, не така критична, як здається», – заспокоює Губеладзе.

Контролювати емоції

Негативні емоції в умовах кризи та обмежень пересування – природні, кажуть експерти. Тому, коли ви відчули гнів чи роздратування, потрібно усвідомити цей стан і вчасно на нього відреагувати.

«Якщо ви признаєте, що зараз відчуваєте тривогу, гнів, злість чи агресію, то фіксуватися на цій емоції, давати собі змогу її відчувати, уже полегшуватиме ситуацію», – пояснює Божук.

Однак, це лише перший крок. Зрозумівши, що ви у такому стані, варто дати собі та партнеру час видихнути та заспокоїтися. І лише тоді – розмовляти.

Займатися спортом

Якщо спортзали на час карантину не працюють, то вдома можна займатися принаймні зарядкою. Це допоможе позбутися негативних емоцій, кажуть психологи.

«Тривога, стрес – це в тому числі викид певних гормонів, адреналіну, кортизолу, які потребуть фізичного відреагування. Зарядка, гімнастика, тренажери чи навіть прибирання – це також фізичне навантаження», – переконує Божук.

Куди звертатися за допомогою?

Окрім звернень до приватних спеціалістів, існує кілька можливостей від влади. Моніторинговий центр із протидії COVID-19 запустив віртуальну платформу емоційної підтримки киян. Про це на брифінгу ще на початку квітня повідомив столичний мер Віталій Кличко.

«Це безкоштовний ресурс для киян, і в першу чергу для тих, кому потрібна емоційно-психологічна допомога. Консультації надають фахівці та тренери освітнього хабу нашого міста», – сказав мер.

Водночас, у підтримці не відмовляють жителям інших міст та навіть українцям, які перебувають за кордоном, заявив директор КНП «Освітня агенція міста Києва» Бадрі Лолашвілі, передає РБК.

Проєкт психологічної підтримки жінок із Дніпропетровської області реалізовує ГО Gender Stream за підтримки Українського Жіночого Фонду та Дніпропетровської обласної державної адміністрації. За номером 0-800-505-085 жінки можуть отримати безкоштовну консультацію аж до середини червня.

В Україні також працює Всеукраїнський телефон довіри за номером 0-800-501-701. За ним вас вислухають консультанти на конфіденційних умовах та можуть порадити, куди звернутися. Давати поради на телефонах довіри заборонено.

Цілодобова гаряча лінія психологічної підтримки учасників АТО і членів їхніх сімей: 0 800 505 085.

Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0800500 335 (зі стаціонарних телефонів) або 116123 (з мобільних телефонів).