До Державної Думи Росії внесли законопроєкт, який пропонує закріпити за колишніми очільниками держави недоторканність незалежно від періоду президентства. Що саме і ким пропонується? І навіщо Володимиру Путіну довічна гарантія його особистої недоторканності – про це в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода за участі «Голосу Америки», розповів правозахисник, журналіст, депутат Псковських обласного зібрання депутатів Лев Шлосберг.
За чинним зараз у Росії законодавством колишній президент не може притягуватися до адміністративної та кримінальної відповідальності лише за дії, пов'язані з виконанням ним повноважень президента. У поданому проєкті вже немає згадки про терміни дії недоторканності. Крім того, цей законопроєкт пропонує змінити й саму процедуру позбавлення недоторканності. Зараз експрезидент може її втратити, якщо проти нього заведуть кримінальну справу про тяжкий злочин під час виконання повноважень глави держави. Процедуру повинен ініціювати голова Слідчого комітету Росії. Згідно з запропонованими законодавчими змінами – позбавити колишнього президента недоторканності можна буде тільки за рішенням Ради Федерації та лише на підставі висунутого Держдумою звинувачення у державній зраді або іншому тяжкому злочині.
– Чому цей закон вноситься зараз? Що це означає?
– Це означає, що російське законодавство приводиться у відповідність до тієї потворної конституції, яка тепер діє у нашій країні з минулого літа. Це один із тих ста законів, які повинні були бути внесені, і вони вже внесені за результатами змін до конституції.
Подивіться на 93-ю статтю конституції Росії й ви побачите ці зміни.
Тоді на ці деталі не дуже звернули увагу, тому що поправок було понад 400, і вони всі були огидними.
Люди розуміли, що головна поправка – це довічне правління Путіна, і в деталі не вдавалися. Я звернув тоді увагу, що президент отримує особливі гарантії імунітету, але теж через кому, як то кажуть...
– Виходить, що президент Російської Федерації може просто вбивати після закінчення свого терміну людей і він буде недоторканний?
– Так. Якщо ці зміни затвердять, а то він може взяти ніж, як терорист, вийти на Тверську, не дай Бог, і відрізати людям голови. І йому за це нічого не буде. Якщо читати закон буквально.
Будь-який злочин, скоєний президентом Росії після закінчення терміну повноважень, не підлягає ніякій відповідальності
А закони треба читати буквально, бо закон – це дуже жорстока річ, він написаний так, як він написаний. І відповідно до цього закону, будь-який злочин, скоєний президентом Росії після закінчення терміну повноважень, не підлягає ніякій відповідальності.
– У пояснювальній записці Клішаса і Крашенинникова нічого не сказано про те, з якою метою ці зміни вносяться. Дивлячись на цю пояснювальну записку до законопроєкту, складається враження, що всі і так усе розуміють. Для кого ці гарантії імунітету, як ви це розумієте?
– Я читаю практично всі конституційні закони Клішаса – Крашеніннікова і повинен сказати, що їхня якість – всіх без винятку – огидна з точки зору юридичної техніки, і осудності, і того обґрунтування, яке готується до законопроєкту.
Вони себе не обтяжують. Це просто халтура, вони знають, що все ухвалять і так
Кожен раз пояснювальна записка просто переписує закон, фактично копіюючи з нього всі ключові абзаци. Вони себе не обтяжують.
Це просто халтура, вони знають, що все ухвалять і так. Їм нічого нікому не потрібно пояснювати.
Ось є закон, за нього потрібно проголосувати. Пояснювальна записка повинна бути – сторінка. Що саме написано на цій сторінці – їм абсолютно все одно.
У цій ситуації там одна ключова фраза: законодавство приводиться у відповідність із новою редакцією конституції Росії. На цьому обґрунтування закінчилося.
Сказано відрубати голову, відрубуємо голову. Чому? Це не важливо.
Ці люди – халтурники. У нормальному парламенті їм би не було місця...
Соромно!
Якщо припустити, що життя змусить цих людей заробляти юриспруденцією, їхні пояснювальні записки будуть на десятки сторінок, не на одну. А зараз вони отримують гроші не за якість законів. Вони отримують гроші за те, що вносять цю ганьбу – ось за що вони отримують гроші.
– А ви самі як думаєте – Путін, правда, зібрався на спокій, тому ухвалюють зараз цей закон?
– Є кілька речей, які зрозумілі з огляду на тисячолітню історію.
Як тільки правитель зібрався правити вічно, обов'язково що-небудь станеться.
Якщо правитель починає себе страхувати, готувати собі якісь гарантії – шукай, чого він боїться.
Якщо людина захищається – шукай, від чого чи від кого вона захищається.
На мій погляд, Путін злякався самих розмов про зміну влади, навіть самої теми, яка стала просочуватися в абсолютно лояльні аудиторії та лояльні ЗМІ: хто буде наступником у 2024 році.
«Як так, чорт забирай? Я великий Пу! Як ви посміли мене забути? Я взагалі ще нікуди не пішов, у мене ще попереду он скільки часу», – щось таке у його голові.
І одна з цілей внесення цієї потворної поправки до конституції Росії про можливість довічного правління Путіна, на мій погляд, полягала в тому, щоб припинити всі розмови про зміну влади.
Вони хочуть припинити розмови про зміну влади в Росії як такі.
Сказати всім, дати зрозуміти суспільству, що ця влада незмінна, що якщо влада захоче – вона може бути незмінна.
І всі повинні припинити не те що говорити, а навіть думати на цю тему.
Друге, я думаю, що Путін справді ніде не мислить себе, крім як там, де він зараз є. Тобто, він не мислить себе поза владою.
– Він може коли-небудь опинитися не при владі. Життя довге – зрештою людина може і на пенсію піти на старості років. На час президентства до ухвалення цього закону і до ухвалення поправки до конституції він і так був за конституцією наділений імунітетом, що б він не зробив. А чого тоді він так боїться – до або після своєї президентської кар'єри – щоб законодавчо захищати себе імунітетом від кримінального та адміністративного переслідування довічно?
– Є дві історії. Перша історія – до президентства, друга історія – після президентства.
Історія до президентства – це історія, коли людина, яка вчинила злочин, знає про себе все і розуміє, що він зробив, і розуміє, що ці дії не були пов'язані з посадою президента, але вони можуть бути покарані.
І це страх перед тим, що якщо влада зміниться і почнуть розкопувати архіви, і підіймати теки, зокрема і теки Марини Сальє – а я думаю, це ще не найстрашніша секретна тека в історії Володимира Путіна – то можуть причепитись до тієї відповідальності, на яку не поширюється президентський термін.
Так само і страх того, що може статися після зміни влади.
Насправді всі страхи Путіна показують його абсолютну невпевненість у собі, невпевненість у майбутньому. Вони показують його розуміння загрози – що влада може змінитися і може постати питання про його відповідальність.
Насправді всі страхи Путіна показують його абсолютну невпевненість у собі, невпевненість у майбутньому
Нічим іншим, окрім страху, ця поправка до конституції та цей федеральний закон, який дублює цю поправку в закон Про особливий статус президента, не пояснюється.
Цей страх. У тому числі це страх перед можливою зміною влади.
Ось така парадоксальна річ.
Майбутня місія російського демократичного парламенту і російського демократичного уряду – це повторити подвиг Геракла в Авгієвих стайнях: змусити воду текти на очищення країни від лайна. Це і буде головна робота.
Результати можуть бути фантастичними. Уявіть собі, стоїть будинок. Цей будинок весь заляпаний брудом, у ньому живуть якісь абсолютні упирі, до нього страшно підійти, звідти якісь крики лунають.
І ось потік чистої води це все змиває разом із жителями цього дикого зоопарку, і з'ясовується, що це гарний будинок, що в ньому все правильно спроєктовано.
